“Перевага надавалась двічі переселенцям”. У ЛОВА пояснили принципи відбору членів Ради ВПО

На кінець 2021 року в Україні налічувалося трохи менше ніж 1,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб, левова частка яких мешкала на підконтрольних територіях Донецької та Луганської областей та в столиці.

З початком повномасштабного вторгнення рф ситуація змінилася: значні території Донеччини та Луганщини окупували, а переселенців стало втричі більше. До того ж вони почали обирати для життя як міста, так і невеликі громади, де раніше про потреби ВПО мало замислювалися.

Цілком закономірно постало питання про те, щоб створити між переселенцями та владою на місцях посередницький орган, який би долучався до прийняття рішень щодо цієї категорії осіб.

Першою в цій справі була Луганщина, де Раду ВПО при обласній ОДА/ОВА створили ще на початку 2020 року. За її прикладом Ради ВПО різного рівня пізніше стали з’являтися в інших регіонах.

Щоб врегулювати їхню діяльність, у серпні 2023 року Кабмін ухвалив Постанову № 812 «Про затвердження Типового положення про Раду з питань внутрішньо переміщених осіб».

За місяць Луганська ОВА опублікувала розпорядження, де зазначила новий склад обласної ради ВПО, сформований згідно з урядовою постановою. Цей документ, а, скоріше, перелічені в ньому персоналії, викликали бурхливе обговорення серед активних представників громадськості.

“Сєвєродонецьк онлайн” ознайомився з озвученими претензіями та адресував їх обласній адміністрації. Коментарі надала заступниця голови Луганської облдержадміністрації Катерина Безгинська.

Спершу хотілося б внести ясність у предмет розмови. Зокрема, пояснити, що Ради ВПО не наділені функціями влади, а є лише консультативно-дорадчим органом при обласних, районних адміністраціях чи територіальних громадах.

Напрями діяльності Рад ВПО чітко окреслені вищезазначеною урядовою постановою. В основному - це сприяння реалізації регіональної політики у сфері забезпечення та захисту прав та інтересів внутрішньо переміщених осіб: подання рекомендацій, пропозицій, консультування, моніторинг тощо.

Деякі з питань, озвучених у соцмережі

Члени ради працюють на громадських засадах, тобто не отримують за це зарплату з бюджету.
Також у постанові прописані вимоги до складу Ради, порядок її роботи, права та повноваження її членів.

Чинний склад Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Луганській ОДА налічує 18 осіб (на 1 більше за попередній та на 7 - за найперший). З них зі старого списку залишилося п’ятеро: Яна Любимова (член ГО “Волонтери об’єднані однією метою”), Олена Небеська (координатор в гуманітарній місії “Проліска”), Микола Овчаренко (гендиректор КНП ЛОР “Центр психічного здоров’я”), Олена Поліщук (директор Департаменту соціального захисту населення ЛОДА) та Володимир Тищенко (доцент СНУ ім. В. Даля).

Ще окремі коментарі з дискусії у Facebook

Всі інші - нові обличчя в Раді, але не для луганчан. Значна частина - представники підрозділів Луганської ОВА або, як Тетяна Новикова (голова Щастинської РВА), - інших органів влади.

Є в складі Ради й колишні чиновники, які нині зайняті у громадському секторі. Зокрема, Лариса Бичкова - екскерівник Департаменту агропромислово розвитку Луганської ОВА чи Віта Сліпець - ексмер Сватового.

Найбільше обурення представників громадськості викликала саме така кількість людей, які були чи досі є посадовцями. І це перше питання, яке ми поставили Катерині Безгинській.

Катерина Безгинська

 - Вам відомо про критику з боку громадськості щодо нового складу ради ВПО? Зокрема, в мережі ставлять два питання: хто обрав саме цих людей та чому серед них багато нинішніх та колишніх чиновників?

 - Відомо, але я за конструктивну критику, яка завжди є рушієм змін. Рада ВПО є консультативно-дорадчим органом, тож всі люди, які готові інвестувати свій час та енергію задля адвокації спільних інтересів, роблять це на умовах добровільності та безоплатності.

Хочу зазначити, що Луганська ОВА була першим органом державної влади, який створив таку Раду ще у 2020 році. За цей час Рада ВПО проявила себе як ефективний координаційно-комунікаційний майданчик. Зокрема, під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. Саме тому наш досвід був поширений на всю країну.

Відповідаючи на питання присутності чиновників. Наразі Раду ВПО створено за затвердженим типовим Положенням, згідно з яким визначено кількісний склад всіх членів Ради ВПО, зокрема чиновників (довідково: п. 7. Склад Ради утворюється у кількості 18 осіб, з яких чисельність представників органу, при якому утворено Раду, становить шість осіб, внутрішньо переміщених осіб - дев’ять осіб та представників громадських об’єднань, які провадять діяльність у сфері забезпечення та захисту прав внутрішньо переміщених осіб, - три особи).

