Німеччина впроваджує чотири способи прискореної інтеграції українських біженців

У Німеччині Федеральне міністерство праці та Федеральне агентство зайнятості впроваджують низку заходів з метою прискорення процесу інтеграції українських біженців.

Про це йдеться у повідомленні Міністерства праці та соціальних справ Німеччини. 

Зазначається, що це й процес передусім стосується працевлаштування, у ФРН вважають, що саме робота сприятиме і підвищенню мовних навичок і інтеграції у німецьке суспільство.

Німеччина пропонує для цього чотири способи:

1. Для того, щоб ефективно підтримати вихід біженців на ринок праці, тих, які вже перебувають під відповідальністю центрів зайнятості, слід регулярно запрошувати та консультувати центри зайнятості після завершення курсу інтеграції. Спеціально збільшується щільність контакту. Щоб отримати початковий досвід роботи в Німеччині, працевлаштування, як правило, надається з мовного рівня B1 або A2. Шляхи інтеграції (наприклад, підвищення кваліфікації та вивчення мови) записуються в плани співпраці з урахуванням індивідуального потенціалу та потреб. Якщо цього ще не зроблено, кваліфікації будуть зареєстровані та будуть узгоджені заходи щодо визнання кваліфікацій та адаптаційних кваліфікацій.
2. Центри зайнятості та агенції з працевлаштування допомагають випускникам інтеграційних курсів та роботодавцям краще знайти один одного. З цією метою галузеві "кампанії відповідності" розширюються за допомогою ділових та освітніх партнерів, таких як "Ярмарки вакансій". Служби роботодавців інформують роботодавців і працівників про курси підвищення кваліфікації та професійні мовні курси. З метою покращення планування для роботодавців і біженців, звертається увага на нові можливості, які надає "Закон про кваліфіковану імміграцію для зміни статусу міграції на (постійну) роботу". Через центри зайнятості та агентства з працевлаштування, а також через відповідні канали зв’язку (наприклад, канали соціальних мереж) біженців інформують про те, що після початкового етапу орієнтації та базового вивчення мови вони мають можливість і, як очікується, здобудуть досвід роботи. Організації мігрантів та громадянське суспільство залучені до цього процесу, щоб підтримати проект комунікацією та порадами.
3. Компанії закликають все більше працевлаштовувати біженців без хороших навичок німецької мови (рівень мови нижче B2) і надавати їм додаткову кваліфікацію разом із роботою (за необхідності за підтримки інструментів фінансування SGB II /III). Федеральний уряд хотів би переконати великі компанії, агентства тимчасової зайнятості та галузеві асоціації взяти на себе відповідні зобов'язання.
4. Підтримку компаній надає "Спеціальний федеральний представник уряду з питань інтеграції біженців на ринок праці". Федеральний міністр праці та соціальних справ Губертус Хайль пропонує Федеральному кабінету призначити на посаду спецпредставника Даніеля Терценбаха, керівника регіонів Федерального агентства зайнятості. Спецпредставник виступає за реалізацію робочого "турбо-режиму" для біженців. Він регулярно звітуватиме федеральному уряду про стан інтеграції біженців на ринок праці.

Голова Федерального агентства зайнятості Андра Налес наголосив, що німецький ринок праці в першу чергу шукає кваліфікованих працівників з хорошим знанням німецької мови, "тому інтеграція біженців є справжньою проблемою".

"У багатьох випадках людей потрібно підготовити технічно та лінгвістично, щоб вони мали стійкі перспективи працевлаштування та стабільну роботу в довгостроковій перспективі. "Турбо" для біженців і робота нового спецпредставника прискорюють процес інтеграції. Отримавши початкові мовні основи, ви покладаєтеся на швидкий доступ до ринку праці та водночас на розширення своїх мовних і технічних навичок. Тому що, якщо ви швидко влаштуєтеся на роботу, ви швидше вивчите німецьку мову, отримаєте досвід і не втратите наявних професійних знань", - наголосив Налес.

Він озвучив вимоги для швидкого працевлаштування: "Роботодавці повинні бути готові прийняти на роботу людей, чиє знання німецької ще не дуже добре. З іншого боку, біженці повинні бажати професійно та мовно розвиватися відповідно до своїх здібностей. Підтримку в цьому нададуть центри зайнятості. Інвестиції того варті: швидка та стабільна інтеграція ринку праці сприяє зміцненню соціальних систем і стримує дефіцит кваліфікованих працівників".

Нагадаємо, дослідження показало, що 3,3 мільйона українців, або майже 8% довоєнного населення країни, можуть не повернутися в Україну після втечі від російського вторгнення. 

Економіст Олексій Кущ вважає, що Україна в майбутньому ризикує перетворитися на Монголію, якщо українські біженці, що виїхали через бойові дії за кордон, не повернуться після війни додому.