Дистанційне навчання для дітей-ВПО - все? Наказ МОН поставив під удар освіту Луганщини

"МОН планує скасувати дистанційну освіту для дітей-ВПО", - такими заголовками повниться український інтернет в останні дні. Все через наказ Міністерства освіти та науки України, який регулює порядок та умови здобуття загальної середньої освіти у комунальних закладах в умовах воєнного стану.

Згідно з ним, діти-ВПО втрачають можливість дистанційно навчатись у школах своїх громад, а натомість повинні будуть здобувати освіту за новим місцем проживання. Своєю чергою учні, які проживають в окупації, зможуть продовжувати навчання в українських школах виключно за індивідуальною формою.

Це тягне за собою іншу проблему: за таких обставин школи з окупованих територій не зможуть виконати вимоги міністерства для продовження роботи у дистанційній формі й, відповідно до наказу, вимушені будуть призупинити діяльність.

Як відомо, всі загальноосвітні заклади Луганщини наразі працюють дистанційно. "Сєвєродонецьк онлайн" дізнавався, чи стане новий наказ МОН вироком для них

Що передбачає наказ

Документ, про який йде мова, - Наказ Міністерства освіти і науки України № 850 від 13.06.2024 р., який вже затвердив міністр Оксен Лісовий.

Він передбачає, що заклади загальної середньої освіти мають здійснювати освітній процес виключно за очною (денною) або змішаною формами за наявності захисної споруди цивільного захисту у будівлі закладу освіти або на відстані не більше, ніж 500 м.

Якщо цю умову неможливо виконати (а це актуально для всіх шкіл Луганщини, бо регіон окупований), заклади освіти мають право відкривати дистанційні класи з наповнюваністю не менше 20 учнів. Діти, які навчаються за екстернатною, сімейною, заочною формами, сюди не враховуються.

Навчальний план дистанційного класу передбачає вивчення усіх обов'язкових предметів для учнів, які проживають на території України, та окремих предметів (інтегрованих курсів) для учнів за кордоном, які поєднують навчання в українській школі та школі у країні перебування. Одночасне використання в межах одного класу двох навчальних планів та поділ на групи під час вивчення окремих навчальних предметів не дозволяється.

Учні зі статусом ВПО, згідно з наказом, повинні навчатися за очною (денною) та/або змішаною формою у закладах загальної середньої освіти за місцем фактичного проживання. Для навчання/продовження навчання за дистанційною формою їхні батьки мають підтвердити неможливість навчатися за очною (денною) та/або змішаною формою відповідною довідкою.

Довідка надається за умов, якщо:

• у школі за місцем проживання дитини відсутні вільні місця;
• у цій школі не забезпечують/припинили забезпечувати навчання за очною (денною) та/або змішаною формою;
• освітня діяльність всіх закладів освіти у населеному пункті, де фактично проживає дитина, призупинена.

За відсутності цих умов дитину, яка навчалася раніше у дистанційній формі у школі поза межами фактичного проживання, з цієї школи відрахують.

Учні, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, можуть продовжити здобуття освіти виключно за сімейною (домашньою) або екстернатною формами навчання, тобто без розрахунку освітньої субвенції на них.

Ну, й найголовніше: освітня діяльність закладів, які не зможуть виконати вимоги наказу до організації дистанційних класів, має бути призупинена.

Реакція суспільства

Вимоги Наказу МОН № 850 викликали негативну реакцію у громадських організацій, які займаються захистом прав осіб, постраждалих від війни.

Правозахисники (БФ “Схід SOS”, ГС “Українська Гельсінська спілка з прав людини”, ГО “Донбас СОС”, ГО ЦГП “Альменда”, ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”, Центр прав людини ZMINA, БО БФ "Стабілізейшен Суппорт Сервісез", ГО «КРИМСОС») опублікували колективне звернення до віцепрем'єрки Ірини Верещук, де висловили застереження щодо ризиків та негативних наслідків у разі прийняття наказу.

Зокрема, на думку активістів, вступ документа в дію призведе до:

• вивільнення близько 10 тисяч освітян, які працюють у переміщених школах та з дітьми на ТОТ;
• закриття шкіл, в яких забезпечується навчання у дистанційному форматі;
• втрати доступу до української освіти дітьми, які знаходяться на ТОТ.

“Одним із наслідків є те, що у зв’язку з переведенням дітей з-поміж ВПО до ЗЗСО за місцем фактичного проживання, відбудеться поступове закриття ЗЗСО, які були переміщеними та забезпечували дистанційне навчання, в тому числі для дітей з ТОТ. Наразі неможливо встановити точну кількість дітей, які продовжують навчання в українській системі освіти, перебуваючи на ТОТ: такі цифри є змінними, їхній збір та узагальнення може становити загрозу життю і здоров’ю дітей та членів їх сімей. Окремі школи у комунікації вказували на те, що третина їх учнів, які навчаються онлайн, може перебувати на ТОТ“, - йдеться у зверненні.

