Допомога луганським ВПО від обласної влади: поточний стан, проблеми, тенденції

Луганська область чи не єдина в Україні з тих, що постраждали від війни з росією, розгорнула свої гуманітарні штаби по всій країні. У них людям надають продуктові набори та різноманітну допомогу. Проте, як і будь-яка ініціатива, ця теж викликає свої питання. Частина людей обурена складом наборів, частина – тим, що одержують їх зрідка або не отримують взагалі.

«Сєвєродонецьк онлайн» спробував розібратися у проблемах комунікації влади з населенням. Водночас виявив ще одну тенденцію – за рік повномасштабної війни змінилася й стратегія роботи з переселенцями. Якщо спочатку влада турбувалася про базові потреби людей у тих же харчах, то наразі стоїть задача інтегрувати переселенців у громади. Дати не рибу, а вудочку, якою її можна виловити. Бо ані держава, ані міжнародні партнери не в змозі постійно закривати потреби такої величезної кількості людей.

Поки обласна влада продовжує допомагати своїм громадам. Наразі ВПО забезпечені базовими наборами на 2,5 місяці. Луганська обласна військово-цивільна адміністрація і надалі шукатиме можливості, щоб підтримати людей. Але тенденція перетворення таких штабів з місць видачі продуктів на центри отримання певних послуг  - вже є.

Як нагодувати 100 тисяч переселенців

До 24 лютого на території Луганської області, яка була підконтрольна Україні, проживало десь 720 тисяч жителів. 

«З них виїхало в евакуацію вимушену 320 тисяч», - розповів екс-голова Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Більшість, за його словами, виїхала на підконтрольні території України, частина - до Європи та до росії.

До хабів Луганщини по всій країні звернулося та зареєструвалося там близько 100 тисяч ВПО з області.

Робота штабів

«Ми єдина область, яка розгорнула такий проєкт з гуманітарними штабами. Це ініціатива саме Сергія Гайдая. Згідно з чинним законодавством, ми свою діяльність регулюємо 2 постановами – 328, яка стосується саме гуманітарних наборів для переселенців та людей, які постраждали від збройного конфлікту, та 185», - каже заступник голови Луганської ОВА Володимир Чередніченко.

Люди можуть розраховувати на допомогу раз на місяць. Якщо набори, звісно, є в наявності. Наприклад, у жовтні з цим були проблеми.

«Ми можемо надавати такі харчові набори не частіше, ніж раз на місяць за їхньої наявності. Дійсно, в нас була проблема в жовтні минулого року, коли трошки не вистачало гуманітарних наборів. Наразі вся потреба, яка є по зареєстрованих в наших хабах переселенцях, закрита. Люди своєчасно отримуватимуть допомогу. Ніяких питань не буде», - повідомив Чередніченко.

Гуманітарка з міллю або на що жаліються переселенці

Двічі переселенка Віта зараз мешкає у Дніпрі. За весь час отримувала допомогу у вигляді продуктів двічі.

«Гуманітарну допомогу отримували двічі. Їздили отримувати після дзвінка із гумхабу. Перший набір складався з більш-менш пригідних продуктів. Але, в основному, квасоля та пластівці. Вдруге, через три місяці, склад пакунка був «скромніший»: нут, рис та декілька пакетів пластівців, які, до речі, були заражені личинками молі. І вперше, і вдруге термін придатності продуктів був «на межі». У соцмережах часто зустрічала пости від ВЦА про те, що в гумхабах переселенцям видавали ковдри, матраци, подушки, навіть посуд, але ні ми, ні наші знайомі жодного разу таке не отримували. Хоча заявки подавали», - розповіла вона.

Допомога, яку надали вперше

Рахуючи витрати на дорогу у великому місті, іноді люди замислюються над тим, чи варто їхати.

«Минулого тижня мені дзвонили та запрошували на отримання допомоги. Того ж дня мені трапилась публікація у «Фейсбуці» з фото складу гуманітарного пакунка. Він був ну дуже бюджетний. Щоб дістатись хабу, я на проїзд витрачу більше коштів. Тому в цей раз навіть не поїхали отримувати пакунок…Я розумію, що зараз люди раді будь-якій допомозі, але часто ця допомога більше нагадує знущання. Крім того, ніхто не думає, що, стоячи в черзі за тим клятим ящиком, ти відчуваєш величезне приниження. А від тебе вимагають подяки за те, що «хоч таке даємо!» Відповіді влади на пости про гуманітарку однакові: «Невдячні!», «Радійте, що хоч так!». Але не «радіється»», - каже жінка.

