Активісти виявили недоліки обліку житлових потреб ВПО та назвали пов’язані з цим ризики  

З січня 2022 до серпня 2025 року ВПО подали 528 857 заяв у базу Мінсоцполітики щодо потреби у житлі. За даними ДП “Інформаційно-обчислювальний центр”, який адмініструє базу, за цей час закрили лише 63 житлові потреби переселенців. Натомість аналогічні дані Мінрозвитку про забезпеченість житлом переселенців суттєво відрізняються, що свідчить про недоліки обліку житлових потреб ВПО.

Про це йдеться в аналітичному дослідженні “Право на житло: як держава забезпечувала житлом внутрішньо переміщених осіб протягом 2022–2024 років”, яке підготувала ГО “Центр оцінки ризиків”, повідомляє ZMINA.

Дані про 63 випадки на понад пів мільйона заяв у відповідь на запит ГО надало держпідприємство “Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності”. Також, згідно з інформацією ІОЦ Мінсоцполітики, в серпні 2025 року в Єдиній базі даних внутрішньо переміщених осіб (ЄІБД) було 219 378 активних заяв ВПО з відміткою про наявність “житлової потреби”. 

Натомість, за інформацією Міністерства розвитку громад та територій, станом на 31 грудня 2024 року на обліку громадян, які потребують надання житла для тимчасового проживання, перебувало лише 23 099 ВПО, а 4236 переселенців отримали тимчасове житло за 2022-2024 роки.

Автори дослідження зауважили, що є дублювання функцій Мінрозвитку та Мінсоцполітики. У першого відомства є завдання – збір та аналіз інформації про житлові потреби ВПО, а другий є тримачем реєстру ЄІДБ ВПО, який фіксує такі потреби.

На думку Центру оцінки ризиків, вирішити цю невідповідність мали б дані Державної служби статистики. Держстат підтвердив у відповідь на запит організації, що Мінсоцполітики подало інформацію про кількість ВПО з “суттєвими недоліками”, тож існують проблеми з обліком переселенців. Але Мінсоцполітики відмовило Держстату в прямому доступі до ЄІБД, тому установа не змогла відповісти Центру оцінки ризиків.

Готуючи дослідження, громадська організація також використовувала дані Рахункової палати, яка зафіксувала проблеми з контролем та затримування в доопрацюванні ЄІБД ВПО.

“Заступник міністра Мінсоцполітики Анатолій Комірний зауважив, що міністерство вже працює над удосконаленням ЄІБД ВПО, але звернув увагу на потреби оновити систему. По-перше, в юридичному полі потрібно уточнити дефініцію “житлова потреба” для ВПО, адже нинішня система допомоги й компенсацій будувалася ще у 2014-2015 роках, коли реалії війни в Україні були іншими. По-друге, система обліку потребує переосмислення згідно з новими викликами й новими бізнес-процесами”, - пише ZMINA.

Центр оцінки ризиків зробив висновок, що облік та ведення єдиної бази ВПО мають ключове значення, щоб ефективно планувати та реалізовувати державну політику соцзахисту. Саме ця база є головним джерелом інформації про кількість ВПО, їхній статус та потреби, зокрема, житлові. Дані з цієї бази дають змогу формувати обґрунтовані управлінські рішення на національному та місцевому рівнях.

“Однак системні недоліки у роботі ЄІБД ВПО унеможливлюють точний розрахунок фактичної потреби у житлі для ВПО. Це, в свою чергу, створює ризики неефективного використання бюджетних коштів у сфері забезпечення житлом і соціальною підтримкою”, – йдеться в аналітиці Центру оцінки ризиків.

Членкиня правління ГО “Центр оцінки ризиків” Надія Бурдєй розповіла, що нині в Україні є орієнтовно 4,6 млн ВПО, однак точні актуальні дані не вдалось отримати від різних держустанов та міністерств. Є дані, що “внутрішньо приміщені особи – це фактично плюс-мінус 10% населення України”.

Раніше очільник Мінсоцполітики Денис Улютін заявляв, що політика українського уряду щодо ВПО спрямована не просто на утримання, а на їхнє повернення до гідного життя.