Громадські організації також наголошують, що навчання за індивідуальною формою не передбачає регулярного проведення занять. Натомість учні повинні будуть самостійно опановувати шкільну програму та потім проходити оцінювання. Такий підхід вони вважають неприйнятним для учнів на ТОТ.

У коментарях під відповідними новинами більшість батьків також висловлюється негативно щодо дій міністерства. Вони вважають це порушенням права дітей на вибір форми освіти. Опитані “Сєвєродонецьк онлайн” батьки з Луганщини теж шоковані можливими змінами.

“Моя дитина пішла у перший клас у 2022 році. Ми вирішили не подавати документи у школу за місцем проживання, а зберегти зв’язок з рідним містом, підтримати своїх. До того ж ми переселенці: сьогодні тут, завтра - там. Необхідність змінювати школу - додатковий стрес для дитини в умовах війни. У планах було закінчити хоча б початкові класи, дочекатися деокупації. Дистанцій формат нас влаштовував. Бо наразі у школах міста, де ми тимчасово проживаємо, діти більшість часу сидять у підвалах, перечікуючи тривоги. Це складно назвати навчанням. Тож новини про наказ міністерства просто вибили всю нашу родину з колії”, - розповіла мати одного з маленьких луганчан.

“Від влади ми постійно чуємо про підготовку до деокупації. Закуповується техніка, комунальні підприємства зберігають штат працівників, виплачують їм зарплати та премії. З цього приводу у мене питання: а хто поїде працювати в деокуповані школи, якщо ми зараз такими наказами зруйнуємо систему освіти всього регіону? Я бачу у таких діях міністерства лише чергову спробу зекономити на людях з окупованих територій, позбувшись витрат на наші школи”, - прокоментувала інша луганчанка.

Педагогічні працівники, до яких ми звернулися, не захотіли публічно коментувати наказ, а непублічно розкритикували його.

“Діти в окупації хоч якось виходили на уроки, замовляли свідоцтва. Тобто мали якусь надію. Тепер для них втрачається єдина ниточка з Україною”, - зазначила одна з вчительок.

Інша педагогиня зауважила, що настрої посилити вимоги до роботи дистанційних шкіл були ще минулого року. Тоді все обійшлося, школи з окупованих територій успішно відпрацювали 2023-24 навчальний рік. Нині, додала вона, вчителі занадто не панікують, але сподіваються на захист їхніх прав з боку профспілки.

Позиція профспілки та обласної влади

За словами голови Луганської обласної організації профспілки працівників освіти та науки України Сергія Севрюка, зазначений наказ МОН поки не затвердили у Мін’юсті. Також для набуття чинності його мають опублікувати на офіційному сайті МОН.

“На сайті Міносвіти, ми дивилися не раз, його немає. Тобто він не набрав чинності. Поки ще є час все змінити”, - сказав він.

Профспілка направила лист до Міністерства освіти з вимогою відкликати наказ та до Мін’юсту - з проханням не затверджувати його. Також листи із застереженнями направили до профільного комітету Верховної Ради, до омбудсмена з прав людини й освітнього омбудсмена.
На думку пана Сергія, документ містить численні порушення норм Конституції, а також Законів України “Про освіту” та “Про повну загальну середню освіту”.

“Як на мене, цей наказ писала людина, яка до освіти має відношення дуже-дуже далеке. Наприклад, дивіться, сам цей наказ називається “Про затвердження порядку та умов здобуття загальної середньої освіти в комунальних закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану в Україні”. Якщо брати закони “Про освіту”, “Про повну загальну середню освіту”, то у нас немає поняття загальна середня освіта, у нас є поняття повна загальна середня освіта. Тобто у назві документа вже одразу йде помилка”, - каже він.

Серед інших порушень Сергій Севрюк називає:

1. Порушення ст. 10 статті ЗУ “Про повну загальну середню освіту”
“У статті вказується, що форми організації освітнього процесу визначає не Міністерство. Вони визначаються педагогічною радою закладу освіти”, - пояснює він.

2. Порушення ст. 9 ЗУ “Про освіту”:
“Є визначені законом форми здобуття освіти. Особа має право здобувати освіту в різних формах або поєднуючи їх. І от такої форми, як вони написали, змішане навчання, у законі такого немає. Інша справа, що здобувачі освіти можуть поєднувати очну та дистанційну форму навчання”, - наголошує пан Сергій.

3. Порушення ст. 12 ЗУ “Про повну загальну середню освіту”
“Вона регламентує порядок формування класів у закладах освіти. І наповнюваність класів. У комунальному закладі він не може становити менше п'яти. А вони вказують 20. Крім того, вони кажуть, що не можна, якщо дистанційна форма, поділяти класи на групи. Знову таки, ця стаття передбачає, що з метою забезпечення належної якості вивчення окремих предметів класи комунального закладу освіти можна поділяти на групи. Там встановлено не більше, як на три групи. У кількості учнів не менше восьми осіб. Це теж порушення”, - наголошує голова профспілки.

