Новий очільник Сєвєродонецької МВА Олексій Харченко: “100% будуть кадрові рішення”

30 вересня 2024 року президент призначив нового керівника Сєвєродонецької міської військової адміністрації. Замість Олександра Стрюка цю посаду обійняв Олексій Харченко. 2 жовтня його офіційно представив начальник Луганської ОВА Артем Лисогор.

Про Харченка відомо небагато: був прикордонником, депутатом Житомирської міськради, працював у Державній інспекції архітектури та містобудування України.

Чому саме його призначили на посаду, якими будуть перші кроки на новій роботі, чи буде переформатована робота Сєвєродонецької МВА та чи чекати кадрових змін – пан Олексій розповів в інтерв’ю “Сєвєродонецьк онлайн”.

 – Призначення було для вас несподіванкою чи ви про це знали заздалегідь?

 – Звісно, перед тим, як почати процес призначення, мене про це спитали, але на той момент для мене це було несподіванкою. Я думав, що, скоріш за все, мій досвід роботи в центральних органах виконавчої влади буде надалі використовуватись саме в них. Але мій військовий досвід, мабуть, все ж переважив, і мені запропонували таку посаду.

Я одразу погодився, тому що особливості управління у військових адміністраціях мені і ближчі за духом, і я, власне, ніколи не ховався від війни, складних задач. Тому мені, безумовно, стало цікаво. Чесно скажу: без вагань погодився і чекав на призначення.

 – Як думаєте, чому саме вас Президент призначив керувати Сєвєродонецькою МВА? Тому що ви маєте досвід і військового, і державного управління?

 – Скоріш за все, так і є. Але є ще одна важлива історія. Коли мені запропонували працювати в Державній інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), ми мали створити нову структуру, з нуля. Працювала вона у старому вигляді у всім відомій ДАБІ (Державна архітектурно-будівельна інспекція - ред.). Вона була надзвичайно корумпована з величезною розгалуженою системою. Мене тоді керівник новоствореного ДІАМу запросив на роботу й ми разом з командою, відверто кажучи, “зламали хребет” тій корупційній системі. Ми набрали 100% нового персоналу, жодного старого працівника у нас не було. Брали молодих людей, навіть без досвіду, навчали їх. Ми ліквідували ДАБІ, хоча в це ніхто не вірив.

Відверто кажучи, я дуже пишаюся тими результатами, яких досягнув ДІАМ. Всі наші європейські та американські партнери зазначили, що на ринку містобудування в Україні відбулися дуже суттєві зміни й позитивні зрушення.

Тіньовий оборот ДАБІ колись складав, на думку деяких учасників процесу, 500 мільйонів доларів на рік. Тобто це величезні гроші, які втікали в кишені чиновників різних рівнів, різних керівників, але Президент, команда Офісу Президента, прем’єр-міністр дали повністю всі нам тоді повноваження, і ми досягли неймовірного результату.

Тому я думаю, що це дуже суттєво впливало на прийняття рішення щодо нинішнього мого призначення.

 – Ви раніше бували у Сіверськодонецьку чи в Луганській області?

 – Так, я проходив службу в Луганській області з 2009 по 2013 рік - був прикордонником. Працював у самому Луганську, а у Сіверськодонецьку був як турист. Приїхав, ходив по місту, дивився. Але загалом Луганська область у моїй біографії чималу частину життя займає.

Хочу зазначити, всім про це кажу: я по роботі багато де був, у багатьох регіонах України, але найбільше друзів, які залишилися досі, – саме з Луганщини.

 – Які першочергові кроки плануєте зробити на новій посаді?

 – Звісно, я ознайомлюся зі станом справ, структурними підрозділами. Вже вивчаю всю функціональну модель військової адміністрації. Планую об’їхати всі наявні хаби, лікарні, поспілкуюся з працівниками. Наступного тижня планую відвідати розташування двох наших сіверськодонецьких бригад, визначу їхні потреби, познайомлюся з керівництвом. Найближчим часом буду працювати над тим, щоб забезпечити їхні нагальні потреби на тих складних напрямках, де вони знаходяться.

Представлення Олексія Харченка колективу Сєвєродонецької МВА

Власне, дуже складно зараз розмовляти про плани, тому що мені потрібен час для ознайомлення з процесами, щоб скоригувати ті робочі аспекти, які в мене викликають занепокоєння.

 – Які ваші пріоритетні напрямки роботи?

 – У пріоритеті у мене – підвищення ефективності комунікації, взаємодії та підтримки ВПО, військових. Також я хочу детально вивчити ситуацію з нашими дітьми, які програми закладені на 2024 рік саме по них, на якому вони етапі виконання. Де є прогалини, їх необхідно швиденько заповнювати.

