Десятиріччя статусу ВПО: Згадуємо все з 2014 року, з чим стикнулися переселенці в Україні

Цьогоріч виповниться 10 років, як в Україні через російську окупацію частини Донбасу та анексії Криму з'явився статус "внутрішньо переміщена особа" - ВПО або вимушений переселенець. Багато хто у 2022 році став ВПО вдруге, знову втративши домівку, або ж змінив статус ВПО в Україні на статус біженця у будь-якій країні ЄС.

Нещодавно радник Офісу президента Сергій Лещенко закликав європейські країни зупинити допомогу українським біженцям, щоб вони повернулися додому. При тому, що допомогу українцям у Німеччині, Норвегії, Ірландії, у сусідній Польщі та в інших країнах ЄС неможливо порівняти з допомогою, яку протягом 10 років війни з росією надавали українські чиновники з держбюджету. Щодо такого способу повернення біженців в Україну, це не окрема думка саме Лещенка. Видання Politico з посиланням на неназваних європейських дипломатів повідомило, що Україна веде переговори з ЄС щодо встановлення нових правил для повернення більшої кількості українських біженців у 2025 році.

З 1 березня запрацюють і нові правила допомоги ВПО, яка, нагадаємо, становить усього 2-3 тис. гривень. Зараз за офіційними даними в Україні 4,9 млн людей зареєстровані як ВПО. З них 2,5 млн щомісяця отримують виплати.

Редакція "Сєвєродонецьк онлайн" з власного досвіду знає, як непросто бути переселенцем в Україні. Тому ми вирішили нагадати, який шлях пройшли ВПО протягом 10 років у стосунках з владою і чиновниками, яку допомогу отримували та через які бюрократичні процедури проходили.

Довідка переселенця і черги у міграційну службу за штампом

Громадяни, які у 2014 році або після 2014 року виїхали з окупованих територій і мали намір продовжувати отримувати соцвиплати, адресну допомогу, пенсії, субсидії, повинні були отримати довідку ВПО. Постанова Кабміну, яка прописує усі правила, досі чинна, хоча й зі змінами та доповненнями.

У 2014 і 2015 роках ця процедура була особливо складна та виснажлива: необхідно було вистояти черги в управліннях соцзахисту, потім у міграційній службі, щоб проставити на довідці штамп. Без нього вона вважалася недійсною. До того ж переселенцям потрібно було привести із собою власників помешкання, де вони живуть, аби він підтвердив цей факт. На YouTube збереглися сюжети про те, які черги 9 років тому були у Бахмуті (Артемівську).

Уся гуманітарна допомога видавалася тільки за наявності довідки ВПО, відмітки у паспорті про реєстрацію на окупованій Луганщині або Донеччині було недостатньо. 

Пенсії тим, хто мав реєстрацію на окупованому Донбасі та у Криму, перераховувати автоматично припинили, тому щоб її поновити, пенсіонери на підконтрольній Україні території теж мали вистояти черги спочатку на отримання довідки ВПО, а потім - в управліннях Пенсійного фонду.

Ситуація ускладнювалася тим, що до 2016 року довідка ВПО була дійсна лише шість місяців, потім процедуру її отримання (оновлення) потрібно було проходити знову. Працівників у соцуправліннях та управліннях Пенсійного фонду для оформлення усієї документації такому великому потоку переселенців не вистачало, процедура затягувалася на тижні. Тим часом люди, які залишили усе в окупації, не могли отримати ані пенсій, ані соцвиплат.

Але була й інша категорія пенсіонерів. Ще у 2015 і аж до 2020 (під час COVID-19 майже усі КПВВ окупанти закрили, - ред.) потрапити з окупованої території Донбасу на неокуповану було, звісно, непросто, але можливо. Тому пенсіонери, які не бажали залишати свої домівки в окупації, користуючись такою можливістю, правдами та неправдами оформлювалися як ВПО у прифронтових українських районах і реєструвалися у Пенсійному фонді. Їм поновлювали нарахування української пенсії, і вони їздили її отримувати чи не кожного місяця, водночас оформлюючи та отримуючи пенсію від самопроголошених "лнр" чи "днр".

Також пенсіонери, що проживають в окупації, примудрялися оформлювати адресну допомогу для ВПО. 

У той час вона складала: 

• для непрацездатних осіб (пенсіонери, діти) – 884 грн на одну людину;
• для працездатних осіб – 442 гривні на одну людину.

