15 нових підозр на Луганщині: хто допомагає окупаційній владі та що про них відомо

Протягом червня українські правоохоронці повідомили про підозру щонайменше 15 мешканцям тимчасово окупованих територій, які співпрацювали з російською владою на Луганщині. Серед них – окупаційні чиновники, керівники установ, колишні правоохоронці та особи, які забезпечували функціонування органів влади, створених рф.

Розповідаємо, хто вони, яку роль відігравали в окупаційній системі та що журналістам SD.UA вдалося встановити про кожного з них.

Окупаційна влада

До цієї категорії увійшли люди, які представляють окупаційну адміністрацію в місцевих "радах" або керують створеними росією органами влади.

У червні підозру за колабораційну діяльність отримав Джан Погодін-Новиков – колишній депутат Краснолуцької міської ради Луганської області.

Фото покращене за допомогою ШІ

За даними слідства, у вересні 2023 року він увійшов до складу «ради міського округу міста Красний Луч» від партії «єдина росія», а згодом очолив його.

Правоохоронці інкримінують йому добровільну участь у роботі незаконного органу влади, створеного рф на тимчасово окупованій території. Дії Погодіна-Новикова кваліфікують за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Також його дані містяться в російській базі фізичних осіб, де він зареєструвався 27 вересня 2023 року на території волгоградської області. Додатково інформація про Погодіна-Новикова наявна в базі «Миротворець».

Як зазначається в базі даних, до окупації він мав тривалий досвід роботи в органах місцевого самоврядування та державному секторі. У 2010 році входив до складу Краснолуцької міської ради від партії «Сильна Україна» та керував відділенням «Укрсоцбанку» у Хрустальному (Красний Луч раніше). У 2002-2006 роках працював першим заступником міського голови Хрустального. Ще раніше пройшов шлях у вугільній галузі об'єднання «Донбасантрацит» – від гірничого робітника до профспілкового лідера.

Освіту здобув у соціально-економічному інституті Академії праці та соціальних відносин у москві за спеціальністю «економіка», а також у Донецькому технікумі фізичної культури та спорту. У різні роки працював у банківському секторі, місцевому самоврядуванні та на керівних посадах у виконавчому комітеті міської ради.

Після 2014 року відійшов від активної публічної діяльності та, за відкритими даними, вийшов на пенсію. У 2023 році повернувся до політичної діяльності вже в структурі окупаційної адміністрації.

Також підозру в добровільному зайнятті посади в незаконному правоохоронному органі отримав Андрій Левченко – уродженець Старобільська.

За даними слідства, на початку 2025 року він погодився на пропозицію окупантів та став начальником управління з організації боротьби з протиправним використанням інформаційно-комунікаційних технологій «мвс по «лнр»».

Після призначення Левченко приступив до виконання обов'язків у незаконному правоохоронному органі та забезпечив його роботу на ТОТ Луганщини.

Правоохоронці кваліфікують його дії за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України. Інших відомостей про діяльність Левченка у відкритому доступі немає.

До того ж підозру отримав Роман Анохін. За даними слідства, у вересні 2023 року він добровільно взяв участь у незаконних виборах, які окупаційна влада провела на ТОТ Луганської області. За результатами псевдовиборів Анохіна обрали депутатом «ради міського округу міста Брянка» від луганського регіонального відділення партії «лдпр».

Відповідне рішення 18 вересня 2023 року ухвалила «територіальна виборча комісія міста Брянка». Вже 22 вересня відбулося перше засідання новообраної «ради», після чого цей незаконний орган влади розпочав свою діяльність як складова окупаційної адміністрації рф.

Анохіна підозрюють за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Як стало відомо журналістам SD.UA з російських реєстрів, Анохін є керівником індивідуального підприємця «Сємєйний», зареєстрованого в Брянці 7 листопада 2023 року. Основним видом діяльності підприємства є роздрібна торгівля переважно харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами в неспеціалізованих магазинах.

Ще один підозрюваний – Денис Волотковський, уродженець Зимогір'я Луганської області – отримав підозру у зв'язку з участю в незаконному органі влади.

За даними слідства, у 2024 році рішенням «територіальної виборчої комісії» Лутугинського району його включили до складу «ради муніципального округу Лутугинський муніципальний округ», після чого зареєстрували як «депутата» незаконного органу.

Волотковського підозрюють у добровільному обранні до незаконного органу влади, створеного на тимчасово окупованій території, за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

За даними YouControl, у 2001 році він зареєструвався як фізична особа – підприємець у Луганську, а у листопаді 2014 року припинив підприємницьку діяльність.

