"Венеційка" проти, щоб в Україні забороняли балотуватися представникам проросійських партій на 10 років

Венеційська комісія разом із Бюро демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) виступили проти того, щоби в Україні на законодавчому рівні забороняли на 10 років після війни балотуватися представникам проросійських партій

Про це йдеться у висновках організацій щодо українського законопроєкту №9081, повідомляє ZN.ua.

Венеційська комісія і Бюро вважають термін у 10 років надто тривалим.

"Цей закон у разі прийняття призведе до обмеження права бути обраним, як це закріплено також у статті 3 Протоколу № 1 до Європейського суду з прав людини та статті 25 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права. Це стосуватиметься членів забороненої партії, яка обіймала виборні посади, в період воєнного стану, введеного 24 лютого 2022 року та протягом десяти років після його припинення або скасування", – йдеться у висновку.

У ньому Венеційська комісія і Бюро зауважують, що незабаром після скасування воєнного стану "певні обмеження потенційно можуть бути виправданими для певного проміжку часу, що забезпечило б поступову адаптацію". На думку експертів, запропонований в законопроєкті часовий відрізок застосування таких обмежень є невиправдано тривалими.

"Обмеження стосується великої групи осіб, що несе колективну відповідальність за нелегітимну діяльність партії, до якої вони належать, тому бракує індивідуалізації, а отже гарантії належної правової процедури. Це суперечить принципу пропорційності та може призвести до свавілля", – додали експерті.

Тому Венеційська комісія та БДІПЛ рекомендують українській владі, якщо вони хочуть дискваліфікувати деяких учасників заборонених партій:

• запровадити адекватні критерії та ефективне індивідуальне оцінювання, що передбачає обмеження права бути обраним лише для тих виборних осіб партії, чия діяльність поставила під загрозу нацбезпеку та цілісність демократичної держави, та/або, які активно переслідували протиправні цілі заборонених партій, а отже, у разі обрання, становили б загрозу демократичному порядку та національної безпеки України;
• після скасування воєнного стану обмежити дію заборони до найкоротшого можливого періоду. При цьому потрібно забезпечити, аби тривала дискваліфікація зберігалася лише щодо осіб, які становлять найбільшу загрозу демократичному порядку та нацбезпеці і за рішенням відповідних судів про їх індивідуальну відповідальність;
• надати цим особам повний спектр процесуальних гарантій під час оцінювання процесу, включаючи достатньо обґрунтоване рішення та можливість оскаржити обмеження прав, надавши можливість звернутись за судовим переглядом рішення щодо позбавлення їх права балотуватися. 

Нагадаємо, Чехія готова допомогти Україні провести парламентські та президентські вибори у 2024 році після того, як президент України Володимир Зеленський зазначив, що знадобиться допомога західних союзників.

Зеленський заявив, що голосування може відбуватися під час війни, але Україні потрібно змінити законодавство та залучити партнерів з ЄС і НАТО, які б допомогли з фінансуванням, спостерігачами і забезпеченням прозорості виборів, зокрема і на передовій.