«Вони відкриваються для спілкування, починають вірити в себе». Переселенка проводить арттерапію для поранених та допомагає фронту

«Ми вискочили по команді «бігом» на вулицю, одягали куртки у під'їзді. На той час було -18. У нас з собою – ні речей, ні документів, тільки паспорт і свідоцтво про народження дитини. Не було можливості навіть тривожні валізи, що стояли зібраними, взяти», – це спогади рубіжанки Олени Хмельницької про евакуацію з рідного міста 13 березня. Попереду родину очікувала довга дорога: Рубіжне-Лисичанськ-Краматорськ-Тернопільщина.

Сьогодні педагогиня з 35-річним стажем перебуває у Тернополі, працює у Рубіжанському центрі туризму та краєзнавства. Вдень пані Олена займається роботою і волонтерською діяльністю, а вночі – майструє стилізованих ляльок.

Вкладають не тільки власні кошти, час, а й душу

Волонтерством пані Олена займається багато років. У Рубіжному жінка працювала з ветеранами, проводила заходи. З 2014 року передавала допомогу українським захисникам і захисницям, разом з дітьми готувала для них концерти та подарунки.

Продовжила свою добру справу й далеко від рідного міста, яке наразі окуповане. У січні разом з ансамблем зі Збаража пані Олена ходила по палатах військових і колядувала.

«Мені хотілося хлопцям свято влаштувати. Там же не до всіх можуть приїхати рідні, не всіх відвідують, і, звісно, це психологічно дуже-дуже важко», – говорить переселенка.

Жінка неодноразово відвідувала поранених, і після одного з візитів отримала повідомлення від військового: «Допоможіть втілити в життя мою мрію. Я хочу навчитися малювати». Саме воно стало поштовхом для організації арттерапії у лікарнях.

Арттерапія для військових 

Пані Олена запросила тернопільського художника Рустама Давлетова попрацювати з хлопцями, провести майстеркласи з малювання.

Рубіжанка запрошує на заняття бійців, які мають поранення кінцівок, допомагають їм розробляти дрібну моторику, а декого вчать працювати лівою рукою.

«Звісно, з ними працюють професійні реабілітологи, роблять масажі, але людське спілкування, відволікання від усього цього – важливе, – відзначає пані Олена. – Через творчість людина може висловити свої емоції, якщо вона не багатослівна. Малювання завжди в цьому дуже допомагає».

За словами волонтерки, спочатку було нелегко: хтось з хлопців соромився, а хтось категорично відмовлявся займатися творчістю, пробувати щось нове. Але результат є.

Арттерапія для військових 

«Цікаво спостерігати за їхнім виразом обличчя, коли вони працюють. Це захоплює. Коли вони бачать, що щось виходить, вже з'являється такий справжній азарт, – ділиться пані Олена. – А потім, коли наприкінці ми виставляємо їхні роботи, вони такі: «О, нічого собі». Вони відкриваються для спілкування, починають вірити в себе, питають, коли ми прийдемо ще».

Рубіжанка говорить, що це така своєрідна перемога над собою.

На допомогу прийшли й інші майстрині, які плели з лежачими бійцями патріотичні браслети та розписували пряники.

Терапія бійців

Окрім творчої діяльності, пані Олена організовує збори для бійців разом зі збаразькою командою, яку називає «Неймовірними збаражанами». Вони шиють спідню білизну, плетуть шкарпетки, збирають хлопцям харчі, смаколики, теплий одяг, медикаменти, предмети особистої гігієни тощо.

В цю справу вкладають не тільки власні кошти, час, а й душу.

Збори

У планах – благодійна виставка на підтримку ЗСУ

Пані Олена ділиться своїми планами – хоче на Франківщині провести благодійну виставку, де будуть виставлені малюнки військових з майстеркласів та власноруч нею створені стилізовані ляльки. Зібрані кошти будуть спрямовані на підтримку ЗСУ.

У колекції рубіжанки 17 мотанок. Серед витворів пані Олени є ляльки, присвячені містам України: Херсону, Кремінній, Одесі, Урзуфу.

Ляльки

Є лялька «Наречена» з фатою з маскувальної сітки, вона присвячена дівчатам, що вийшли заміж у цьому році, і чиє кохання опалене війною. Є мотанка «Мольфарка» – образ під пісню «Буде тобі враже, так, як відьма скаже». А ляльки «Кікікомора» та «Мавка» натякають ворогу про те, що нічого ходити нашими лісами.

Кожна мотанка з колекції рубіжанки щось символізує і має свою історію. Пані Олена говорить, що у процесі створення щось міняє, переробляє, і фінальний результат для неї є також своєрідним сюрпризом. Зізнається, що ідей багато, але постійно бракує часу та матеріалів.

Ляльки

Нещодавно творча рубіжанка підтримала у соцмережах леопардовий флешмоб FreeTheLeopards – заклик до країн-партнерів передати Україні танки "Leopard".

«Фото у леопардових лосинах у мене немає, але челендж я все ж таки підтримаю. В нашій армії ляльок з'явився свій «Леопард»», – написала на сторінці у "Фейсбук" жінка.

Лялька

Пані Олена відзначає, що у планах, окрім благодійної виставки на підтримку ЗСУ, ще багато інших напрямків роботи, які жінка за можливості втілюватиме у життя.