Ну, і, звісно, міжнародне співробітництво. Вважаю, що задля реалізації інтересів ВПО, дітей, ветеранів ми можемо підвищити ефективність міжнародної співпраці, отримувати додаткові можливості для, наприклад, будівництва житла чи його обладнання. Але треба детально вивчити стан справ на зараз.

 – Чи будете переглядати штат МВА та структурних підрозділів?

– Користуючись нагодою, хочу донести в цьому інтерв’ю інформацію до тих людей, які числяться, але не працюють в адміністрації. У мене буде нульове толерування до “мертвих душ”. Це я запевняю на 100%. Якщо ці люди мене зараз почують, нехай самі звільняються, якщо ні, то я проведу аудит і ще потім хтось буде нести відповідальність. Але я сподіваюся, що таких людей немає. Якщо є, то всі мають працювати, інакше… Хто віддалено – я розумію, але все-таки зі всіма познайомлюсь особисто. Точно можу сказати: хто не вийде на зв’язок, або в кому я побачу людину, яка хоче мене обманути, ті люди не будуть працювати й не будуть навантажувати бюджет громади.

 – Плануєте змінювати напрямки роботи МВА чи переформатовувати її?

 – У мене є намір оптимізувати, змінити й підвищити ефективність, але завчасно я не міг підготувати якісь думки з цього приводу. Адже важко бути вирваним з контексту, сидячи десь у Києві чи Житомирі, й думати про те, як би я переформатував систему, структуру, живий організм, який працює, а я цього не бачу. Зараз собі вирішу, а реалізувати не зможу. Тому зараз я вивчаю, знайомлюся з особливостями роботи. Те, що я зараз вже побачив, так, у нас будуть певні оптимізаційні процеси проходити. 100% будуть кадрові рішення на високому рівні, на рівні керівництва адміністрації, але я хочу наголосити, що ці кадрові рішення не мають репресивний характер, це – тільки задля підвищення ефективності з позиції мого досвіду, який я вже маю.

Олексій Харченко на нараді з освітянами Сіверськодонецької громади

 – Сьогодні підтримка та допомога ВПО – найболючіше питання. Чи буде підвищуватися рівень комунікації та посилюватися робота адміністрації у цьому напрямку?

 – Зараз я не можу сказати, на якому рівні я оцінюю цю комунікацію з ВПО. Можливо, вона на достатньо високому рівні, а, можливо, й ні. Згодом я зрозумію. Але я визначив комунікацію й підтримку, а також забезпечення гідних умов існування ВПО, як пріоритет. У перший день на посаді я спочатку запросив всю інформацію по ВПО, по загиблих, по військових, і вивчав її та аналізував. Тільки зараз умовно добрався до бюджетних питань. Люди для мене пріоритет №1.

 – Нещодавно ви казали, що у Києві велика громада переселенців і що її необхідно гуртувати.

 – Так, у Києві та області найбільше після Дніпропетровської представництво ВПО з Сіверськодонецька. У мене, дійсно, є дуже тісна комунікація з київською обласною владою, деякі проєкти можемо реалізовувати. Я думаю, що так і буде. Разом з міжнародними донорами зробимо якісь цікаві проєкти.

 – Чи продовжуватимете ви накопичувати резерв для майбутньої деокупації міста?

 – Накопичення ресурсу для майбутньої, і, я так думаю, дуже швидкої деокупації, це – важливо. Важливо, щоб техніка працювала, вчасно обслуговувалася, тоді в будь-який момент, коли ми зможемо повернутися на територію Сєвєродонецької громади, ми зайдемо з цією технікою й будемо забезпечувати діяльність міста. Зараз я вивчаю інформацію стосовно наявної техніки.

Моя позиція проста – всі мають працювати не для галочки, а для того, щоб наповнювати бюджет, підвищувати соціальні стандарти й змогу допомагати соціально незахищеним верствам населення. А це все складно зробити з позиції, коли більшість не хоче працювати й всіх все влаштовує.

 – Які загалом ваші очікування й плани на новій посаді?

 – Коли мені пропонували цю посаду, я замріявся, що десь, на якійсь території, ми можемо збудувати новий Сіверськодонецьк. Звісно, що в менших масштабах. Залучити підприємства, і люди там житимуть щасливо. Але коли я про це мріяв, не думав про медійну складову. Бо скажуть: ви будуєте новий Сіверськодонецьк, бо в старий повертатися не збираєтеся, але це не так. Тому я принаймні хочу, щоб наші люди відчували підтримку, що адміністрація є й не просиджує свої штани. І до деокупації готуємося, і підтримуємо військових. І впевнені в тому, що це відбудеться незабаром.