The Economist описав, як мотивувати більшу кількість людей одягнути військову форму

Країни Європи знову обговорюють впровадження обов’язкової військової служби через ймовірність поразки України  у війні з рф і загрози виходу США з НАТО у разі "майбутнього президента Дональда Трампа".

The Economist у своїй статті описує, як мотивувати більшу кількість людей одягнути військову форму, і чому країнам Європи важливо потурбуватися про збільшення військового контингенту вже зараз.

Видання наводить слова міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, який каже, що Європа повинна бути готова до війни до кінця десятиліття. Скасування річного терміну служби для випускників у 2011 році він називає помилкою. Головнокомандувач британської армії генерал Патрік Сандерс закликав створити "громадянську армію".

При цьому видання визнає, що певна форма примусу цивільних до служби в армії може розглядатися.

"Обов'язкова служба в збройних силах може мати кілька форм, включаючи призов цивільних осіб будь-якого віку, призов за допомогою лотерей і стандартний термін військової служби для молодих людей після закінчення школи. Розглядається можливість примусу, тому що багатьом багатим країнам важко набрати достатню кількість людей для своїх професійних військ, які складаються виключно з добровольців", - зазначається у статті.

При цьому зазначається, що такої проблеми немає у скандинавських і балтійських членів НАТО, громадяни яких мають певну форму обов’язкової служби, яка користується високим рівнем підтримки суспільства. 

The Economist пише, що армії мають бути розроблені так, щоб відображати як географію, так і те, як вони планують воювати. У країнах із відносно невеликим населенням, які мають кордони поблизу росії, таких як Естонія та Фінляндія, громадське сприйняття призову на військову службу є високим, а навчання готує сили до оборони від загарбників. Є сильне відчуття спільних національних зусиль. З подібних причин військова служба в Ізраїлі, який стикається з постійними загрозами безпеці, не викликає суперечок (крім обурення, що ультраортодоксальні не повинні служити). У Тайвані та Південній Кореї існує військова повинність, тому що вони також близькі до войовничих держав.

"Громадяни більшості решти багатого світу ще не відчувають безпосередньої загрози. Отже, щоб призов був дійсним, потрібне чітке та спільне розуміння того, навіщо він потрібен. Цього не вистачає в таких країнах, як Британія та Франція, де неочевидно, що призовники можуть робити в сучасній, технологічно складній армії", - йдетьс у статті.

Крім того, у ній наголошується, що під час кризи кожна країна Альянсу повинна протягом 30 днів виставити повну дивізію (30 тис. військових із важкою технікою), якщо це буде потрібно НАТО. Робота з великою кількістю призовників може відвертати увагу.

"Оскільки призов молодих людей грубо посягає на їхню свободу, така політика потребуватиме громадської підтримки. Навіть Україна, яка перебуває в життєвій небезпеці, визнала зниження віку призову з 27 до 25 цього місяця політично складним. Безсумнівно, труднощі, з якими стикається більшість європейських збройних сил у вербуванні регулярних солдатів і створенні потужних резервів, потребують відшкодування. Але здебільшого їх можна вирішити іншими способами, ніж примус", - йдеться у статті.

The Economist радить зробити наступні кроки:

По-перше, подумайте про підвищення зарплати солдатам. Люди похилого віку іноді скаржаться на нібито вади характеру, через які молодь не бажає служити. Але низька оплата праці та умови є найбільшою перешкодою для працевлаштування, коли шукачі роботи мають інший вибір. Оборонні бюджети зростають, але це потрібно робити швидше. Цілі членів НАТО витрачати 2% ВВП на оборону буде недостатньо, щоб покрити як вищі зарплати, так і нову комплектацію військ.

"Також має бути більше експериментів, наприклад, з однорічним випробуванням служби, яке можна поєднати з навчанням в університеті чи іншою підготовкою. І попри численні дискусії, небагато армій зробили достатньо для вербування жінок і боротьби з сексуальними домаганнями", - наголошує видання.

По-друге, необхідна більша підтримка з боку громадянського суспільства, щоб залучити тих, хто володіє спеціальними навичками, необхідними в надзвичайних ситуаціях. Окрім залучення більшої кількості добровольців для посилення регулярних сил, армії можуть збільшити резерви, змусивши солдатів, які залишають сили, погоджуватися на щорічні дні тренувань, доки їм не виповниться 40 років.

"Таким чином Британія могла б мобілізувати до 300 тис. таких людей, якщо це необхідно. Ці цифри можуть бути ще вищими у Франції та Німеччині, оскільки вони мають більші армії", - вважає видання.

"У ці напружені часи країни все ще повинні підтримувати плани щодо того, як, якщо станеться найгірше, може відбутися набагато ширша мобілізація. Щоб відлякати найнебезпечніших ворогів, ви повинні бути готові до війни, в якій ви не хочете брати участь. Спитайте сміливих українців", - підсумовує The Economist. 

Нагадаємо, у силах оборони України мінімальний розмір грошового забезпечення – 20 130 грн. Таку зарплату отримують рядові, не залучені до бойових дій.

30 тис. грн сплачують лише військовослужбовцям, які виконують бойові завдання, але не на перший лінії фронту.

100 тис. грн нараховується військовослужбовцям, які беруть участь у бойових діях на передовій.

Нещодавно уряд встановив доплату в розмірі 70 тис. грн для військовослужбовців та поліцейських, які виконують бойові завдання на першій лінії. Голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев запевнив, що в бюджеті на 2024 рік вистачить коштів на додаткову виплату 70 тис. грн військовим щомісячно. За його словами, для цього необхідно буде платити податки "в обсязі, необхідному нашим військовим".