“Луганщина космічна”: історія поза шаблонами

12 квітня відзначають Міжнародний день польоту людини в космос, а в Україні - ще й День працівників ракетно-космічної галузі. Який відношення до підкорення космосу має Луганщина? Цю, на перший погляд, неочевидну лінію зв’язку вдалося простежити співробітникам Луганського обласного краєзнавчого музею.

Результати їхнього дослідження знайшли відображення у проєкті “Луганщина космічна” - про людей і підприємства регіону, які зробили внесок у розвиток ракетно-космічної галузі. Вперше виставку представили у 2021 році до 30-річчя Незалежності України у Сіверськодонецьку. Більше ніде на Луганщині її побачити не встигли - цьому завадило повномасштабне вторгнення.

Сьогодні виставка подорожує країною: вже побувала у Львові, а зараз експонується в хабі Старобільської РДА у Києві. Про ідею проєкту, про Сіверськодонецьк у контексті космосу та про реакцію відвідувачів на “Луганщину космічну” говоримо з Оксаною Бакшинською - заступницею директора з наукової роботи Луганського обласного краєзнавчого музею та Юлією Цикуловою - завідувачкою сектору пізньосередньовічної та нової історії.

 - Назва виставки “Луганщина космічна” у багатьох викликає здивування. Луганщина - це ж вугілля, терикони, заводи. Де тут про космос? Як зародилася ідея виставки?

 - О.Б.: Ідея висвітлити якось по-іншому історію луганського регіону з'явилася навіть не у 2021 році. Досліджуючи історію Луганщини протягом тривалого часу, ми зрозуміли, що існує багато стереотипів саме про наш регіон. Як ви вже сказали, загальноприйнято вважати, що Луганщина - це лише про вугілля, терикони й заводи. І хотілося розвіяти цей міф. Тому що у нас є багато цікавої архітектури, видатних людей, які зробили вагомий внесок у розвиток регіону та України. Їх знають і у Європі, і у всьому світі.

Дослідженням даного питання займалися сектори музею, який зараз представляє Юлія. Ми поміркували, яку саме тему висвітлити. Знайшли цікаві матеріали про космос, почали більше шукати й виявилося, що є багато чого, про що можна розповісти. Придумали назву для виставки “Луганщина космічна”: хотілося, щоб вона була коротка, але яскрава. І нам, здається, вдалося привернути увагу.

Дійсно, дуже багато навіть наших луганців дивуються і назві виставки, і тому, що регіон був тісно пов'язаний з космічною галуззю.

Перша презентація виставки. Сіверськодонецьк, 2021 рік

 - Тобто ціль виставки - розвінчування стереотипів про Луганщину?

 - О.Б.: Так. І розвінчування стереотипів, і позбуття нав'язаного нам сусідньою державою комплексу меншовартості.

Бо як вважалося? Що розвиток космічної промисловості, дослідження космічної галузі - це досягнення радянського союзу. У принципі, ці наративи й досі просуваються росіянами, які присвоюють усі здобутки собі.

Досліджуючи історії наших земляків, ми відкривали імена, які були відомі ще у радянському союзі чи навіть російській імперії. І прийнято було вважати, що це радянський вчений чи російський музикант. Як от, до прикладу, Олександр Зілоті. А потім з'ясувалося, що він був родом зі Старобільська, його коріння було звідти.

Так само, у принципі, і з космосом. Родом з Луганщини були не тільки космонавти, але й люди, які працювали на розвиток цієї галузі. Працювали цілі підприємства. Такі потужні витоки історичні. То чому ми маємо про це мовчати? Ми маємо це відстоювати, нести у суспільство та казати, які ми дійсно круті.

 - Як проходив процес збору інформації, враховуючи, що частина області на той момент була вже в окупації? Де шукали матеріали, чи були складнощі?

 - О.Б.: Дійсно, у музеях, які потрапили під окупацію у 2014 році, могло бути більше інформації, більше експонатів, які б гарно доповнили її.

Але ми досліджували те, до чого мали доступ. Це матеріали оцифрованих архівів та фонди наших музеїв, які функціонували на той час на підконтрольній Україні території області. Якщо глянути виставку, там на декількох банерах представлені експонати, які зберігалися у музеях Луганщини.

З 2015 року обласний краєзнавчий музей функціонував на базі колишнього Старобільського районного краєзнавчого музею. І у його фондах теж збереглося чимало матеріалів, фотографій, які були пов'язані з цією галуззю.

Загалом на підготовку виставки пішло близько пів року.

