Інвентаризація нерухомості під житло для ВПО: ініціатива, яка запізнилася на 10 років

Говорячи про захист прав внутрішньо переміщених осіб, посадовці визнають: найбільша потреба переселенців - власне житло.

Попри нібито одностайне розуміння проблеми, з 2014 року вона майже не вирішується. Минулого тижня глава партії “Слуга народу” Олена Шуляк назвала “фактично повністю проваленою” державну політику в питанні підтримки ВПО.

Шуляк зауважила, що умови державної іпотечної програми єОселя роблять її недоступною для більшості ВПО. А інша програма - єВідновлення - взагалі не передбачає державного фінансування на 2025 рік, а тільки відносно невеликі кошти від міжнародних донорів.

Очікуваний механізм компенсації за зруйноване житло в окупації теж не ухвалили. Але якби він і був, це навряд чи б допомогло: наразі держава змогла видати 11 тисяч сертифікатів за єВідновленням, а заяв подали вже 150 тисяч. Очевидно, що попит перевищує пропозицію.

Тож представники влади шукають додаткові рішення. Серед запропонованих - інвентаризація об'єктів нерухомості та створення інтерактивної карти доступного житла для ВПО. Що відомо про цю ініціативу - далі у матеріалі.

Основні тези законопроєкту

Мова йде про законопроєкт № 11281. Його розробкою та лобіюванням займається парламентська Тимчасова спеціальна комісія (ТСК) з захисту прав ВПО.

Засідання ТСК

Проєкт закону пропонує створити базу даних об'єктів нерухомого майна для проживання ВПО у вигляді Інформаційно-комунікаційної системи. Вона забезпечить збирання, накопичення, захист, облік, відображення, оброблення, надання відомостей про об'єкти державної, комунальної та, за бажанням власника, приватної форми власності.

Це - земельні ділянки, житлові будинки, будівлі, споруди (їхні окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення, а також інша нерухомість, яка використовується або може бути використана для проживання ВПО.

Згідно з документом, відомості Інформаційної бази даних мають оприлюднюватися на офіційному вебсайті її держателя (крім інформації з обмеженим доступом) у формі загальнодоступної інтерактивної мапи.

Для наповнення інформаційної бази даних мають створити Координаційні комісії при обласних та Київській міській державних (військових) адміністраціях, а також Регіональні комісії з обстеження при районних державних (військових) адміністраціях.

За результатами обстежень комісії складатимуть акти (інформація з яких вноситиметься до Інформаційної бази) з даними про загальну та вільну площу, технічний стан приміщення, кількість вільних місць для проживання, фото та відео об’єкта, а також висновок щодо можливості його використання для проживання ВПО.

Обговорення законопроєкту

Крім того, законопроєкт пропонує черговість проведення обстеження. Також передбачається встановити, що державні та комунальні підприємства, громадські та благодійні організації, які забезпечують проживання ВПО, матимуть право на отримання в оренду державного та комунального майна без проведення аукціону на пільгових умовах.

“ВПО матимуть можливість обирати об'єкт, де вони хочуть проживати, та подавати заяву до такої Системи, а органи державної влади та місцевого самоврядування залучати фінансування міжнародних організацій для приведення об'єктів нерухомості у придатний для проживання стан”, - пояснює суть проєкту один з його авторів, нардеп Павло Фролов.

Без цієї системи, каже він, буде складно отримати кошти від міжнародних партнерів на відновлення житлової інфраструктури, адже немає верифікованих даних про наявні ресурси для розміщення ВПО.

“Найбільші челенджі”

Минулого тижня у Хмельницькому на парламентсько-громадському форумі “Посилення захисту прав ВПО” автори законопроєкту разом з урядовцями, представникам міжнародних донорських організацій та громадськості обговорювали актуальність ініціативи й виклики, які постануть на шляху інвентаризації.

Один з перших - це гроші. Окрім, власне, складання реєстру, потрібно буде забезпечити обмін даними, їхній захист, доступ ВПО до необхідного функціоналу тощо. Тобто - створити дієздатне IT-рішення.