Через це у пенсіонерів, які дійсно та остаточно виїхали й проживали на підконтрольній території, теж виникали проблеми. Бо держава, не розбираючись, постійно шукала більш-менш законні та навіть незаконні підстави для того, аби завадити "пенсійному туризму" й виплатам такої адресної допомоги тим, хто фактично її не потребує. 

До того ж на адресні виплати не могли претендувати ті, у кого є житло на підконтрольній території, автомобіль або якийсь депозит у банку. Зараз подібні обмеження лишаються: виплату допомоги припиняють переселенцям, які, зокрема, з 15 липня 2023 року зробили дорогі покупки, мають понад 100 тис. грн на банківських рахунках, житло поза зоною бойових дій.

Проблеми ВПО з банками

Водночас варто визнати, реєструвалися як ВПО не всі, хто переїхав з окупованих населених пунктів. Працездатна молодь заради 442 гривень цими папірцями не займалася, а старалася якнайшвидше працевлаштуватися, адаптуватися або  відкрити власну справу. Хоча, якщо підприємець з окупованих територій претендував на отримання гранту, наприклад, то довідку все ж отримувати доводилося.

Стосунки ж з банками у переселенців були та є складними, будь-які кредити хоч на розвиток бізнесу, хоч споживчі для них фактично закриті. Під цю банківську дискримінацію потрапили й ті громадяни України, які ніколи переселенцями не були. Ті, хто переїхав з Донбасу добровільно й задовго до 2014 року, працював і жив, наприклад, у Києві чи Львові, чи в будь-якому іншому українському місті, але зберіг у паспорті "донецьку" чи "луганську" реєстрацію. Фактично ці люди - добровільні мігранти, але через "прописку" на окупованих територіях мали усі ці складнощі, з якими стикнулися і ВПО. Ба більше, навіть якщо такий мігрант "донбаську" реєстрацію змінював, банки дуже неохоче йшли на зустріч у відкритті кредитної лінії. 

Пенсіонери-ВПО мали банківські проблеми через те, що держава прив'язала їхні пенсії до "Ощадбанку".

Якщо будь-який інший український пенсіонер мав і має право обрати зручний банк для нарахування пенсій, має право переїхати, і виплати через це ніколи не припинялися, пенсіонерів-переселенців такого права уряд позбавив. Ще у 2016 році пенсіонерам-ВПО "Ощадбанк" видавав банківські картки-пенсійні посвідчення, але з "урізаними" функціями: зняти готівку з такої картки можна було тільки у банкоматі "Ощаду", розплатитися нею у магазині було неможливо, здійснити онлайн-платіж також. Цей факт визнали в Нацбанку, а згодом ці картки зробили з повноцінним функціоналом.

Крім того, пенсіонерів зобов'язали проходити ідентифікацію в "Ощадбанку" кожні три місяці, і верифікацію місця проживання на підконтрольній території кожні півроку. Якщо її вчасно не пройти, пенсії накопичувалися на рахунку, але їх не виплачували до моменту проходження. Процедура ідентифікації діє і досі, хоча умови її змінилися на онлайн, офлайн чи за допомогою відеоконференції.

Списки СБУ та призупинення соцвиплат і пенсії

У січні 2016 року Верховна Рада внесла зміни у закон про права і свободи внутрішньо переміщених осіб: довідка ВПО стала безстроковою, підтверджувати свій статус кожні півроку вже непотрібно. А також скасували необхідність ставити штамп міграційної служби на довідці. Ці зміни були позитивними. 

Але того ж року Кабмін ухвалив постанову № 365, яка згодом була визнана в судовому порядку протиправною і пізніше скасована. Але коли постанова діяла, державні структури наділили себе правом перевіряти майновий стан пенсіонерів переселенців і місце їхнього проживання.

Якщо пенсіонер-ВПО не жив за адресою, яка вказана у довідці (зазвичай це орендоване житло, яке могло змінитися у будь-який момент), і цей факт стане відомий Пенсійному фонду та соцслужбі, виплату пенсій і адресної допомоги могли призупинити.

Через цю постанову у 2017 році переселенці, особливо пенсіонери, стикнулися з новою проблемою - у ній була затверджена можливість припинення соціальних виплат на підставі списків Служби безпеки. СБУ за якимись своїми параметрами склала списки ВПО, що начебто не проживають на підконтрольній території, через це їм без попередження припиняли виплачувати соцвиплати та пенсії.