Волотковський внесений до бази «Миротворець»: у ній зазначається його участь у спробах легалізації окупаційної влади шляхом участі у псевдовиборах до «ради муніципального округу Лутугинський муніципальний округ» від луганського регіонального відділення партії «лдпр».

Завершує добірку політиків та управлінців справа 54-річного Миколи Дробишева з Луганщини. За версією слідства, у 2023 році він добровільно став депутатом окупаційної ради у Хрустальному.

Слідчі встановили, що після незаконних виборів у вересні 2023 року окупаційна виборча комісія зареєструвала Дробишева депутатом «ради міського округу Красного Луча» першого скликання.

Вже 19 вересня новообраний склад «ради» розпочав роботу, а Дробишев увійшов до її складу та почав виконувати депутатські повноваження. Йому повідомили про підозру за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Журналісти SD.UA також встановили, що Дробишев активно веде власні інформаційні ресурси, де публікує та поширює проросійський контент.

Зокрема, він опублікував допис про участь в урочистому піднятті прапора рф у Хрустальному 12 червня з нагоди «дня росії». У заході Дробишев брав участь разом із представниками окупаційних органів влади, громадськості та молоді.

Господарська вертикаль окупації

Для функціонування окупаційної адміністрації потрібні не лише органи влади, а й підприємства, що працюють на її користь. Одна з червневих підозр стосується саме такого випадку.

Так, підозру за пособництво державі-агресорці отримав Євгеній Череватий – уродженець Лиману Луганської області та колишній керівник підприємств у Старобільському районі.

За даними слідства, у листопаді 2023 року він погодився на співпрацю з представниками окупаційної влади рф та обійняв посаду тимчасово виконуючого обов'язки директора підприємства «Старобільський елеватор».

Надалі Череватий організував роботу цього підприємства для окупантів.

Слідство стверджує, що він реалізовував рішення окупаційної влади у сфері аграрної політики та логістики зерна. Зокрема, у 2024 році організував співпрацю підприємства з російськими структурами, включно з установами з рф та самопроголошеної «днр», які контролюють перевезення та якість сільськогосподарської продукції, підписував документи від імені окупаційного підприємства та забезпечував виконання договорів із російськими контрагентами.

Правоохоронці кваліфікують його дії за ч. 1 ст. 111-2 Кримінального кодексу України.
За даними YouControl, Євгеній Череватий з 2019 року зареєстрований як фізична особа – підприємець у Лимані Луганської області.

У 2019-2022 роках декларував посаду чергового помічника начальника СІЗО чергової служби в державній установі «Старобільський слідчий ізолятор», паралельно вказуючи в окремі періоди роботу на посаді старшого майстра в ТОВ «Старобільський елеватор» у Лимані.

  
Силовий блок  

Ще одна група підозр стосується людей, які забезпечують роботу окупаційної правоохоронної та судової системи.

Так, підозру в державній зраді, участі в терористичній організації та діяльності у незаконних збройних формуваннях отримав Костянтин Горохов – уродженець Хрустального, колишній працівник органів внутрішніх справ України.

За даними слідства, до 2014 року він проходив службу в Краснолуцькому міському відділі МВС України та мав спеціальне звання старшого лейтенанта міліції.

Після початку збройної агресії рф проти України він не виконав вимоги щодо переведення на підконтрольну територію та залишився на ТОТ Луганщини. Надалі Горохов перейшов на службу до незаконного формування, створеного на базі «лнр», та обійняв посаду у структурі «краснолучського міського відділу внутрішніх справ «мвс «лнр». Згодом продовжив службу вже в системі «мвс росії» на окупованій території та очолив чергову частину підрозділу в Хрустальному.

Слідство встановило, що на цій посаді він виконував функції у складі силового блоку окупаційної адміністрації: сприяв проведенню обшуків і фільтраційних заходів, а також збирав інформацію про місцевих жителів і їхні можливі зв'язки з українськими військовими.

Правоохоронці кваліфікують його дії за ч. 1 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1, ч. 1 ст. 258-3 та ч. 2 ст. 260 Кримінального кодексу України.

Серед нових підозр – справи щодо осіб, які очолили підрозділи створених росією правоохоронних органів на захопленій території Луганщини.

Підозру в колабораційній діяльності отримала Наталія Селіванова – уродженка Лутугиного Луганської області.

