Роль Луганської Ради ВПО: історія створення, виклики та перспективи

Луганська область стала першою в Україні, де з’явилася Рада Внутрішньо Переміщених Осіб (ВПО), яка змінила підхід до розв'язання проблем переселенців.  І завдяки їй у громадах з’явилася можливість обговорювати та розв'язувати питання ВПО безпосередньо з їхньою участю. Ідея створення такої Ради виросла з особистих історій керівників Луганської адміністрації, які самі пережили досвід переміщення. Як все було та чого чекати далі - розповідаємо у матеріалі. 

 
Довідка "Сєвєродонецьк онлайн"

Ради внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні – це організації та консультативно-дорадчі органи, створені для представництва інтересів внутрішньо переміщених осіб, які були змушені покинути свої домівки через збройний конфлікт, окупацію чи інші надзвичайні ситуації. Метою діяльності таких рад є забезпечення прав ВПО, сприяння їхній інтеграції в громади, а також розв’язання проблем, пов'язаних із доступом до соціальних, медичних, житлових, освітніх та інших послуг. 

Принципи роботи та склад Ради

«Я була однією з тих людей, які брали участь у розробці концепту й обговоренні створення Рад ВПО. Вважаю, що нам тоді вдалося, бо в той момент у Луганській обласній адміністрації не було потреби додатково пояснювати для чого Рада ВПО - всі керівники, від яких залежало утворення, мали досвід вимушеного переміщення. Тобто потреба адвокатувати за права переселенців була для них особистою історією. У тому числі тому, на мою думку, нам це вдалося», — зазначає голова Луганської обласної Ради ВПО Яна Любимова. 

Рада ВПО була створена так, щоб уникнути політичних маніпуляцій. Замість представництва окремих осіб, усі члени мали представляти громадські організації, що займаються питаннями переселенців. 

«Ідея була така, щоб люди, які приходять у Раду ВПО, не представляли самі себе, а представляли бенефіціарів, умовні  спільноти», — додає фахівчиня.

Для подачі на членство в Раду ВПО потрібно було надати пакет документів, включно зі статутом організації, який підтверджував її профільну діяльність. 

«Ми ще просили надати статут організації, де було б видно, що організація профільно займається захистом прав людини, гуманітарним реагування чи працює із внутрішньо переміщеними особами, а не, умовно, рятує дельфінів», — пояснює пані Любимова.

Довідка "Сєвєродонецьк-онлайн"

Яна Любимова — активістка та громадська діячка з Луганщини. Вона двічі зазнала вимушеного переселення через бойові дії: вперше у 2014 році та знову після вторгнення росії 24 лютого 2022 року, коли покинула Старобільськ, щоб уникнути окупації. Її особистий досвід переселення надихнув її допомагати іншим внутрішньо переміщеним особам (ВПО), сприяючи їхній адаптації та інтеграції у нових громадах.

Вона є однією із засновниць  громадської організації «Дієва громада» та головою Ради ВПО при Луганській облдержадміністрації, займаючись питаннями соціального захисту, захистом прав переселенців та питаннями участі жінок у розбудові миру. Її діяльність орієнтована на підтримку тих, хто змушений починати нове життя у різних регіонах України, а також на розвиток співпраці між громадами та владою задля кращої інтеграції ВПО.

Яна Любимова

Стрімке зростання та нові виклики

З часом мережа Рад ВПО значно розширилася. Якщо на початку було створено лише кілька рад, то наразі їхня кількість перевищила тисячу, хоча активно працюють близько 800. Ця динаміка зумовлена тим, що після успішного впровадження першої Ради ВПО було ініційовано адвокацію за інституціоналізацію таких рад на рівні кожної громади, куди переселялися люди. Це стало своєрідним захистом для переселенців, дозволяючи їм брати участь у прийнятті рішень, що безпосередньо впливають на їхнє життя. 

Робочі моменти

Однак, швидке створення спричинило й труднощі. Багато нових членів, які приєднувалися до цих рад, не мали необхідного досвіду у сфері адвокації чи роботи з владними структурами. Це ускладнює  процеси прийняття рішень та знижує  ефективність роботи рад й зараз. 

«Більшість людей, які були залучені, не мали жодного досвіду взагалі до питань адвокації... За короткий термін ми отримали їх таку велику кількість», — говорить Яна Любимова.

Стратегія на майбутнє та підготовка до повернення

Луганська обласна Рада ВПО є яскравим прикладом того, як змінювалася та адаптувалася ця система протягом років. Через тимчасову окупацію більшість членів Ради були змушені переїхати до інших регіонів України. Перше засідання Ради відбувалося  офлайн, але з початком пандемії COVID-19 усі подальші зустрічі стали проводитися онлайн. Важливість цієї роботи полягала в тому, що Рада змогла зберегти свою дієздатність навіть в умовах територіальної розпорошеності членів.