Переселенці в Івано-Франківську роботу хабу хвалять. Все організовано добре, люди отримують інформацію про те, коли можна прийти за допомогою, у телеграмі.

«Переїхали нещодавно до Івано-Франківська. До цього жили на Львівщині. Поштою допомога так і не надійшла. Коли приїхали в Івано-Франківськ, то почали отримувати гуманітарні набори в хабі. Раз навіть допомагали розвантажити, коли вона приїхала. Все відбувається ввічливо, організовано. Ми отримуємо повідомлення в телеграмі, коли надходить наша черга. Також консультувалися вже у юриста», - розповідають переселенці Ігор та Наталія.

Проте зазначають, що склад гуманітарної допомоги, порівняно з тим, що отримували від міжнародних організацій, скудніший.

«Чули від знайомих, які отримували поштою, що там були й консерви, й сосиски в банці, печиво. У нас були горох, спагеті, крупи, олія, цукор, згущене молоко. Та й все», - каже Наталія.

Приблизний набір, який наразі отримують ВПО. Фото з груп у "Фейсбуці" 

Зі 100 тисяч зареєстрованих у хабах ВПО 24 тисячі отримують допомогу «Укрпоштою».

«Я зареєструвалася на допомогу ще влітку. Отримала один раз поштою взимку. Посилки були значно пошкоджені. По коробці було розсипане сухе молоко, яке одразу важко ідентифікувати, бо воно не підписане. Спочатку подумали, що це дитяче харчування. А так – вермішель, горох, олія, цукор та згущонка. Це й все. Так, навіть з урахуванням доставки, це добре, бо всі ми знаємо, скільки коштують цукор та олія. Проте від міжнародних організацій отримували й консерви, й солодощі. Навіть чурчхела була раз», - каже переселенка Олена зі Львівщини.

Робота хабів

Чередніченко повідомив, що у постанові визначено перелік продуктів, які можуть входити до цього набору.

«Формується він з тих продуктів, що є в наявності. Є можливість взяти горох – взяли його, є каша – буде каша. Ми намагаємося надати можливість харчуватися не як в ресторані, але хоча б надаємо мінімальний обсяг продуктів. Звісно, не всім це подобається. Вибачте, на сьогодні немає можливості надати щось інше. Ми додому харчі не носимо. Все, що є, роздаємо. Я знаю, що люди обурюються горохом. Але горох – це що, не їжа?» - каже заступник очільника ЛОВА.

Коментарі про гуманітарну допомогу

До речі, двічі переселенці обурюються таким відношенням співгромадян. Бо нічого не отримували майже 8 років.

«Подякуйте і за таке. Ми переселенці в Сєвєродонецьку 2014 року і такого не отримували», - пишуть у соцмережах.

Коментарі людей про гуманітарну допомогу

 Продукти під ліжком та хитрощі в отриманні

Чередніченко проблеми визнає. Наразі, за його словами, реалізована єдина база по всіх хабах. То в кожному випадку можна розібратися.

«Тобто наявна вся історія взаємодії з громадянами. Я можу подивитися по кожному, хто отримує, а хто ні. Дійсно, було таке, що люди перереєструвалися з одного хабу на інший та отримували по декілька разів, а хтось, навпаки, жодного. Бо не зверталися та не реєструвалися. Ми, наприклад, не можемо видавати, якщо людина не має довідки ВПО. Тобто кожен випадок треба розглядати окремо. На всі жалоби, які надходять до наших гуманітарних хабів, на всі жалоби, що публікуються на інформаційних ресурсах – ми намагаємося в кожному окремому випадку розібратися», - розповів він.

Але каже й про певні хитрощі людей. Наприклад, був випадок, коли до Сергія Гайдая звернулися та сказали, що не отримували гуманітарку.