4. Порушення ст. 32 ЗУ “Про повну загальну середню освіту”
“У разі реорганізації чи ліквідації закладу загальної середньої освіти засновник зобов'язаний забезпечити учням можливість продовжувати здобуття загальної середньої освіти на відповідному рівні. І реорганізація, зміну типу закладу, ліквідація цього закладу, особливо в сільській місцевості, вона допускається лише після громадського обговорення проєкту відповідного рішення засновника (а засновники – це громади). І які оприлюднені повинні бути не менше, ніж за один рік до прийняття відповідного рішення. Що вони роблять? Вони запустили по департаментах типу обговорення проєкту. І наказ видають влітку, коли всі освітяни йдуть у відпустки”, - зауважує Сергій Севрюк.

Обговорення з профспілковими організаціями взагалі не проводилося, стверджує пан Сергій. На його думку, це порушення норм взаємодії між сторонами соціального діалогу, які затверджені галузевою угодою між МОН, профспілкою та організацією роботодавців, а також генеральною угодою між Кабміном і профспілками України.

“Якщо нормативний акт стосується якихось норм соціально-економічних відносин і трудових відносин, то він має бути наданий на розгляд і на погодження з профспілками. Цього зроблено не було взагалі. Ні проєкт наказу не надісланий був до профспілок, ні сам наказ. Тобто ми з інших, скажемо так, джерел його отримали”, - розповів він.

Загалом наказ голова обласної організації профспілки вважає дискримінаційним по відношенню насамперед до дітей:

“Учні в закладі освіти - це громадяни України. Хтось має право обмежувати права та свободи громадянина України? Ні. Це записано у нас в Конституції. А цей наказ поділяє учнів, які навчаються в українських школах, на громадян України, які навчаються, на неокупованій території. І вони мають право обирати будь-яку форму навчання. На учнів, громадян України, які є внутрішніми переміщеними особами. Їх уже обмежують в правах, яким чином і як вони можуть навчатися. І третя категорія, яку вони поділяють, це учні, які знаходяться на тимчасово окупованій території, котрі мають право тільки на екстернат або сімейне”.

Також, додає він, норми Наказу не відповідають політиці держави щодо деокупації територій.
“Я лише цього року був на двох поважних заходах стосовно деокупації Луганської і Донецьких областей. Які ми разом з ПРООН та іншими організаціями проводили. Де були представники і Кабміну, і Верховної Ради. Були голови адміністрацій обласних, представники громад. І всі кажуть про деокупацію. Це політика держави? Зрозуміло. І ми всі віримо в те, що Луганська область і інші будуть деокуповані.

Виступаючи, я казав, що одним з перших питань після деокупації буде відбудова, скажемо так, громадської думки. Нам треба ж буде виховувати не тільки дітей, а й доросле населення, задурманене протягом останніх років. Повинні повертатись освітяни будуть, в першу чергу. А їх зараз звільнять. Вони вимушені будуть знаходити роботу, облаштовуватися на новому місці. І хто повернеться? Хто поїде? Ніхто. Це логічно”, - розмірковує пан Сергій.

На його погляд, зазначений наказ - “повне політичне безглуздя”, яке, фактично, “призведе до знищення освіти Луганщини”. Наразі обласна організація профспілки збирає точні дані, але за попередніми її оцінками, набрання чинності наказом призведе до вивільнення 2/3 педпрацівників регіону, оскільки більшість шкіл не зможуть виконати його умови.

За даними Луганської ОВА, змогли відновити роботу 85 закладів загальної середньої освіти Луганщини, в яких у 2023-24 році навчалися 22 990 учнів. Освітній процес забезпечували 1 697 педагогів.

Під час наради з МОН минулого тижня очільник Луганщини Артем Лисогор зауважив, що ініціатива переформатування освітнього процесу неоднозначно сприймається регіонами, які повністю або частково окуповані, оскільки під удар підпадають учні з окупованих територій, які попри ризики з боку агресора, здобувають українську освіту. А також педагоги, які не зрадили країну та полишили рідні домівки.

“Ці люди, інколи двічі переселенці, мають право здобувати знання та надавати освітні послуги дистанційно. Ця система - працює. Наші вчителі навчають дітей у синхронній та асинхронній формі. Право на освіту гарантовано Конституцією України. Не треба ламати те, що працює”, - сказав Лисогор.

8 липня на сайті Кабміну зареєстрували петицію щодо права на освіту дітей-ВПО та скасування наказу МОН України від 13.06.2024 № 850. За перший день вона набрала майже 10 тисяч підписів з 25 тисяч, необхідних для розгляду.