Звернення до суду про стягнення податкового боргу платників податків у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з моменту надіслання такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Отже, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у органу доходів і зборів на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги.

Відповідно подання органу доходів і зборів про стягнення коштів за податковим боргом у порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено протягом двадцяти чотирьох годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платнику податків податкової вимоги.

Подання про стягнення коштів за податковим боргом, внесене раніше, ніж минуть 60 днів із дня надіслання податкової вимоги платникові податків, підлягає залишенню без руху з наданням заявникові строку не більше ніж 24 години для усунення недоліків, як це передбачено частиною третьою статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

У разі залишення без розгляду подання органу доходів і зборів внаслідок відсутності поважних причин для поновлення встановленого статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строку податковий орган не позбавлений права звернутися з відповідною вимогою у загальному порядку позовного провадження.

Необхідно зазначити, що в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України може бути внесено подання про стягнення коштів за податковим боргом, який виник внаслідок несплати як самостійно визначених платником податків грошових зобов'язань, так і грошових зобов'язань, визначених органом доходів і зборів відповідно до статті 54 Податкового кодексу України.

Оскільки статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено інше, орган доходів і зборів не позбавлений права збільшувати розмір вимог за внесеним ним поданням, а також об'єднувати в одному поданні декілька пов'язаних між собою вимог, тобто реалізовувати права, передбачені статтями 51 та 116 Кодексу адміністративного судочинства України. Єдиною необхідною умовою цього є належність відповідних вимог до тих, що підлягають розгляду в порядку статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому необхідно враховувати, що збільшення вимог у разі внесення подання про стягнення коштів за податковим боргом має місце в тому разі, коли збільшується сума заявленого до стягнення боргу, що виник у той самий податковий період із тих самих підстав (наприклад, за тією самою податковою декларацією чи на підставі того самого податкового повідомлення-рішення).