Історія з історією Сиротиного

Історія з історією Сиротиного

Історія сіл і міст у Донбасі досі залишається дуже неповною, викривленою, міфологізованою. А що вже казати про поселення, які виникли як хутори якихось сіл. Беззаперечний факт, що Боровське є одним з перших донських городків на Сіверському Дінці. Але про дату його виникнення і досі сперечаються, що видно по різниці у підходах до датування Борівського у російській і українській Вікіпедії. А от з датуванням Сиротиного, Метьолкіного і Воронового — колишніх хуторів Боровського — все ніби ясно і чітко. У вересневі дні, коли тут святкують дні своїх селищ, вам чітко вкажуть яку річницю відзначає селище. І це дивно.

Дивно тому, що жоден історик не зможе вказати точну дату заснування жодного з цих селищ.

Єдиним відомим мені професійним істориком, котрий назвав час заснування цих селищ, був колишній директор Луганського обласного краєзнавчого музею В. І. Висоцький. Він зробив це у книзі «Исторические аспекты топонимов Луганщины», яка виходила двома виданнями у 1999 та 2003 рр. В обох виданнях сказано, що Воронове засновано вихідцями з Тамбовської і Орловської губерній у 1730 р. Його слова вказують на те, що це були служиві люди – однодворці, яких поселили тут для укріплення південних рубежів Росії. Про Метьолкіне у першому виданні сказано, що заселено російськими селянами Тамбовської і Курської губерній у першій половині XVIII ст., а у другому виданні уточнення про першу половину століття автор прибрав. Те саме і з селищем Сиротине: спершу з уточненням, що в кінці XVIII ст., а потім автор уточнення прибрав, тобто XVIII ст., і все. Очевидно, мав сумніви щодо дат. Історик вказує дати заснування з похибкою у пів століття. А в селищах точно вказують рік заснування: Сиротине — 1684, Воронове — 1692 і Метьолкине — 1694.

Хто і на основі яких джерел встановив такі дати?

Коли у вересні 2011 року ЗМІ писали про святкування у Сиротиному 306-ї річниці селища, яке нібито засновано у 1705 році, дослідник історії Боровського Олег Шатух поцікавився: «Хотелось бы знать на каком основании отмечается 306 летие Сиротино? Есть ли исторические или архивные данные подтверждающие это? В свою очередь, согласно книге «Жизнь и творчество крестьян Харьковской губернии В. В. Иванов 1898» хутора Сиротин, Воронов и Метелкин основаны были жителями Боровской слободы в 1730-х годах. Что же до переписей (именной список 1717, ревизии 1835,1850,1858 гг.) то хуторов этих с отдельным населением вообще нет. Поэтому год создания 1705 на территории Боровского юрта, не выдерживает критики».

Звісно, ніхто йому не пояснив, звідки взялася дата заснування Сиротиного у 1705 році. Мало того. Наступного 2012 року у Сиротиному святкували вже 328-у річницю. Хтось вирішив, що Сиротине виникло у 1684 р. Селище ні сіло ні впало подорослішало на 22 роки.

Окрім Боровського городка ніяких інших поселень на території Боровського юрта бути не могло. Усі поселення краю до Булавинського повстання 1707 р. добре відомі історикам. У радянські часи усі повстання народу проти царя добре досліджувалися, документи з історії цих подій опубліковані ще у 1935 р. Крім Нового і Старого Боровського городків ніяких інших поселень тут не було. І бути не могло. На татарській території можна було вижити лише під захистом стін городків. Або ж у невеликих промислових зимівниках, що сховалися у балках, в очереті, але ж не на рівнинній місцевості, та ще й поруч з Кальміуською сакмою. Важко уявити якесь козацьке поселення при татарській дорозі до Боровського перевозу, який був за кілька верст від гирла Борової. Адже тут проходила Кальміуська сакма з Криму на Москву. А після поразки Булавіна селитися тут донським козакам взагалі заборонили.

Можливо, цей «хтось» сплутав наше Сиротине з якимось іншим. І дійсно, існував Сиротин городок, який навіть згадується разом з Кремінним. Але ж на Дону. Сьогодні це Іловлінський район Волгоградської області. І цей Сиротин був одним із найстаріших донських городків, який згадується у документах ще за 1592 рік. Якби ж сплутали з цим городком, то призначили б дату — 1592 рік. Не посміли зробити Сиротине старшим від Боровського?