“На жаль, Міністерство фінансів дуже жорстке стосовно нашого бюджету. На це в нас немає коштів: соціалка, війна, армія і так далі”, - пояснив Павло Фролов.

На форумі

Тож для створення системи автори законопроєкту розраховують залучити міжнародну допомогу.

Наступний виклик - час. Після прийняття закону треба буде напрацювати порядок проведення інвентаризації та створення системи. Це - задача уряду. Серед іншого потрібно буде визначити, який орган стане її держателем та адміністратором.

“Поки у нас законопроєкт у такій редакції, що цей орган має визначити Кабмін міністрів. Але я переживаю за те, що Кабмін міністрів може заглибитись у цю роботу та витрачати час. Почнеться боротьба за ці повноваження, мені здається”, - сказав Павло Фролов.

Насправді законопроєкт вже й так запізнився на 10 років, відколи з’явилося поняття ВПО. Про що у своєму виступі сказав нардеп Сергій Вельможний. Станом на 31 грудня 2021 року в Україні було 1,5 мільйона переселенців. Наразі - близько 5 мільйонів. Плюс - українці з підконтрольних територій, житло яких зруйноване обстрілами.

Гуртожиток для ВПО у Хмельницькому. Джерело

“Скільки з цих людей було розселене у тимчасове житло? Їх лише декілька десятків тисяч. Одиниці отримали постійне житло від держави. І такі програми, як ми бачимо, фактично не реалізуються”, - зауважив парламентар.

Вельможний акцентував на тому, що переважна більшість переселенців, які потребують тимчасового житла від держави, це люди похилого віку, люди з інвалідністю, малозабезпечені сім'ї тощо.

Тому завдання інвентаризації - не тільки пошук будівель, які можуть бути використані для проживання переселенців, а ще й оцінка їхнього стану та обов'язкове проведення експертизи для визначення можливості, або, навпаки, неможливості забезпечити там нормальні умови для проживання.

“Погляньмо правді в очі: 80% таких приміщень, ймовірно, будуть перебувати в аварійному стані. Потрібно буде витрачати ще десятки мільйонів гривень з державного та місцевих бюджетів. І тут постає питання, чи доцільно будуть такі витрати? Інколи більш доречно буде отримати земельну ділянку та збудувати там щось нове ... ніж відновлювати фактично пошкоджені будівлі для забезпечення проживання ВПО”, - сказав він.

Початок будівництва житла для ВПО Рубіжанської громади на Закарпатті. Джерело

Щодо людей працездатного віку, то, аби вони бачили своє майбутнє в Україні, на думку Вельможного, потрібен цілий комплекс заходів, але житло - один з перших.

“Спочатку ми надаємо можливість людям отримати тимчасове житло, допомагаємо їм з роботою, влаштовуємо дітей у садочки, а далі ці люди вже асимілюються за новим місцем проживання і можуть самостійно орендувати житло та надалі подати заявки, наприклад, по єОселі. Це те, до чого ми маємо прагнути, ті моменти, які важливі для нашої економіки та відновлення України у післявоєнний час”, - зауважив нардеп.

Виступаючи, він торкнувся і болючого для Луганщини питання - забезпечення військових адміністрацій та комунальних підприємств з окупованих територій.

Нардеп вважає доречним зменшити об’єм їхнього фінансування, для чого він з колегами подав правки до Державного бюджету України, та передати кошти на житлові програми ВПО. Зокрема - на ремонт приміщень для тимчасового проживання.

“Для чого нам зараз Попаснянський водоканал, Сєвєродонецьке тролейбусне управління? У них є посадові особи, які отримують зарплати, є приміщення, бюджети для закупівель. І якщо ми збалансуємо ці моменти, то нам вистачить коштів для розселення десятків тисяч переселенців”, - сказав нардеп.

Зі свого боку нардеп, член ТСК Максим Ткаченко зауважив, що його хвилює, чи запрацює закон.

“2,5 роки показали, на жаль, що потрібен закон. Для того, щоб всі органи влади - місцевої, обласної, міністерства - все-таки трішки “пошевелили” свої бази відпочинку. Хто живе на цих базах відпочинку? Хто живе у гуртожитках? І все інше...”, - сказав він.

