Діти на лінії інформаційного фронту: як роспропаганда підриває віру сімей Луганщини

Кожного дня мільйони українців моніторять новини у соцмережах, дивляться популярних блогерів, дискутують у коментарях під відео політичних аналітиків. Майже жоден з нас не уявляє своє життя без цієї, вже такої звичної, рутини. З чимось ми погоджуємося, щось читаємо поспіхом, але є теми, які торкаються нас швидше за інші — це діти. Коли ми бачимо світлини заплаканих малюків на тлі зруйнованих будинків, чи просто чіпляємося оком за черговий яскравий заголовок у якому згадуються маленькі українці, наші емоції дуже часто переважають над спроможністю тверезо оцінювати інформацію. І це — чудова можливість для маніпуляції. З боку ворога. росія протягом війни не лише руйнує наші міста, вона руйнує довіру. Послідовно ворог формує наратив: «Україна не піклується про своїх дітей», «допомоги немає», «росія нібито їх рятує». Про це, наприклад, свідчить дослідження EUvsDisinfo: «DISINFO: Russia protects children in Ukraine». Здається, українці добре знають цей дезінформаційний спосіб, але для вразливих категорій, таких як сім'ї із Сіверськодонецька та Луганщини, цей наратив — не просто інформаційна атака, це особиста травма. Бо коли ти вже втратив дім, тікаєш із дітьми, і тебе ще й переконують, що «ви нікому не потрібні» — це певна ломка віри. Як ми можемо протистояти улюбленій російській маніпуляції — читайте у матеріалі.

Як формується наратив

Фото: zmina.ua

Пропаганда працює за наступною логікою:

• «Україна залишає дітей без захисту» — використання фото, часто згенерованих ШІ, чи представлення історій дітей, що мешкають у тимчасовому житлі, без дорослих, у невизначеності.
• «росія рятує» — картинки переїздів, евакуаційних «коридорів», але без контексту, хто стоїть за ними.
• Створення емоційного шоку: фото, відео, меседжі — «діти голодні, холодні, одинокі, розгублені». І це, безперечно, працює. Бо коли дитина вразлива — вразливий і ти.

Що кажуть факти

• У звіті EUvsDisinfo зазначено, що рф поширювала фейки: «Ukraine steals children - Україна викрадає дітей», «Ukraine abandons children», «Russia re-unites children with families».
• За даними ООН: з 24 лютого 2022 року до кінця 2024 року — 669 дітей загинули, 1833 отримали поранення внаслідок бойових дій.
• За даними УВКПЛ ООН та правоохоронних органів України, після початку війни у лютому 2022 року й по листопад 2025-го, за офіційними даними, росія вбила 668 українських дітей. Зазнали поранень внаслідок війни 2253 дитини. Варто зазначити, що точну кількість постраждалих дітей зафіксувати неможливо через активні бойові дії та тимчасову окупацію частини території України. Щодо зниклих безвісти: станом на сьогодні 2234 дитини вважаються зниклими в Україні, більшість – на тимчасово окупованих територіях або регіонах де ведуться бойові дії.
• Верховна Рада Європи повідомляє: понад 20 000 дітей були викрадені або перевезені з територій України Росією. 

Зазначимо, що саме для повернення українських дітей працює ініціатива президента BringKidsBackUA. До Міжнародної коаліції з повернення українських дітей у рамках Bring Kids Back UA вже приєдналися понад 40 країн. 

Також у вересні цього року президент Володимир Зеленський анонсував, що Україна запускає механізм відстеження для збору всіх даних про викрадених росією неповнолітніх громадян.

«Я закликаю вас, в кожному санкційному пакеті посилюйте тиск на тих російських політиків, посадовців, суддів, пропагандистів та інших хто залучений до викрадення дітей та спроби перепрограмувати їх свідомості. Все це відомо. Табори, де викрадених дітей навчають ненависті, які інституції до цього причетні, та навіть структури російської державної церкви який використовується, щоби стерти ідентичність українських дітей», – заявив президент.

Також за словами Зеленського, Україні відомо про майже 400 місць у рф, де перебувають викрадені українські діти.

Тим часом у травні 2025 року Європейський парламент ухвалив резолюцію щодо необхідності повернення українських дітей, які були вивезені або депортовані росією.

Чому Луганщина — вразлива мішень

Луганська громада, і зокрема Сіверськодонецьк, пережила втрату домівок, дехто двічі, соціальні зв’язки були розірвані. Діти стали найголовнішою тривогою батьків. Коли в інфопросторі з’являються меседжі: «Ніхто не захищатиме східняків», «Ваша дитина не має майбутнього» — це влучає у цільову авдиторію. Таким чином:

• Переселенці з дітьми можуть знизити увагу до програм інтеграції чи освіти, бо підсвідомо вважають: «Їхній час пройшов».
• Сім’ї, що залишилися на окупованих територіях, можуть отримати відчуття покинутості — і піддаються впливу альтернативної інформації.
• Тож задачею луганських медіа, громадських організацій, волонтерів є показати, що «ми тут», що є захист, допомога, перспектива.

Що робить пропаганда — і як з цим боротися

Пропаганда бачить нас, жителів Луганщини, як ланку інформаційного ланцюга. Доволі слабку та вразливу. Вона намагається вбити віру: у державу, громаду, у те, що ми вистоїмо.

Як боротися:

• Розповідати реальні історії: одна дитина, одна сім’я, одна школа — це більше, ніж цифра. Наприклад: 541 дитині Сіверськодонецької громади виплатили грошову підтримку до навчального року. Одноразову матеріальну допомогу у розмірі 2500 грн на кожну дитину надали 452 родинам (541 дитина) на загальну суму 1 352 500 грн. 
• Давати інформацію, яку можна перевірити: «Так, ми отримали гроші», «Так, цей проєкт працює», «Так, ця дитина ходить до школи». Наприклад: департамент житлово-комунального господарства облдержадміністрації зареєстрував 401 заяву на участь у програмі житлового кредитування внутрішньо переміщених осіб Луганської області та членів їхніх сімей.
• Залучати сім’ї, дітей до участі: коли вони самі говоритимуть — це сильніше за будь-який меседж ворога.
• Посилювати голос локальних медіа: вони ближче до аудиторії, знать контекст. Наприклад, ви можете допомогти редакції "SD.UA", як це зробити — докладніше за посиланням.

Наша редакція наголошує: поки ми зберігаємо єдність, перевіряємо факти та говоримо однією мовою правди — жоден наратив не зможе розділити Україну. Дбайте про екологічне вживання контенту соцмереж. Читайте та дивіться тільки перевірені ресурси. Наприклад, “SD.UA” вже втретє потрапив на інтерактивну Мапу рекомендованих медіа за результатами незалежного експертного оцінювання у першому півріччі 2024 року.