За даними слідства, після березня 2023 року вона погодилася на співпрацю з окупаційною владою та очолила «відділ міністерства внутрішніх справ російської федерації «Лутугинський»».

На псевдопосаді вона організовувала роботу підрозділу та виконувала функції, покладені на неї окупаційною адміністрацією.

У матеріалах справи зазначається, що для призначення Селіванова взаємодіяла з представниками «мвс по «лнр»», які діють під контролем росії.

Правоохоронці кваліфікують її дії за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, Селіванову внесли до бази «Миротворець» ще у 2019 році як зрадницю.

У системі YouControl зафіксовані судові справи за її участі: у 2015-2016 роках Межівський районний центр зайнятості через суд вимагав повернути кошти, виплачені їй як допомога по безробіттю. Справи розглядали як адміністративні, так і цивільні суди Дніпропетровської області.

Ще одну підозру правоохоронці оголосили Денису Тімощенку – уродженцю Біловодщини, який обрав роботу в окупаційній системі «правосуддя».

За даними слідства, не пізніше травня 2025 року він погодився на співпрацю з окупаційною владою та обійняв посаду помічника прокурора в «прокуратурі Біловодського району», яка діє на ТОТ Луганської області.

До призначення Тімощенко проживав у селі Новодеркул Біловодської громади та після окупації району погодився працювати в структурі, підконтрольній російській владі.

Правоохоронці кваліфікують його дії за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
Інших суттєвих відомостей про його трудову діяльність у відкритих даних виявити не вдалося.

Серед фігурантів нових підозр опинилася також жителька Голубівки (колишнього Кіровська), яку слідчі вважають учасницею псевдовиборів, проведених окупаційною владою. Зокрема, підозру в колабораційній діяльності отримала Ніна Золотухіна.

За даними слідства, у серпні 2023 року вона зареєструвалася кандидаткою від партії «єдина росія» на незаконних виборах на ТОТ Луганщини. Вже у вересні вона отримала депутатський мандат за результатами цього голосування та увійшла до складу «ради міського округу міста Кіровськ».

Слідчі вважають, що Золотухіна добровільно долучилася до діяльності окупаційної адміністрації та погодилася працювати в незаконному органі влади, створеному росією на тимчасово окупованій території.

Дії Золотухіної правоохоронці кваліфікують за ч. 5 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Ніна Золотухіна також фігурує в базі «Миротворець»: за даними бази, у 1982 році вона закінчила Ворошиловградський педагогічний інститут і пов'язана з освітньою сферою, зокрема обіймала посаду директорки в «кіровській багатопрофільній гімназії».

За даними YouControl, вона брала участь у місцевих виборах 31 жовтня 2010 року та отримала мандат депутатки Кіровської міської ради від Партії регіонів, обіймаючи на той момент посаду директорки тієї самої гімназії.

Також слідство встановило, що Лілія Дмитренко у лютому 2024 року добровільно зайняла посаду в незаконному судовому органі на ТОТ Луганської області.

Зокрема, 27 лютого 2024 року вона надала згоду на проходження служби в «новопсковському районному суді», після чого на підставі наказу керівництва цього органу її призначили на посаду секретаря судового засідання та вона розпочала виконання службових обов'язків.

Дмитренко підозрюють у добровільному зайнятті посади в незаконному судовому органі, створеному на ТОТ, за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.
За даними аналітичної системи YouControl, до повномасштабного вторгнення вона вела підприємницьку діяльність у Сіверськодонецьку.

У 2019-2020 роках як ФОП отримувала державні підряди на загальну суму понад 1 млн грн.

Серед замовників фігурують, зокрема, Новоастраханський обласний психоневрологічний інтернат, Щастинська обласна санаторна школа та Новоайдарський професійний аграрний ліцей. Основним видом діяльності ФОП Дмитренко була роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах.

Також вона, як і інші вищезазначені підозрювані, фігурує в базі «Миротворець». У ній зазначається, що жінка здійснювала поїздки на ТОТ України. Це розцінюється як порушення порядку перетину державного кордону, а також як дії, пов'язані з легалізацією окупації та підтримкою агресії російської федерації. Згідно з оприлюдненими даними, у 2015-2016 роках фіксували її перетини кордону через пункти пропуску, зокрема через «Гуково».

Підозру отримала й Ірина Лагутіна. За даними слідства, у період з 12 жовтня 2022 року по 16 вересня 2024 року вона перебувала на ТОТ Вознесенівки та обійняла посаду головної державної митної інспекторки з митного оформлення та митного контролю №1 Свердловського митного поста Луганської митниці Південного митного управління федеральної митної служби рф, після чого приступила до виконання службових обов'язків.