"Луганщина космічна" у столиці

 - Вона від початку задумувалася банерною чи збиралися додатково якісь експонати?

 - О.Б.: Виставка одразу задумувалася як банерна пересувна, бо музей активно брав участь в обласних заходах. Також ми планували презентувати свою роботу й в інших регіонах України. Тож простіше у демонстрації використовувати саме банери.

Ну, й, власне, експонатів було не так багато, щоб робити повноцінну виставку чи експозицію. Це могла бути якась невеличка частинка експозиції хіба що. У нас були фотографії, тюбики харчування і модель місяцеходу, яка зберігалася у Попаснянському краєзнавчому музеї. Але для того, щоб їх кудись вивезти, потрібно було готувати цілі пакети документів. Просто так це, звичайно що, не робиться.

Тож було вирішено робити банерну виставку для зручності пересування. Скрутили, відправили Новою поштою, там забрали - і все.

Виставка у Львові. Екскурсію проводить Юлія Цикулова

 - Ну, й правильне рішення, здається. Тому що область окупували майже повністю, але виставку ми все одно можемо побачити. Скажіть, а після 2022 року вона якось інформаційно доповнилася?

 - О.Б.: Ні. Це, в принципі, та сама виставка, яку ми презентували у 2021 році. Зараз ми трохи націлені на інші аспекти роботи, інші виставки. Але у нас вже є ідеї, як її доповнювати.

Річ у тому, що цього року на нас вийшов наш земляк, луганець. Чи сам побачив виставку, чи хтось зі знайомих фото скинув. Він подзвонив до музею і ми з Юлею з ним зустрілися. Пан Сергій декілька років пропрацював на Байконурі. Було настільки цікаво з ним спілкуватися! Виявилося, що він особисто знав тих космонавтів, про яких йдеться у виставці. І стільки інформації нової розповів!

Коли такі моменти трапляються, розумієш, що ми все це недаремно робимо. Зараз треба трошки “устаканити” все, але ми, у принципі, знаємо, як далі працювати, щоб доповнити виставку. І ми це обов'язково зробимо. Але, можливо, вже не цього року.

 - Якщо зараз наше інтерв'ю прочитають люди, яким є що розповісти про космічну Луганщину, куди їм звертатися?

 - О.Б.: У нас на сторінці у Фейсбуці вказаний номер директорки, як мінімум. Також можна писати безпосередньо у повідомлення на сторінці у Фейсбуці, ми відповідаємо та комунікуємо, обмінюємося контактами та завжди раді співпрацювати.

 - Наскільки я розумію, частина виставки пов'язана із Сіверськодонецьком. Яку інформацію про зв'язок міста з космічною галуззю можна дізнатися?

 - Ю.Ц.: У нас є окремий банер, присвячений сіверськодонецькому науково-виробничому об'єднанню “Імпульс”.

По-перше, ми розповідаємо про історію його створення. Як невелика філія, яка займалася комп'ютерною автоматизацією Лисичанського хімкомбінату під керівництвом директора Андрія Новохатнього перетворилася на цілий науково-дослідний інститут керувальних обчислювальних машин. І згодом стала найбільшим в країні науково-виробничим центром.

Андрій Новохатній, біографію якого ми теж розповідаємо, був на посаді 29 років. А Владислав Рєзанов - науковий керівник “Імпульсу”, уродженець Старобільська - 37 років.

На “Імпульсі” займалися програмно-технічними комплексами систем контролю та управління для аерокосмічної галузі. Безпосередньо Андрій Новохатній керував деякими науково-дослідними проєктами, зокрема - розробкою систем наземних і льотних випробувань космічних об'єктів.
Владислав Рєзанов керував деякими ключовими розробками Мінприладу та мав понад 100 науково-технічних публікацій. За що йому згодом присвоїли звання Заслуженого машинобудівника України.

Ну, й, звісно, згадуємо, як у 1984 році “Імпульс” відвідала людина, яка першою вийшла у відкритий космос, Олексій Леонов. Він тоді підписав договір на постачання комп'ютерного обладнання і програмного забезпечення для Центру підготовки космонавтів.

Розповідь про цей банер завершуємо тим, що у 2022 році, при штурмі міста, “Імпульс”, на жаль, зазнав руйнувань.

Банер, присвячений "Імпульсу"

 - Як ще Луганщина пов'язана з космосом? Про які факти можна дізнатися з виставки?