Правова аналітикиня "Право на захист" Олена Виноградова повідомляла, що наприкінці березня 2017 року всі управління Пенсійного фонду, а також департаменти соціального захисту отримали списки внутрішньо переміщених осіб, які начебто повернулися на непідконтрольні території.

"Кількість осіб, що опинилися під загрозою припинення пенсій, вражає: згідно із даними наших моніторів, в Луганській області – це 65 тисяч осіб, в Запорізькій – майже 11 тисяч. В інших областях – від 500 осіб до декількох тисяч у кожному районі", - повідомляла Виноградова.

За даними правозахисників, управління Пенсійного фонду зупинили нарахування пенсій такій великій кількості ВПО жодним чином не обґрунтовуючи їх включення до цих списків та без будь-яких попередніх перевірок місць їхнього проживання.

Щоб поновити виплати, пенсіонери мали знову звернутися до Пенсійного фонду, до управлінь соцзахисту та в "Ощадбанк", все це забирало багато часу. До того ж очікування поновлення нарахувань могло тривати два місяці й більше.

У 2018 році апеляційний суд за позовом Української Гельсінської спілки з прав людини (УГСПЛ) ухвалив рішення про скасування перевірок внутрішньо переселених осіб (ВПО) у рамках надання соціальної допомоги. Згідно із рішенням, жодні уповноважені органи не мають права проводити перевірки переселенців.

Але з 1 серпня 2023 року ці перевірки поновилися, хоча й вибірково, їх проводять територіальні органи Нацсоцслужби.

Невиплата пенсій ВПО у випадку виїзду за кордон

Будь-який інший український пенсіонер, як і йшлося вище, мав і має право обирати банк для виплати пенсії, має право переїхати й нікого не попереджати, а також має право виїхати за кордон з будь-якої причини, чи то до родичів, чи то на відпочинок, і пенсії його не позбавлять. З пенсіонерами-ВПО історія, принаймні у 2018 році, була інша. 

Показовою стала історія з вченим-релігієзнавцем Ігорем Козловським (нині вже покійним, - ред.), який був звільнений з полону "днр". У 2018 він два місяці не отримував пенсію. У Пенсійному фонді заявили, що йому припинили виплати через візити за кордон. 

"Сказали: "Нам надійшла інформація від СБУ, ви перетинали кордон. Згідно з постановою Кабміну, всім внутрішнім переселенцям, які перетинають наші кордони, припиняється пенсія". Я відповів, що дійсно перетинав кордон України – їздив до Брюсселя, де виступав в Європарламенті, їздив до Лондона з Іриною Геращенко, там виступав в британському парламенті", - розповідав Козловський.

Завдяки тому, що Козловський був відомою особою як в Україні, так і за кордоном, проблема виплат пенсій ВПО, які їздять за кордон, набула неабиякого розголосу. Виплату пенсії Козловському поновили. Зараз Пенсійний фонд виплачує пенсії тим, хто тимчасово перебуває за кордоном і навіть тим, хто там живе. Але необхідно проходити ідентифікацію у Пенсійному фонді у віддаленому режимі за допомогою відеозв'язку.

Пенсійні борги ВПО і неможливість їх отримати навіть через суд

На окупованих територіях були й такі пенсіонери, які не виїжджали на підконтрольну для отримання пенсій і не оформлювалися як ВПО. Або ж ті пенсіонери-переселенці, хто прожив кілька років на підконтрольній території, пенсі отримував, але повернувся у своє житло в окупований населений пункт. Відповідно, пенсію такому пенсіонеру через деякий час виплачувати припиняли.

У Пенсійному фонді та Мінсоцполітики казали, що пенсії таких категорій людей начебто нікуди не діваються, а накопичуються на рахунку, і, якщо людина приїде на підконтрольну територію, пройде верифікацію та ідентифікацію, то зможе своїми грошима скористатися. На практиці це не так, багаторічні пенсійні борги й досі накопичуються, але доступу до них немає ані у пенсіонерів, ані навіть у їхніх спадкоємців.  До повномасштабного вторгнення деякі пенсіонери за допомогою правозахисників намагалися отримати свої борги через суд, але марно. Суди хоч і ухвалювали рішення на користь пенсіонера, але Пенсійний фонд їх не виконував - у держбюджеті грошей не було.

