Російська пропаганда. Що слід про неї знати

Ворожа пропаганда — що це? Як розпізнати серед безлічі інформаційних пабліків проросійські медіаресурси? Які технології та способи застосовує росія, щоб заволодіти увагою та свідомістю українців — Сєвєродонецьк онлайн проаналізував та структурував основні приклади пропагандистських наративів.

Що таке пропаганда?

Пропаганда (з лат. propaganda дослівно - «яка підлягає поширенню (віра)», від лат. propago - “поширюю”). Це форма комунікації, яку навмисно залучають для поширення в суспільстві певного світогляду. Мета — вплинути на громадську думку за допомогою спеціально створених теорій та аргументів

росія та пропаганда

Одним з найактуальніших засобів контролю та впливу країни-агресорки на суспільство є медіапропаганда

Вона розрахована як на “закордон”, так і на своїх громадян. Через підконтрольні медіа росія повністю регулює інфопростір всередині країни, а також просуває власні наративи, “грає” фактами та намагається відвернути увагу від важливих подій та нівелювати свої злочини.

Спотворення фактів про загальновідомі події є найулюбленішим методом роспропаганди. Як приклад — фільм «Солнцепёк» 2021 року. Він являє собою “коктейль” зі штампів та фейків ідеологічних наративів країни-загарбниці, який спотворює реальність війни на Сході України.
Розбір стрічки та фейків, які вона транслює зробив луганський журналіст Олександр Махов , який загинув 4 травня 2022-го року захищаючи Україну.

 
“Я луганчанин, і переглянувши російський фільм «Солнцепёк» про події в Луганську навесні 2014 року, свідком яких я був особисто, хочу розповісти про справжні деталі, які в ньому показані 

Олександр Махов

У фільмі кілька разів показано, як українські військові обстрілюють з міномета мирних жителів. І як від цих пострілів гинуть мирні мешканці, серед яких ‒ діти. Головні герої (бойовики) задаються питанням ‒ навіщо, а їм в іншому епізоді відповідає американський генерал ‒ «щоб налаштувати населення проти бойовиків». В YouTube є просто тонна відео, де видно, як бойовики з ГРАДів ведуть вогонь з житлових кварталів захоплених ними міст ‒ подивіться на обстріл Маріуполя або Краматорська. Та й самі польові командири «республік» зізнавалися в обстрілах мирних міст. Зокрема, є відео в YouTube, де Ходаковський зізнається в обстрілі Ясинуватої. Ну і, звичайно, цей епізод ‒ штамп «американці змушують Україну вести громадянську війну”, - зазначає журналіст.

Подібний контент росія створює в неосяжній кількості, використовуючи для його розповсюдження підконтрольні медіамайданчики та телеканали: RT, Первый канал, россия-24, россия-1, НТВ, РБК, агенція ТАСС тощо.

Служба безпеки України періодично оприлюднює перелік інформаційних ресурсів, які фінансуються з Російської Федерації. З повним списком можна ознайомитися за посиланням.

Як самотужки розпізнати що матеріал містить пропаганду

Песимістичні настрої та “зрада”

Київ за три дні. Друга армія світу. Україна приречена на поразку. Заходу вигідні бойові дії в України", – саме ці наративи просувають українцям ресурси, пов’язані з росією

За допомогою таких тез, які активно гуляють інфопростором, ворог сіє панічні настрої та змушує зневірюватися у діях влади та ЗСУ. Часто пропагандисти подають матеріали частково правдивими, але у перемішку з інформацією негативного змісту. Наприклад, на тлі українських перемог росія акцентує увагу на економічних наслідках, наголошує на провині влади за людські жертви, говорить про масовий відтік населення за кордон тощо. Яскраво демонструє, як це працює, ситуація з плановими відключеннями світла. Країна-агресорка передрікала повний колапс в Україні, якого, звісно, не сталося. Але слід зауважити, як росія підігрівала настрої українців: підбурювала населення, провокувала невдоволення громадян. Складалася парадоксальна ситуація: ракети запускала рф, але агресія українців спрямувалася на представників української влади.

Емоційне забарвлення новин

Гучні заголовки, які привертають увагу, використання слів “шок”, “зрада”; капслоку. Якщо після того, як ви прочитали матеріал у вас з’являться відчуття безвиході, розпачу та песимізму — це також приклад застосування ворожої пропаганди. Навіть добре обізнаним споживачам контенту буває складно абстрагуватися від дії подібних наративів. Тож вживайте контент як мінімум дозовано.

фото: nrada.gov.ua

Використання одночасно кількох каналів комунікації

Сьогодні новина з'являється в Telegram-каналі, завтра — в TikTok, післязавтра подібний наратив просувають в інтерв’ю умовного "хорошего русского". Інформація з різних джерел складається в хибний пазл та сприймається як правда.

Наявне “Мовне питання”

російська пропаганда традиційно маніпулює “болючими питаннями”. Для України це, безумовно, мова спілкування. Країна-агресорка виготовляє купу роликів, в яких нібито українці розповідають про утиски з боку україномовних громадян до тих, хто в побуті розмовляє російською, переважно мешканців сходу та півдня. Такі відео швидко стають вірусними й розколюють суспільство, відповідно роблячи нас слабкішими, зміщуються акценти, ми забуваємо, хто дійсно наш ворог.

Корисне з протидії пропаганді

Професорка Рене Гобс, засновниця й директорка Media Education Lab, визначила чотири принципи пропаганди, які слід навчитися розпізнавати:

• активує сильні емоції;
• спрощує інформацію до мінімуму;
• апелює до страхів, надії, мрій цільової аудиторії;
• виконує атаку на опонента.

Також запустила новий онлайн-проєкт Mind Over Media: Analyzing Contemporary Propaganda. Це освітній сайт, де користувачі можуть проаналізувати зразки пропаганди, знайдені в новинах, повідомленнях влади тощо. Відвідувачі можуть завантажити бажані матеріали та оцінити їх за шкалою від “шкідливого” до “корисного”, а також залишити коментар щодо інтерпретації меседжу й тих маніпулятивних засобів, які застосовуються.
Пильнуйте свій інформаційний простір!