Чому не підірвали Чонгар: Washington Post про те, які незручні питання українці задають владі під час війни

Washington Post опублікував статтю про те, що українці під час війни задають владі питання про те, яким чином армії рф вдалося так швидко окупувати південь країни.

У статті WP "Катастрофічний стратегічний провал змусив українців знову обговорювати політику" зазначається, що відколи росія розпочала повномасштабне вторгнення в лютому минулого року, українці поховали свої політичні суперечки в ім’я національної єдності.

"Але дехто починає вважати, що мовчазна заборона на обговорення спірних тем вичерпала себе. Адже Україна веде цю війну, щоб зберегти не лише державність, а й демократію. І безсумнівно, свобода ставити незручні запитання тим, хто при владі, є одним з основних компонентів будь-якої демократії, гідної такої назви", - йдеться у матеріалі. 

WP нагадує, що в основі проблеми лежить потенційна відповідальність уряду за катастрофічний стратегічний провал: у перші дні вторгнення російська армія швидко зайняла значну частину південної Херсонської області. Зробили це, переправившись через Чонгарський міст, який українська армія мала зруйнувати, але не зруйнувала.

"Чому це не вдалося зробити, продовжує мучити українських політиків, військових і журналістів — не кажучи вже про групу державних слідчих, яка відтоді працює над цією справою.Наприкінці минулого року СБУ підтвердила наявність розслідування, але відмовився коментувати його хід — і відтоді панує тиша", - йдеться у статті.

"Чи не вдалося підірвати Чонгарський міст з вини СБУ, якою на той час керував чоловік, який був другом дитинства Зеленського (Іван Баканов, - ред.)? Чи це була чиста недбалість, провина військових, очолюваних тоді і тепер генералом Валерієм Залужним?", - озвучує питання WP.

Газета наголошує, що "кожна влада схильна до помилок, некомпетентності, навіть зради". "Справжнє питання полягає в тому, чи допускає система контроль і підзвітність. Українська культура стійкості до демократії — це саме те, що радикально відрізняє її від росії — і це має включати уважне вивчення провалів офіційної влади", - йдеться у статті.

Нагадаємо, військовослужбовець Іван Сестриватовський у липні дав інтерв'ю у якому стверджує, що саме він ніс службу на межі з Кримом на Чонгарі, а у ніч проти 24 лютого і мав підірвати мости, хоча він не є сапером.

За його словами, "там все було заміновано з 2014 року, а напередодні російського вторгнення розмінування ніхто не проводив". Сестриватовський стверджує, що йому не вдалося здійснити підрив, хоча він робив неодноразові спроби. Серед ймовірних причин він назвав: або була висаджена диверсійна група, або дроти підриву були пошкоджені мінометним обстрілом.