 - Ю.Ц.: Починаємо, звісно, з тих, хто підкорював космос. У нас представлені три космонавти. Перші двоє уродженців Луганської області - це Володимир Ляхов та Георгій Шонін. Про кожного ми намагаємося розповісти цікаву інформацію.

Наприклад, Володимир Ляхов у свій час встановив рекорд з довжини перебування у космосі. Його перший політ тривав 175 днів, а загалом він провів три польоти. Георгій Шонін - при ньому провели перші експерименти зі зварювальних робіт у космосі.

Також один з героїв виставки - Георгій Береговий. Він з Полтавщини, але його життя тісно пов'язане з Луганщиною. І як нам розповів Сергій Чебаненко, який працював на Байконурі, Береговий вважав Луганщину своєю домівкою. Він вчився у Луганському ВВАУШі. І ще цікавий момент про нього. Тоді у космонавти відбирали людей до 30 років. А Георгій Береговий полетів у космос, коли йому було 43. Тобто він тоді був найстаршою людиною у космосі.

Розповідаємо, звісно, про Байконур. Оскільки наш земляк зі Старобільщини, Михайло Григоренко, керував будівництвом цього найпершого й найбільшого у світі космодрому.
Також згадуємо про ПАТ “Луганськтепловоз”: завод займався випуском рухомого складу для цього космодрому.

Є банери, які присвячені теоретику, уродженцю Луганщини Георгію Лангемаку. Дуже відома особистість. Він, власне, ввів в обіг слово “космонавтика”. І став основоположником з конструювання реактивних снарядів на бездимному пороху.

Ще два банери мають назву “Луганщина серед зірок” - про космічні об'єкти, назви яких пов'язані з Луганщиною. Так, іменем Георгія Лангемака назвали кратер на зворотному боці місяця. А астероїд головного поясу “Далія 3384” названий на честь Володимира Даля.

До речі, ми звикли думати, що Даль - укладач лише російського тлумачного словника. Але про нього намагаємося розповісти з того боку, що він взагалі-то намагався багато зробити для української мови. І спочатку укладав український тлумачний словник. Вже написав перші 8 тисяч слів, але через те, що це була російська імперія, де були не зацікавлені у такій легітимації української мови, він цю роботу згорнув.

Тобто торкаємося і таких аспектів. І це для багатьох відкриття. Всі знають, що Даль з Луганщини, але саме про його внесок в українську мову мало кому відомо.

Закінчуємо виставку банерами, які розповідали про колекцію у музеях Луганщини, цікаві факти про космічне харчування і місяцехід, про який згадувала Оксана. Загалом намагаємося розповісти про ракетно-космічну галузь простою мовою, щоб виставка була цікава не тільки тим, хто розбирається у темі.

Космонавти з Луганщини

 - І як сприймають виставку відвідувачі? Які у них емоції, які питання ставлять?

 - Ю.Ц.: Я скажу так: молодь ця виставка дійсно вражає, бо вони якось не дуже задумувалися, що Луганщина зробила такий внесок у космічну галузь.

Постать Лангемака їм особливо цікава, оскільки всі чули про “Катюшу”, але ж перед цим винаходом він встиг ще багато чого зробити. Ми розповідаємо, що його репресували. І Володимир Костіков - людина, з якою він працював - писав на нього постійно доноси, через які інженера заарештували. І ще до того, як почалася Друга світова війна, і людство побачило його винаходи у дії, Лангемака розстріляли.

Цікаво їм почути про космічне харчування. Я намагаюся розповісти про цю виставку так: що було цікаво мені, тими фактами й поділитися з іншими. Про космічне харчування я розповідаю, наприклад, чому саме затвердили ці тюбики. Що якщо ти принесеш на борт бутерброд, то крихти з нього в умовах невагомості можуть пошкодити космічний корабель. Спочатку зміст їхній був зовсім непоживний, згодом перейшли на сублімовану їжу. Тобто у такому ключі.

Ну а люди старшого віку, які ще пам'ятають ті часи, вони ще й нам можуть розповісти багато чого, поділитися спогадами, досвідом. І їм це також цікаво, бо повертає до минулого. Часто після презентацій таке душевне спілкування відбувається.

