WP розповів невідомі подробиці про "глибоку участь США" у плануванні контрнаступу України

Washington Post провів інтерв’ю з понад 30 високопосадовцями з України, США та європейських країн. У ньому представлені нові відомості та раніше невідомі подробиці про глибоку участь Штатів у військовому плануванні контрнаступу та фактори, які сприяли розчаруванню у ньому. 

У статті WP йдеться також про ключові елементи, які сформували контрнаступ і початковий результат.

Вони включають:

• Українські, американські та британські військові офіцери провели вісім великих "настільних військових ігор", щоб скласти план кампанії. Але Вашингтон неправильно розрахував ступінь, до якого українські сили можуть бути перетворені на бойові сили західного зразка за короткий період — особливо без надання Києву військово-повітряних сил.
•  Офіційні особи США та України часом різко розходилися щодо стратегії, тактики та часу. Пентагон хотів, щоб штурм почався в середині квітня, щоб не дати росії продовжувати зміцнювати свої лінії. Українці вагалися, наполягаючи, що вони не готові без додаткової зброї та підготовки.
• Військові чиновники США були впевнені, що механізована фронтальна атака на російські лінії була можливою з тими військами та зброєю, які мала Україна. Моделювання показало, що сили Києва в найкращому випадку можуть вийти до Азовського моря та відрізати російські війська на півдні за 60-90 днів.
• Сполучені Штати виступали за цілеспрямований наступ уздовж цієї південної осі, але керівництво України вважало, що її сили повинні атакувати в трьох різних точках уздовж 600-мильного фронту, на південь у напрямку Мелітополя та Бердянська на Азовському морі та на схід у напрямку міста Бахмут.

• Розвідувальне співтовариство США мало більш негативну думку, ніж американські військові, оцінюючи, що наступ мав лише 50/50 шансів на успіх, враховуючи міцну, багаторівневу оборону, яку росія створила протягом зими та весни.
• Багато хто в Україні та на Заході недооцінив здатність росії відновлюватися після катастроф на полі бою та використовувати свої багаторічні переваги: ​​живу силу, міни та готовність жертвувати життями в такому масштабі, який можуть витримати небагато інших країн.
• З наближенням очікуваного початку наступу українські військові чиновники побоювалися, що вони зазнають катастрофічних втрат, тоді як американські чиновники вважали, що втрати зрештою будуть вищими без вирішального нападу.

"Рік розпочався з піку рішучості Заходу, високої впевненості українських сил, а президент Володимир Зеленський пророкував вирішальну перемогу. Але зараз існує невизначеність на всіх фронтах. Моральний дух в Україні падає. Увага міжнародної спільноти була переключена на Близький Схід. Навіть серед прихильників України зростає політичне небажання робити додаткові внески у ненадійну справу", - пише видання.

WP вважає, що "разом усі ці чинники роблять перемогу України набагато менш вірогідною, ніж роки війни та розрухи".

Видання зазначає, що нерезультативні та невтішні перші місяці кампанії ставлять перед західними прихильниками Києва протверезні запитання щодо майбутнього, оскільки Зеленський — якого підтримує переважна більшість українців — обіцяє боротися, доки Україна не відновить кордони, встановлені під час її незалежності від Радянського Союзу в 1991 році.

"На це знадобляться роки і багато крові", — сказав представник британської служби безпеки, - Якщо це взагалі можливо. Чи готова Україна до цього? Які наслідки для робочої сили? Економічні наслідки? Наслідки для підтримки Заходу?".

"Рік закінчується, коли російський президент володимир путін як ніколи впевнений, що зможе перечекати непостійний Захід і повністю поглинути українську територію, яку вже захопили його війська", - підсумовує видання.

Читайте також: "Путін, здається, виграє війну в Україні, поки що": The Economist про те, як цьому завадити