Одним із основних завдань Луганської обласної Ради ВПО було розроблення стратегічних документів, які допомагають визначати пріоритетні напрями діяльності. Наприклад, Рада брала участь у створенні програм працевлаштування для переселенців, розробці проєктів із ментального здоров'я та стратегій, що передбачають підготовку до повернення на деокуповані території. Голова Луганської обласної Ради ВПО зазначає, що одним з ключових   завдань  на майбутнє є формування плану, який допоможе переселенцям безпечно й організовано повернутися додому після звільнення окупованих територій.

Робота

«Зараз готуємо один документ, він стосується умовного плану реагування під час повернення.  Я для себе  бачу важливою  нашу роль якраз під час цього процесу», — каже голова.

На питання про повернення вона відповідає з оптимізмом.

«Я вірю в повернення і це допомагає мені триматися. Ми не маємо права зупинитися, бо... на українських територіях є люди, яким важливо розуміти, що ми чуємо їх», — підкреслює пані Любимова.

Проблеми житла та інші виклики

Одним із найгостріших питань для переселенців залишається житло. Здебільшого люди  повертаються в окупацію через те, що не можуть знайти доступне та безпечне житло на підконтрольних Україні територіях. Ради ВПО намагаються адвокатувати це питання перед державними органами влади. Наприклад, на засіданнях координаційних штабів під головуванням тоді ще віцепрем'єр-міністерки Ірини Верещук (тепер заступниці керівника Офісу президента) обговорювалися можливості розробки нових програм для забезпечення переселенців житлом. 

«Житлове питання — дійсно одне з основних, яке, на жаль, залишається складним й ефективних поки рішень не так багато», — визнає голова. 

Робота

За її словами, Ради ВПО активно працюють над цим питанням, залучають експертів і співпрацюють з міжнародними партнерами. Так, за адвокації Ради та активної підтримки пані Верещук були досягнуті домовленості з представниками УВКБ ООН про покриття витрат на програму "Прихисток" на зимовий період. Проте це лише тимчасове рішення, і потреба у комплексному підході до житлового питання залишається нагальною.

Підтримка ментального здоров’я та інтеграція переселенців

Інтеграція внутрішньо переміщених осіб у нові громади включає значні економічні, соціальні та психологічні виклики. 

«Ми маємо справу не лише з матеріальними труднощами, а й із глибокими психологічними травмами, які відчувають люди через втрату своїх домівок, постійний стрес і невизначеність майбутнього», — каже  голова Луганської обласної Ради ВПО.

Саме тому однією з пріоритетних сфер роботи Ради стала участь у програмах, спрямованих на підтримку ментального здоров’я переселенців. Зокрема, проєкт «Ти як?», в якому пані Любимова брала участь у робочій групі, допомагає людям краще справлятися з психологічним навантаженням і знайти підтримку під час адаптації. Важливу роль у цьому процесі відіграють і громадські організації, які активно співпрацюють із радами ВПО. Завдяки зусиллям членів та членкинь Ради ВПО, які є головами громадських організацій, організовуються освітні та просвітницькі заходи. 

«Залучення громадськості до просвітницької діяльності створює потужну платформу для взаємопідтримки. Це допомагає людям відчути, що вони не самотні у своїй боротьбі за нове життя», — додає вона.

Яна Любимова

Відновлення довіри до влади та майбутні перспективи

Одним із найскладніших завдань для Рад ВПО є відновлення довіри переселенців до державних структур. 

«Часто ми стикаємося з тим, що переселенці втрачають віру у владу через не розв'язані питання, зокрема житлові та соціальні. Наше завдання – стати містком між ними та владою, не лише висловлюючи проблеми, але й пропонуючи реальні рішення», —  пояснює Яна Любимова.

Це завдання вимагає наполегливості та активної співпраці з усіма зацікавленими сторонами.

Перспективи для Рад ВПО полягають у подальшому зміцненні роботи з адаптації та реінтеграції переселенців у громади. 

«Ми розуміємо, що після деокупації потрібно буде не тільки забезпечити повернення людей, але й створити належні умови для життя: від розмінування територій до відновлення інфраструктури та базових послуг», — зауважує голова.

Яна Любимова

Це підготовка до майбутнього, де кожен крок спрямований на побудову міцного зв’язку між переселенцями та їхніми новими чи старими домівками. 

Марина Терещенко