«А я дивлюся, вони тільки за один місяць не отримали. Тобто останній раз їм надали допомогу 30 вересня, а наступну – 2 листопада. Ніби місяць перевищився. Але були ж і технічні незручності. Відсутність світла, повітряні тривоги. Такого, щоб взагалі не надали допомоги людям, які звернулися, такого немає. Тому можуть бути затримки на кілька днів. Це нас не виправдовує. Ми не кажемо, що ми працюємо ідеально. Але треба враховувати й розуміти обставини. Та й харчові набори з неба не падають. Десь ми закуповуємо по постанові, яка закінчилася ще минулого року. На сьогодні ми не витрачаємо бюджетних коштів. Тому що держава їх не виділяє у 2023 році. Це робота з міжнародними організаціями, благодійниками, які нам допомогу надають. Не всі постачання відповідають нашим бажанням», - каже Чередніченко.

Зараз луганські ВПО забезпечені наборами до кінця травня. У Луганській ОВА шукають інші варіанти, щоб покрити витрати.

Окрім проблем з закупівлею, є й інші – повітряні тривоги, відсутність світла. Все фасується вручну, тож люди іноді не встигають.

Гуманітарна допомога

«Ми намагаємося знаходити продукти, щоб формувати ці набори, ми намагаємося оперативно фасувати. Борошно, крупи, цукор – це все надходить у мішках. Ми це фасуємо окремо по пакетах, а потім у коробки. Це час, якщо ідуть повітряні тривоги. Так, є обмеження щодо доставки «Укрпоштою». Ми щомісяця надсилаємо 24 тисячі гуманітарних харчових наборів саме поштою. Ми їх не отримуємо готовими. Ми самі все фасуємо. Загалом на місяць про всіх хабах фасуємо 100 тисяч таких наборів, Це великий обсяг», - пояснює Чередніченко.

Відгуки про роботу штабів

Він додав, що мало хто хоче допомагати.

«Проблема в тому, що намагаємося залучити своїх же переселенців до роботи в хабі, але ми не бачимо в людей бажання фасувати набори. Таких людей, які хочуть допомогти, одиниці», - каже заступник очільника ЛОВА.

До того ж, люди користуються будь-якою можливістю, щоб отримати більше.

«Люди беруть без потреби. У тих же шелтерах під ліжками стоїть гуманітарка у величезній кількості. Чи ось були випадки, коли люди реєструвалися в 3-4 місцях. Наприклад, коли місто велике й там декілька хабів. І отримували по 4 набори в місяць. Зараз вже створена єдина база й так не вийде більше», - розповів Чередніченко.

Вудочка замість рибки

Наразі гуманітарні штаби продовжують опікуватися своїми. З усіма питаннями можна звертатися на єдиний номер телефону.

Телефони, куди можна звернутися з проблемами

Щомісяця екс-очільник Луганщини Сергій Гайдай відвідував штаби.

Він озвучив, які працюють найкраще та найгірше. 

«Найкращими я б назвав два штаби – це у Києві Лисичанський, там Оксана Волошина займається, та у Вінниці Рубіжанський. Оце два найкращих штаби», - вважає очільник області.

Найгірших штабів теж два, на його думку.

«Найгірші – їх так само декілька. Напевно, можливо, мені б хотілося покращити роботу Луцького штабу, мені б хотілося покращити роботу штабу в Житомирі. І далі, напевно, через тиждень треба це питання з’ясовувати, тому що деяким я, коли проїхався, зробив зауваження і вони почали змінюватися, покращувати умови. Враховуючи, що в них є забезпеченість у всьому від нас – генератори, старлінки, пальне, гуманітарні набори й так далі – я їм зробив останні зауваження. Я думаю, що через тиждень, якщо вони зміняться, то більше найгірших і не буде», - вважає Гайдай.

Допомога людям

Чередніченко ж також визначає проблему у сприйнятті допомоги людьми.

«Усі повинні розуміти, що ця допомога не буде вічною. Що потрібно соціалізуватися, знаходити роботу, житло. Наші хаби наразі намагаються зробити все, щоб люди асимілювалися у тих громадах, у яких вони перебувають. Ми готові допомагати з комунікацією з місцевою владою, центрами зайнятості. Але у людей з’являється психологічна залежність від допомоги. А повинна відбуватися соціалізація людей в громадах. На це будемо переорієнтовувати наші хаби», - каже він.

Зараз шукають формат, у якому це могло бути реалізовано.

«Навіть міжнародні партнери не зможуть нас надалі годувати. Ми шукаємо формат, в якому максимально допомогти у пошуку роботи, навчанні. Ми хочемо перетворитися з пункту отримування харчів на центри отримання знань, навичок та адміністративних послуг. Хочемо дати вудочку, а не рибу», - каже чиновник.

Яна Чумаченко