Михайло Івонін про інвестиції у майбутнє, фантазію та Ivonin Park

Серед нових об’єктів, які зʼявились на мапі Сєвєродонецька за останні роки, одним з найбільш примітних є сквер біля будівлі Ivonin Park. Z попросив сєвєродонецького підприємця Михайла Івоніна — людину, завдяки якій цей сквер зʼявився і продовжує розвиватись — розповісти про об’єкти, з яких складається сквер.

Будівля

— Свого часу тут був інститут Мікротерм. Потім вони продали будівлю айтішній фірмі, яка хотіла тут зробити офіс. Але загинув їх директор, і фірма розвалилась. А дружина цього директора два роки тому продала будівлю мені. Нам довелось ремонтувати все, починаючи від даху.

Ми відремонтували, і тепер це такий сучасний бізнесцентр. Тут знаходиться управління соцзахисту — це найбільший орендар. Також тут є газовидобувна компанія з Кремінної та салони краси. Частина першого поверху поки не відремонтована. Я ще думаю, що з нього зробити. Просто під офіси не хочу, хочеться, щоб там було щось особливе. Придумаю — зроблю.

Фотостіна

— Навколо будівлі була закрита територія, з усіх боків паркан. Але це красиве місце, і в мене зʼявилась ідея зробити тут відкритий міський сквер.

Я прибрав паркан, і замість паркану ми зробили фотовиставку. Якраз у той момент було пʼять років звільненню Сєвєродонецька і місцеві фотографи шукали місце, де можна було б розмістити фотовиставку про те, що тут було пʼять років тому. І ми протягом місяця зробили цю виставку.

Сцена

— Після цього я придумав зробити сцену. На ній виступали місцеві віолончелісти. Зараз вже є бажаючі пограти для публіки. Я звʼязувався з музичним училищем. Хотів, щоб на цій сцені виступали студенти цього училища, щоб влаштовувати танці для літніх людей. Думаю, ми повернемось до цієї ідеї у вересні.

Лавки

— Ці лавки-гойдалки зробили у мене на заводі. Я замовив зробити таку садову лавку-гойдалку з захистом від сонця. І вона користується попитом — люди приходять і одразу займають її.

Потім зʼявились лавки-трансформери. Це лавки, які розкладаються, і спинка лавки перетворюється на столик.

Газон

—Утримувати такий газон і складно, і дорого. Складність у тому, що на ньому постійно знаходиться велика кількість людей. Навіть на футбольних полях не така висока інтенсивність. Там між матчами у газонів є час відпочити.

А у цього газону немає часу для того щоб відновитись. І фірма, яка доглядає за цим газоном, просто не має можливості удобрити газон, бо на ньому постійно знаходяться люди, постійно бігають діти. Коли газон був вже у дуже поганому стані, вони удобрювали його о 12-й ночі, коли вже всі розійшлись.

Екран

— На екрані, здебільшого, показують мультфільми. Зараз я провів переговори з Національною поліцією. У пʼятницю будуть показувати соціальні ролики. А потім американський фільм з Кевіном Спейсі «Заплати іншому» — про розвиток руху за благодійність, чи, скажімо так, руху добра.

Ландшафтний дизайн

— Я давно співпрацюю з ландшафтним дизайнером Наталією Зубань, у неї є своя фірма по ландшафтному дизайну.

Минулого року ми провели акцію, «Сквер за один день». І вона зробила проєкт ландшафтного дизайну. За місяць ми організували цю акцію — завезли чорнозем, викопали ями, закупили заздалегідь дерева. І люди мали змогу купити ці дерева чи рослини. Можна було купити від недорогої троянди за 40 грн до сакури за 2000 грн. І ми висадили близько 280 рослин за один день.

Тут є і чорноплідна рябина, і сакури, і ясені… Дуже багато кущів. Всі хотіли посадити дерево, але ніхто не хотів купувати та садити кущ. Але оця зона дає найбільшу красу, тому що саме вона дає таке буйне цвітіння.

Після того, як дерева та рослини посадили, я зробив крапельний полив і зараз дерева та кущі інтенсивно ростуть. Сєвєродонецьк знаходиться на піску, це дуже засушливе місто, тому без крапельного чи без автоматичного поливу тут нічого не росте.

Автобус

— У мене зʼявилась ідея зробити незвичайний дитячий майданчик. І оскільки місцева влада звинувачувала мене у захопленні землі, у тому, що ми на колекторі щось поставили, «а раптом аварія», то виникла ідея зробити щось на основі транспортного засобу.

