Росіяни організували 186 місць у рф та на окупованих територіях, де утримують полонених українців

Росіяни організували 186 місць у рф та на окупованих територіях, де утримують полонених українців

За три роки повномасштабної війни росіяни організували 186 місць у рф та на окупованих територіях, де утримують полонених українських цивільних та військових.

Про це пишуть "Важливі історії" з посиланням на український "Центр громадянських свобод" (ЦГС).

Експерт ЦГС Михайло Сава зазначає, що така кількість закладів повʼязана з тим, що Кремль не хоче високої концентрації українців, яка може призвети до створення потенціалу для опору. Географія таких закладів розширилася до Далекого Сходу.

"Когось відправили до Удмуртії, когось до Краснодарського краю, когось на територію Криму, когось на територію Самарської області. Це робилося для того, щоб ми якимось чином не опинилися в місцях позбавлення волі зі своїми людьми. [У колоніях] нас намагалися переконати: "Забудьте про цей обмін! Ви не потрібні Україні. Україна вас забула", - сказала колишня військова ЗСУ Єлизавета Шилік, яка на початку вторгнення опинилась в окупації та пройшла через 20 місяців полону.

У доповіді ООН, випущеній у березні 2024 року, перераховано 34 локації, включаючи кілька неофіційних (школи, промзони та ін.). На основі двох джерел — доповіді ООН та документа української розвідки від жовтня 2024 року (у ній наведено результати опитування військових та цивільних осіб, які пройшли через російський полон і були звільнені під час обміну) — журналісти встановили 29 установ ФСВП, у яких тортури мають системний характер.

Викраденням людей в окупації займається ФСБ 

Про ключову роль ФСБ у затриманнях мирних жителів на окупованих територіях на умовах анонімності журналістам проєкту розповіли російський адвокат, який захищає українців, колишній російський військовий, який проводив такі затримання, та співробітник європейської розвідки.

Співробітники ФСБ за допомогою різних технічних засобів та агентурної роботи (або з доносу) встановлюють особи та місця проживання людей, підозрюваних у передачі інформації українській стороні. На затримання можуть приїхати самі або відправити групу спецназу або Росгвардії. Під час арешту людині можуть не сказати нічого. Далі підозрюваного відвозять до так званих проміжних в'язниць: це можуть бути як відділення поліції в окупованих містах, так і підвали, гаражі або навіть ями. І людина залишається у повній владі ефесбешників.

За три роки війни лише у Мелітополі та Мелітопольському районі російські силовики викрали 349 осіб, шестеро з них – журналісти. 139 людей досі перебувають у полоні. Троє загинули, не дочекавшись визволення. Статистику викрадень веде проект Мелітопольської місцевої ради "Викрадені мелітопольці".

Пік викрадень припав на перший рік окупації. Спочатку забирали представників місцевого самоврядування та переконували їх співпрацювати з окупаційною владою. Тиждень у полоні провів і мер міста Іван Федоров. Від нього вимагали написати заяву про звільнення та переконати команду продовжувати працювати з окупаційною владою. Федорова обміняли на дев'ять "срочників".

З початком навчального року почали викрадати вчителів та директорів, які продовжували викладати за українськими стандартами. Забирали і просто, щоб вимагати викуп — п'ять-шість тисяч євро, і людина отримувала шанс вийти на волю та виїхати разом із сім'єю з окупації.

Викрадення не припиняються

З таких неофіційних місць висновків, де люди утримуються без юридичних підстав, є кілька шляхів: переміщення людини в офіційні установи ФСВП на окупованих територіях або на території росії, примусова депортація або вихід на волю. Часто в останніх забирають документи і навіть за бажання вони не можуть залишити окуповані території. За три роки війни "Викрадені мелітопольці" зафіксували звільнення 207 осіб.

"Ви не знайдете логіки (кого вирішують відпустити, а кого — залишити в полоні. — Прим. ред.). Її неможливо знайти. Логіка є там, де є якісь адміністративні процедури. Тут нічого подібного. Просто так людину беруть, її тягнуть у комендатуру, починають допитуватись, шпигун він, не шпигун, диверсант, не диверсант. Якщо дуже багато людей нахопили, то що з ними робити? Можна їх вбити, можна їх відпустити. Я це бачу якось так", — каже адвокат Дмитро Захватов, який працював із викраденими українцями.

Ні на другий, ні на третій рік війни викрадення не припинилися. З жовтня 2023 року, коли "Важливі історії"  випустили перше розслідування про тортури та викрадення у Мелітополі, російські силовики викрали там ще як мінімум 55 осіб.