Фахівці відповідного органу, які включаються до складу Ради, визначені цим положенням. Щодо представників Луганської військової адміністрації – вони наразі усі є переселенцями, дехто двічі.
Тому ці закиди абсолютно безпідставні.

 - Окреме питання - те, що до складу Ради входить Олена Поліщук, яку підозрювали в корупції. Наскільки виправдана участь у раді людини, до якої у жителів області є недовіра?

 - Щодо недовіри. Суб’єктивні висловлювання окремих фейсбук-активістів не мають ніякого відношення до недовіри суспільства.

Олена Поліщук є директоркою Департаменту соціального захисту населення, що реалізує державну політику у сфері соціального захисту на території Луганської області. Тож організація роботи із людьми та для людей з-поміж ВПО є частиною її посадових обов’язків.

Окремо слід зазначити, що пані Олена має особистий досвід вимушеного переміщення двічі, також має досвід відновлення після евакуації роботи соціальної сфери області. Соціальні виплати в Луганській області не припинялись жодного місяця, починаючи з 2014 року.

Саме такі висококваліфіковані та залучені через болісний власний досвід люди забезпечують ефективну адвокацію програм підтримки цивільного населення на рівні центральних органів влади.

Без підтримки та особистої участі пані Поліщук проєкт «Рада ВПО» ніколи б не був реалізований.

 На презентації концепції Ради ВПО, 2019 рік
 

 - Чи знайомі ви з роботою та досягненнями інших членів Ради? Як вважаєте, їхньої компетенції достатньо для допомоги ОВА у розв'язанні проблем переселенців?

 - Безумовно, кожна кандидатура ретельно опрацьовувалась.

Частина представників громадськості була у попередньому складі Ради. Інші зазначили свої мотивації та компетентність щодо роботи у новому складі цього органу, які визнані достатніми.

Перевага надавалась двічі переселенцям.

Наразі Положенням визначений кількісний склад Ради ВПО на рівні 18 людей, тому два громадські діячі не були включені до нового складу.

Але ми вважаємо за можливе розширення кількісного складу, тому звернулися до Міністерства з питань тимчасово окупованих територій із відповідними пропозиціями. Сподіваємося, що вони будуть підтримані, й ми розглянемо питання розширення складу Ради.

Звісно, за умови дотримання всіх інших вимог законодавства.

 - Віцепрем'єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук говорила, що найголовнішим завданням Рад ВПО вважає якнайшвидшу інтеграцію переселенців у приймаючі громади. З розв'язання яких питань у цьому напрямку розпочнеться діяльність новоствореної обласної Ради?

 - На першому засіданні пріоритетним кроком у діяльності Ради ВПО визначили оновлення інформації та проведення мапування включеності людей з-поміж переселенців з Луганської області до Рад ВПО, які наразі створено Постановою № 812. Це потрібно для налагодження співпраці та координації дій в інтересах людей з Луганщини у приймаючих громадах.

Інший крок - презентація напрямків роботи організацій, які представляють члени та членкині Ради ВПО при Луганській ОДА/ВЦА. Зокрема - задля об’єднання зусиль у напрямку комунікації із гуманітарними штабами Луганщини та представниками місцевої влади, які наразі представлені по всій території України (окрім тимчасово окупованої частини).

 - Можливо, від членів Ради вже лунали якісь пропозиції щодо покращення умов життя ВПО?

 - Покращення умов життя для ВПО - всеосяжне питання. Це і житло, і доступ до послуг, робота та багато інших складних викликів.

Слід звернути увагу, що Рада ВПО є дорадчим органом, який може комунікувати про потреби й проблеми людей з-поміж переселенців до влади, проте самостійно покращити життя не є спроможним - у держави для цього сформовані спеціальні органи.

Проте у минулого складу Ради ВПО є приклади успішної адвокації. Основне - це забезпечення виборчих прав переселенців та включення ВПО до процесів імплементації рішень у приймаючих територіальних громадах. Це, власне, і є глибока інтеграція, про яку говорить пані Верещук.

Також у 2021 році реалізований пілотний проєкт зі створення профілю ВПО Луганщини, інформація з якого, зокрема, стала основою для розробки обласної програми інтеграції ВПО.
До речі, зазначену програму актуалізували, виходячи з вимог часу. Вона триватиме з 2023 по 2025 рік і має бюджет понад мільярда гривень.

На три роки на потреби ВПО передбачено в обласному бюджеті майже 253 млн грн, у місцевих бюджетах – 412 млн грн. 7,2 млн грн – надійдуть з державного бюджету.

Напрями Програми - житло, працевлаштування та зайнятість, медичне забезпечення та соціальний захист, задоволення освітніх потреб та реінтеграція переселенців.

Кожна громада має свою програму підтримки переселенців. Наразі новообрані члени Ради напрацьовують свої пропозиції щодо реалізації цих програм, а можливо - і їхнє розширення.

Марина Тесленко