Я почав шукати транспортний засіб, розповів про це підприємцю Михайлу Трушкіну. Він сказав, що у нього є автобус, який у 2014-му пошкодило вибухом снаряду. І він подарував нам цей автобус.

Ми його взяли і три місяці з нього робили майданчик у мене на заводі за ескізами дизайнера Дмитра Прудова — він теж з Сєвєродонецька. Складність була у тому, що там не мало залишитись гострих кутів, щоб діти не могли травмуватись. Нас консультував сєвєродонецький підприємець Вʼячеслав Орлов, він займається виготовленням дитячих майданчиків. Також він виготовив гірки — ми закупили матеріал, а він безкоштовно виготовив їх.

Можна було поставити стандартний дитячий майданчик. Але їх багато. І граючись на них, діти не розвивають фантазію. А тут є всі передумови для розвитку фантазії. Дуже часто дитина залазить, і відчуває себе водієм автобуса, крутить кермо. Там постійні скандали, між дітьми йде напружена боротьба за те, хто ж буде водієм автобуса.

Клумби

— З цього «Запорожця» — його нам подарував Діма Приходько — я планував зробити пісочницю. Але виявилось, що він у надто поганому стані, багато гострих частин, та й пісочниця виходила дуже маленька. І я вирішив зробити з нього таку оригінальну клумбу.

Потім у нас зʼявилась ванна-клумба. Наступного року зробимо ще пару таких артобʼєктів.

Клумбу з бочок я побачив у Pinterest — є такий сайт, на якому безліч ідей. І ми їх буквально за кілька днів виготовили на заводі.

Контактна доріжка

— У спеку у нас працювала контактна доріжка. Чотири форсунки вмикались, йшов полив цієї доріжки, і діти могли по ній бігати. Але зараз ми її відключили. На жаль, вандали «попрацювали», позбивали всі форсунки. Я сказав поки відключити її, бо зараз вже кінець сезону.

Форсунки для поливу і до цього ламали більше 20 разів. Діти не розуміють, що для того, щоб щось відновити, потрібно витратити гроші.

Назва

— Коли треба було якось назвати будівлю, то я згадав, що міська влада казала, що «на землі міста не маєте права» [йдеться про реакцію влади на розміщення стели у сквері Гоголя, на якій написано, що це подарунок місту від Інституту «Водоочисні технології» та Михайла Івоніна], тож я подумав, що якщо на землі міста не можна, значить на моїй можна. І звідси виникла ідея назвати Ivonin Park. Міська влада мене до цього підштовхнула.

Ivonin Park — це бізнес, а цей сквер — це інвестиція у майбутнє дітей. У мене четверо дітей. Старша донька мешкає в Одесі, але я б хотів, щоб інші залишились у Сєвєродонецьку. Поки Сєвєродонецьк сіре, пильне, некрасиве місто, то вони не мають причин тут залишатись. Але Сєвєродонецьк — компактне, молоде, цікаве місто. І якщо він буде квітучий, комфортний, безпечний, то люди будуть залишатись. Тим більше, що зараз дуже багато людей, які можуть працювати онлайн чи заробляти, займаючись малим бізнесом. Крім того, благоустрій міста — це частково і капіталізація бізнесу, який знаходиться у цьому місті.

Я хочу, щоб Сєвєродонецьк відповідав європейським стандартам по тому, куди можна піти, де можна відпочити. І намагаюсь робити такі місця. Зараз вже тут майже по-європейськи — приходять люди, сидять на газоні.

Обслуговування скверу мені коштує кілька десятків тисяч гривень на місяць. А загальний бюджет скверу — близько 1 млн грн. Можливо, трохи більше. Але це — міський сквер. А Ivonin Park — це будівля. Це така ж назва будівлі, як Green Town чи GoodZone.

Плани

— Зараз закупили матеріал для ще приблизно 10 лавок. Навколо автобусу стоять батьки, і поки діти стрибають по автобусу, батькам дуже нудно і важко стояти. Тому поставимо кілька лавок біля автобусу. Поставимо кілька лавок біля газону, щоб можна було сидіти і дивитись на екран.

Зараз підприємці хочуть тут зробити грильбар. Кафе у нас працює, там можна купити морозиво, каву, прохолоджуючі напої. Але цього вже недостатньо тому що дуже велика концентрація людей на такій маленькій площі. Для мене це показник того, що у місті просто катастрофічна нестача зон відпочинку.

Я побачив, що їх не вистачає, і наступного року хочу зробити ще пару зон. Продовжу розвивати цей сквер, і десь у іншому місці теж зроблю.