Але ж для чого потрібно було міняти дату? Напевно ж, щоб ці селища вважати справжніми донськими городками.
На початку XVIII ст. тут вже було заборонено селитися і утворювати нові поселення, а новоприбулих жителів не зараховували у донські козаки. Цар Петро І ухвалив вважати злочинцями, а не козаками усіх, хто втік на Дон після 1695 року. Після 2008 р. хтось усвідомив, що для того, щоб жителі цих селищ стали нащадками донських козаків, треба селищам «додати стажу».

У 2008 р. уважалося, що ці хутори засновані на початку XVIII ст., від 1701 по 1705 рік. А вже у 2012 р. вони мали нові дати народження: фактично найстарішому Воронову приписали дату заснування — 1692, трошки молодшому Метьолкіному — 1694, а Сиротиному, яке появилося найпізніше — 1684 рік. Наймолодший став найстаршим.
Чому Сиротиному виявили честь стати найстаршим? Думаю, що по чину. Ще у першому довіднику адміністративно-територіального поділу Української РСР, який вміщував інформацію станом на 1 вересня 1946 р. у Ворошиловградській області була Сиротинська селищна Рада, до якої входили смт Сиротине, селище Метелкине і хутір Воронова. Селище Метелкіне і хутір Воронова підпорядковувалися селищу міського типа Сиротиному. Вирішили надати більше віку Сиротиному, яке мало вищий ранг, бо у ньому знаходилася селищна рада цих трьох поселень. Таке собі «чинопочитаніє».

Виникає питання, для чого це потрібно?

Думаю, що для того ж, для чого вирішили у тому ж 2008 році у Рубіжному влаштувати гучне козацьке свято. Привід святкувати пояснили у красивому буклеті в 22 сторінки, на обкладинці якого написано «К 70-летию Луганской области. Из истории родного края. Донские казаки – первопроходцы наших земель (490 лет с момента первых поселений казаков на реке Северский Донец». І влаштували гучне козацьке свято у місті, якому ледве виповнилось 100 років. І чому так скромно – 490, сказали б уже 500 років. Все-рівно ні 490, ні 500 років тому про жодне козацького поселення на Сіверському Дінці невідомо.

На святі були присутні отаман «Союза казаков Приднестровья», Кримського козачого союзу, заступник начальника головного управління Союза козачих військ Росії і прочая… Голові Луганської обладміністрації Антипову і голові облради Голенку були вручені ордени Кримської козачої спілки. Славно погуляли.

 Буклет 

Після 2004 року, а особливо з 2008, Росія активізувала підготовку до подій, які сталися у 2014. Почали на сході України створювати проросійські організації, через «Фонд русский мир» заповнювати бібліотеки відповідною літературою, появилися газети типу знайомої сєверодончанам «Братья-славяне». У цей час навіть газета облради «Наша газета» стала практично російськомовною. Звісно, що почали вже не просто змінювати акценти в історії, а просто переписувати історію.

От у цей час Сиротине, як і Воронове та Метьолкіне стали колишніми донськими городками. І в осінні дні, коли святкують дні селищ, почали згадувати нову історію. А особливо гучно їх святкували в часи правління Партії регіонів, під час виборів, хоч у місцеву раду, хоч у Верховну. Щоб свято було більш видовищним, його прикрашали атрибутикою донських козаків, щоб показати, що заснували їх донські козаки – вихідці з сусіднього селища Борівське. Та причетним до донських козаків можна вважати власне лише Борівське, яке 33 роки, офіційно з 1675 до 1708 року було станицею Війська Донського. Решта селищ мають свою історію. І причетні до неї дійсно вихідці з Боровського, але не донські козаки, а однодворці. А однодворці не мали права відселятися на хутори, у них земля лишалась неподільною. Тож нові поселення на землях Борівського могли виникнути не раніше 30-х років ХІХ ст., вже за царювання Миколи І. У всякому разі, в «Экономических примечаниях на Старобельский уезд 1804 г.» Боровське і Лісова Дача існують, а цих хуторів ще немає.

Це підтверджують старі карти. Подивіться на колаж із двох карт. На «Карте Слободско-Украинской губернии части Старобельского уезда... 1829 года» вперше показано хутори Воронов і Занін, який став Метьолкіним. А Сиротиного ще немає. А от на карті 1842 року вже появився і Сиротин. Позначено, що у хуторі Хохлова (Воронова) від 5 до 20 дворів, а у Метелиному і Сиротиному — менше 5 дворів. Виходить, що не Сиротине, а хутір Хохлова (Воронова) найстарший, а селище Сиротине появилося пізніше від Воронового і Метьолкіного. А усім їм не більше 200 років.

Ось така історія трапилася з історією колишніх хуторів Борівського.

Для Сєверодонецьк-online

Комментарии для сайта Cackle