У 2018 році уряд призупинив пенсійні виплати за минулі періоди переселенцям з тимчасово окупованих Криму та Донбасу. І лише 10 листопада 2021 року вже новий уряд ухвалив постанову, яка мала розблокувати процес погашення пенсійних боргів за минулі періоди. 

"З наступного 2022 року Уряд почне поступово виплачувати недоотримані пенсії із розрахунку щомісячно в розмірі прожиткового мінімуму. Сподіваємось повністю погасити заборгованість за два роки", - казала Ірина Верещук, яка тоді мала посаду міністерки реінтеграції тимчасово окупованих територій. 

Очікувалося, що на погашення пенсійних боргів внутрішньо переміщеним особам з державного бюджету витратять понад 11,2 млрд гривень, з яких 6,2 млрд гривень – вже у 2022 році.

Як відомо, того року почалося повномасштабне вторгнення рф, тому ні про які виплати пенсійних боргів мова не йде й досі, усе з бюджету витрачається на оборону.

Пенсіонери, які відмовлялися від статусу ВПО, також мали проблеми з пенсією

З 2014 по 2022 рік, тобто до повномасштабного вторгнення, були пенсіонери-ВПО, які  інтегрувалися, купили нове житло на підконтрольній території, або отримали у спадок, і від довідки та статусу переселенця відмовилися. Пенсіонери це робили й заради того, щоб їхня пенсія більше не була прив'язана до статусу ВПО, до "Ощадбанку" й щоб вони не мали супутніх проблем.

Але у 2017 році їм також почати блокувати виплату пенсій. Радниця з питань ВПО Міністерства соціальної політики України Ірина Лоюк того року розповідала, що Пенсійний фонд України закритим листом-розпорядженням доручив додатково перевірити переселенців, які відмовилися від довідки внутрішньо переміщених осіб, на предмет законності отримання виплат.

"Остання хвиля, яка була [щодо порушень прав людини], це з приводу людей (переселенців, - прим.), які вже зареєструвалися на території України, купили собі житло, інтегрувалися і відмовилися від статусу ВПО. Останній раз в серпні, десь 19-го числа, прийшов лист-розпорядження Пенсійного фонду, закрите розпорядження по пенсійним управлінням - перевірити ще раз таких людей і всіх відправити ще раз отримувати довідки ВПО. Навіть якщо їм вже оформили пенсії, як звичайним громадянам. Ось така неоднозначна і дивна ситуація", - розповідала Лоюк.

За її словами, перевірки таких категорій переселенців Пенсійний фонд пояснював побоюванням так званого "реєстраційного туризму" та бажанням контролювати виплати.

У 2018 році на сайті Depo.Донбас вийшло інтерв'ю з експереселенцем, який жив на підконтрольній території, про те, як він у суді відвойовував свою пенсію. Ставати знову ВПО чоловік не хотів. Правозахисники стверджували, що такі випадки були непоодинокі, але не всі пенсіонери зверталися у суд.

Статус ВПО в Україні: яке в нього майбутнє

Ще у жовтні минулого року міністерка соцполітики Оксана Жолнович в інтерв'ю Forbes казала, що Міністерство реінтеграції розробляє закон, щоб обмежити статус ВПО до пʼяти років.

"Статус ВПО люди отримують з 2014 року. Деякі живуть з ним уже 10 років. Це абсурдна ситуація, коли на людину на все життя повісили цей ярлик. Далі держава створила пільги для цієї категорії громадян, потім зрозуміла, що не може їх забезпечувати і створює додаткові перепони. Так, наприклад, було з пенсіями для ВПО. Зараз ми не можемо йти по тому ж сценарію. Потрібно розуміти мету надання виплат/пільг та одразу визначати їхній термін. Зараз ВПО можуть отримати виплати (йдеться про адресні виплати, - ред.) лише на шість місяців із можливістю продовження ще на шість за умови незадовільного майнового стану", - сказала вона.

За її словами, мета адресних виплат ВПО, які з 2022 року складають не 442 грн, а 2 тис. грн або 3 тис., це допомогти працездатним родинам інтегруватися, а потім вони мають знайти роботу та жити самостійно, без допомоги держави. 

Щодо пенсіонерів, то повідомлялося, що вони адресні виплати отримувати продовжать з 1 березня 2024 року автоматично.