 - О.Б.: Я згадала ще одну історію. Ось буквально днями Юля проводила чудову екскурсію виставкою. Багато прийшло людей. Після почалося, як завжди, обговорення, у якому участь брала наша директорка Олеся Мілованова. І вона каже: “Знаєте, я вам дещо покажу”. А у нас там на одному з банерів є фотографії, які зберігалися у Старобільському музеї. На фото - одна з зустрічей з Михайлом Григоренком у Старобільську. І от пані Олеся показує, що по центру на фото стоїть маленька дівчинка. Вона каже: “Бачите її?” “Так, а хто це?” “Це я”, - відповіла вона. Вона сама побачила це фото на банері, коли виставку вже роздрукували. Їй про нього сказали колеги. Так що трапляються й такі несподіванки.

Світлина з Михайлом Григоренком та маленькою Олесею Міловановою 

 - Виставка постійно експонується у Старобільському хабі у столиці? В інших регіонах вона встигла побувати? Як там відгукувалися про неї?

 - О.Б.: Взагалі, якщо казати про перший варіант банерної виставки, музей презентував її у 2021 році до 30-річчя незалежності України. Потім це були навчальні заклади у Старобільську. А далі ми вже не встигли ніде показати виставку на Луганщині, бо сталося повномасштабне вторгнення.
На початку червня 2022 року, до Дня області, відбулася онлайн-презентація виставки у Львові, бо на той час у нас ще не було друкованого варіанту. Добре, що залишилися ці матеріали в електронному вигляді, тому ми й презентували її онлайн.

Саме друкований варіант показали вже на початку жовтня 2022 року у Львові до Дня туризму. Дуже багато було людей тоді. Вони так дивувалися тому, що космонавти з Луганщини були, і винахідники, і підприємства також працювали на космічну галузь.

На цьому наше львівське турне закінчилося, ми відправили виставку до столиці. І дуже довго, близько року, вона експонувалася у Державному політехнічному музеї. Згодом до столиці перебралися наші співробітники музею і стали тут відроджувати діяльність закладу.
У грудні 2024 року ми перевезли виставку до хабу Старобільської РДА, і почалася вже інша сторінка її життя. Але там у хабі вона не постійна, а тимчасова. Ми плануємо показувати її в інших хабах, в інших музеях у Києві та регіонах.

А у Старобільському хабі, сподіваємося, буде ще якась інша наша виставка.

Про експонати у луганських музеях

- Ще мені цікаво, хто працював над візуальним оформленням виставки? Оцей космонавт з мозаїки на головному банері - він звідки, з Луганщини?

 - О.Б.: Першочерговий варіант був зовсім інший. Над матеріалами не працював дизайнер. Як і всі виставки до цього ми робили її своїми силами, як собі це бачили.

Але у підсумку виставку нам допомогла оформити людина, яка теж за освітою не дизайнер, а історик. Це Леонід Марущак. Ще з 2015 року він з командою реалізовував величезний проєкт - “Музей відкрито на ремонт”. Вони співпрацювали з музеями Луганщини та Донеччини. Завдяки йому музейники міцно здружилися, почали спілкуватися.

Пан Леонід зі своєю командою досліджував радянське мистецтво, у тому числі архітектуру, а також мозаїки та панно. Коли ми з ним поділилися ідеєю виставки, він запропонував допомогу.
Річ у тому, що у нас було дуже багато інформації. Велику банерну виставку ми не могли зробити, бо зіштовхнулися б з проблемою, де її експонувати. А він сказав, що може глянути й допомогти вирішити щось по дизайну. Тому так от у співпраці з'явилася ця виставка. Вона вийшла досить містка по інформації, але банери не перевантажені купою тексту та зображень.

Стосовно космонавта на першому банері. У нас майже всі матеріали залишилися, на жаль, у Старобільську. Все, що ми вивезли - те, що було на особистих флешках і що залишилося на сайті та сторінках музею. До того ж ми ще й втратили доступ до нашої пошти, звідки б могли дістати матеріали. І зараз збираємо їх по крихтах. Мені теж завжди було цікаво, звідки цей космонавт. Поговорили з директоркою. Вона каже, що він був вирізаний з фото якоїсь мозаїки. Це вже спрощує задачу.

Скоріше за все, вона з Луганської області. Але що це за мозаїка, де вона знаходиться і чи збереглася донині, було б цікаво дізнатися.

Той самий космонавт

 - Є плани якось розвивати виставку? Можливо будуть якісь колаборації з іншими музеями, інтерактиви?

 - О.Б.: Були такі плани. Ми розмовляли з колегами з Києва, з Дніпра стосовно того, щоб зробити масштабний проєкт. І внесок Луганщини в освоєння космосу - був би однією з його складових. Говорили про це, писали проєкти. Продовжуємо над цим працювати. Коли буде щось конкретніше - повідомимо про це на наших сторінках.