Дослідження PISA показало низький рівень знань учнів шкіл України: відстають від розвинених країн

За навичками читання українські діти відстають від дітей з розвинених країн на 2,5 року навчання. У математиці та природничих дисциплінах українські школярі й школярки відстають від дітей з розвинених країн з Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) — на півтора року.

Про це свідчить результати дослідження PISA (Programme for International Student Assessment), яке проводили в Україні з 3 по 26 жовтня 2022 року і яке порівнює навчальні результати 15 річних підлітків. Дослідження оприлюднила народна депутатка Інна Совсун.

На її думку, такі низькі результати мають причину не лише в повномасштабному вторгненні.

Дослідження не проводилося в Донецькій, Луганській, Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Херсонській та Миколаївській областях, а також в Криму та Севастополі.

"Насправді наші показники значно гірші", - вважає Совсун.

У результатах дослідження йдеться про те, що менше українських підлітків досягають базового рівня грамотності порівняно з їхніми однолітками в країнах ОЕСР. З математики — це 58% дітей, з читання — 59%, з природничих дисциплін — 66%. 

"Українські учні досягають високих результатів суттєво рідше, ніж їхні однолітки в розвинених країнах. З математики — тільки 3% на противагу 9% в розвинених країнах, з природничих дисциплін та читання — 2% на противагу 7% в інших країнах. Ми любимо говорити про успіхи дітей на українських олімпіадах. Та, на жаль, ці успіхи статистично незначущі навіть серед дітей з високими показниками", - зазначила Совсун.

Вона нагадала, що попереднє дослідження PISA відбулося у 2018 році.

"Ми очікувано маємо гірші результати, порівняно з попереднім дослідженням  З математики падіння — 12 балів, з природничих — 19, з читання — цілих 38 балів", - додала Совсун.

На її думку, в Україні зберігається дуже висока нерівність в навчальних результатах, яка прив'язана до економічного стану родини та місця проживання дитини.

"Дітки з українських сіл демонструють результати з математики нижчі на 92 балів ніж їхні однолітки в містах. Це дорівнює 4,5 рокам навчання. Також цей звіт оприявнив різницю між задачами в PISA і традиційними для українських шкіл завданнями. У нас досі в базовій і старшій школі застосовують примітивний підхід — визубри дати, визубри формули, визубри правило дев'ятки, скажи, що мав на увазі автор у кожному творі, розв'яжи 20 однотипних задач. Задачі PISA заточені на виявлення компетентностей, тут потрібно думати. Наших дітей часто це ставить в глухий кут", - вважає Совсун.

Вона зазначила, що результати цього дослідження мають "стати дном, від якого ми маємо відштовхнутися" і тепер їх необхідно перекласти на конкретні рішення.

"Нам потрібен культ, що добре вчитися — це добре. Що світом керують ті, хто добре вчиться. Що читати приємно, корисно й потрібно. Нам терміново потрібно щось робити із якістю навчальних програм. На превеликий жаль, на цю тему ми зараз нічого не чуємо", - вважає Совсун.

Економічний експерт Олексій Кущ зазначив, що у результаті дослідження PISA за рівнем знань Україна набрала:

• 441 бал за математикою;
• 450 балів за природничими науками;
• 428 балів за читанням.

"Ми поступаємось за цими показниками Естонії, Польщі, Словаччині. Наприклад у Польщі ці показники 489, 499 та 489 відповідно. Ми поки що випереджаємо такі країни як Болгарія, Молдова, Грузія. А відставання від лідерів взагалі катастрофічне", - написав Кущ.

За балами з математики лідерами є:

• Сингапур: 575;
• Китай: 547;
• Японія - 536;
• Південна Корея - 527.

"Це вже недосяжні для нас вершини. Принагідно зауважу, що 15-річні - це через 20 років, демографічний кістяк країни", - додав Кущ. 

Викладач в Києво-Могилянській бізнес-школі Олексій Геращенко, коментуючи результати дослідження PISA, зазначив, що, за його спостереженнями, рівень знань низький не тільки у дітей, а й у дорослих.

"Я викладаю дорослим в Києво-Могилянській бізнес-школі з 2011 року. Це топ-менеджери бізнесу середнього віку 35-45 років. Кожні 2-3 роки я трохи спрощую рівень завдань, бо старі люди вже не здатні виконувати. Список рекомендованої літератури став більше формальністю, бо рідкісні учасники читають складні тексти", - зазначив він.

Геращенко вважає, що це результат прояву сучасного світу: "Складним думкам, яким замало віконця facebook для вираження, немає належного місця, натомість ми хочемо "філософську концепцію за 30 секунд" і "юзабіліті", коли на гаджеті залишається одна кнопка".

"З моїх спостережень в людей (не лише в дітей) стало набагато гірше з математикою і вкрай складно із читанням довгих складних текстів. Хтозна, може, тут гірше, десь краще, і це такий собі розвиток, схожий на деградацію певних навичок", - додав він і порадив дорослим частіше читати складні, глибокі і довгі тексти.