Лагутіну підозрюють у добровільному зайнятті посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

За даними YouControl, Ірина Лагутіна у Довжанську у 2007 році була зареєстрована як фізична особа – підприємець з основним видом діяльності надання послуг перукарнями та салонами краси. У 2011 році вона припинила підприємницьку діяльність і закрила ФОП.

Схожа ситуація і з Олексієм Сімаковим: за даними слідства, орієнтовно у червні 2023 року він добровільно обійняв посаду головного державного митного інспектора відділу митного оформлення і митного контролю Луганського митного поста Луганської митниці Південного митного управління федеральної митної служби рф та приступив до виконання службових обов'язків.

Сімакова підозрюють у добровільному зайнятті посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території, за ч. 7 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

У базі «Миротворець» Сімаков фігурує у списку колишніх працівників органів внутрішніх справ Луганської області, що перейшли на бік окупаційних сил у 2014 році.

Зокрема, зазначається, що у той період він проходив службу в підрозділі Державтоінспекції ГУМВС України в Луганській області на посаді інспектора ДПС.

Освіта та пропаганда

Окремі підозри стосуються осіб, які впроваджували російські стандарти освіти та займалися інформаційною підтримкою окупації.

Так, підозру отримав 29-річний Вадим Салій із Луганщини. За версією слідства, він добровільно впроваджував стандарти освіти держави-агресорки у навчальному закладі на тимчасово окупованій території.

Слідчі встановили, що Салій очолив «державну бюджетну загальноосвітню установу «ліснополянська загальноосвітня школа»» та організував освітній процес за стандартами рф.

У школі викладали предмети за російськими програмами, не дотримуючись державних стандартів освіти України, проводили атестацію педагогів за законодавством рф, а в приміщеннях розмістили символіку рф і «лнр».

Крім того, 22 серпня 2025 року Салій погодив навчальні плани початкової, базової та середньої освіти на 2025-2026 навчальний рік, розроблені відповідно до федеральних освітніх стандартів рф, із визначенням російської мови навчання.

Йому повідомили про підозру за ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Підозру отримав і Володимир Теміров – уродженець Сіверськодонецька та доволі активний учасник освітніх та ідеологічних заходів окупантів на Луганщини.

За даними слідства, починаючи з жовтня 2023 року, він перебував на ТОТ Луганської області та здійснював інформаційну діяльність у співпраці з країною-агресоркою та її окупаційною адміністрацією.

Зокрема, брав участь в інформаційних заходах і поширював матеріали, спрямовані на підтримку рф, її збройних формувань та виправдання збройної агресії проти України, зокрема через російські медіаресурси та онлайн-платформи.

Темірова підозрюють у здійсненні інформаційної діяльності у співпраці з державою-агресоркою та її окупаційною адміністрацією за ч. 6 ст. 111-1 Кримінального кодексу України.

Восени 2023 року Теміров став «депутатом» окупаційної ради Сіверськодонецька від «єдиної росії» та увійшов до складу постійної комісії з соціальної політики та у справах молоді.

Теміров - учитель історії. За інформацією СБУ, влітку 2022 року він виїхав на захід України, але після окупації Сіверськодонецька повернувся до міста. Ресурси окупантів місцем його роботи називали школи №12 та 15, де він викладає історію.

У публікаціях загарбників Темірова часто згадують як організатора заходів за участі школярів — концертів для поранених військових рф, акції «Гвоздики пам'яті» тощо. Він також є одним з популяризаторів розвитку в місті пропутінського молодіжного “Руху перших”.

Йому ж належить ідея створення музею у школі №12, який окупанти подають як спосіб «збереження історичної пам'яті про події війни з 2014 року». Там збирають різноманітні воєнні експонати.

Фігурант періодично виступає в окупаційних змі, а також веде власний інтернет-ресурс. Там він просуває наративи російської пропаганди, зокрема про «геноцид населення Донбасу», та висловлює підтримку діям російських загарбників . В одному з таких матеріалів він назвав період 2014-2022 років окупацією Сіверськодонецька та заявив, що на цей час “місто перестало бути для нього рідним”.

Червневі підозри охоплюють майже всі ключові ланки окупаційної системи — від органів влади та підприємств до силових структур, судів, митниці й освіти. Розслідування щодо співпраці з окупаційною владою тривають, тож цей перелік і надалі поповнюватиметься новими іменами.