“Ми готові до прийняття закону, але яке буде відношення до цього? У мене велике питання, чи буде він працювати, чи з'явиться бажання у тих людей, які 2,5 роки цим не займалися, займатися після прийняття закону?”, - додав нардеп.

Будівля заводу у Дніпрі, реконструкцію якої Сєвєродонецька МВА планувала під житло для ВПО

Павло Фролов наголосив, що участь місцевої влади у реалізації задуму буде “чи не найбільшим челенджем”.

“Тому що ми всі розуміємо, що ніякими силовими методами комісії не потраплять на об'єкти, якщо не буде дійсно добра воля і розуміння, що мова не йде, щоб щось забрати й примусово змусити місцеву владу, змусити директорів комунальних підприємств надати ці об'єкти для проживання... мова йде про те, щоб акумулювати всі ресурси на те, щоб ці об'єкти облікувати, знайти, верифікувати та, звісно, привести у належний для проживання стан. Відкрити двері в цих об'єктах для переселенців”, - сказав він.

Аргументом, на його думку, є те, що після завершення війни, коли значна частина ВПО повернуться у свої громади, в руках у місцевої влади буде величезний ресурс.

“Це те доступне соціальне житло, яке потім буде спрямовуватися рішеннями місцевої влади саме тим людям, які цього найбільше потребують, як і мешканцям цих громад”, - зазначив він.

З виступів на форумі дійсно можна було зрозуміти, що законопроєкт 11281 гарно лягає у канву процесів, які відбуваються довкола роботи над новим житловим законодавством в Україні. Зокрема - у частині створення фондів житла соціального призначення.

Так, заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська теж наголосила, що житлова проблема ВПО потребує комплексного рішення.

“І це не зовсім про компенсацію. Це про інструменти, що дозволять родинам, які потребують соціального захисту, мати доступ до соціального житла. Родинам, які фінансово спроможні - отримати доступ до пільгової іпотеки”, - сказала посадовиця.

За її словами, влада вже напрацьовує інструмент, який би надав можливість формувати фонди соціального житла.

“І дуже сподіваюся, що спільно з нашими партнерами ми матимемо розуміння щодо підкріплення фінансовим ресурсом. Це перший напрямок, який для нас буде ключовим. І якраз положення законопроєкту 11281 щодо інвентаризації можуть бути використані для того, щоб формувати фонди соціального житла на рівні органів місцевого самоврядування”, - додала Козловська.

“Другий важливий напрямок - ми наразі завершили майже процедуру з Банком розвитку Ради Європи, який би передбачав можливість кредитування внутрішньопереміщених осіб. Тому що ми чітко розуміємо, що нам потрібно надати пільговий інструмент, яким внутрішні переміщені особи зможуть скористатися для придбання собі житла, і розуміння того, що в них будуть сталі житлові рішення”, - додала Козловська.

Які перспективи

В інтерв'ю виданню Telegraf Павло Фролов зауважив, що інвентаризація може бути базою всіх майбутніх рішень по вирішенню житлової проблеми.

Павло Фролов

“Програма єВідновлення - це компенсація грошима, а тут фактично мова йде про те, щоб допомагати людям не грошима, а квадратними метрами. Звісно, у бюджеті немає грошей на все це, але це може бути базою всіх майбутніх рішень по вирішенню житлової проблеми. Наприклад, в регіонах є багато земельних ділянок, які можуть бути використані під будівництво житла. Вони готові”, - вважає він.

На його думку, інвентаризація покаже міжнародним організаціям, які займаються житловими проєктами, що в Україні є внутрішній ресурс.

“Якщо у нас буде система, де буде чітко зрозуміло, що ось сюди можна вкласти стільки-то коштів і розмістити стільки-то людей, то міжнародні організації будуть вкладатися”, - упевнений він.

За оцінкою Фролова, “за належної організації процесу та політичної волі на центральному та місцевому рівнях” цей проєкт може дати людям житло вже через півроку.

Доля законопроєкту № 11281 має вирішитися вже скоро. Влітку Верховна Рада прийняла документ за основу. Наразі депутати підготували редакцію з правками до другого читання і очікують на остаточне голосування найближчими днями.