Справа на мільярд. Які суми збитків хочуть стягнути з росії луганські підприємства

Разом з житловим фондом та інфраструктурою через російську агресію в Україні значно постраждали активи підприємств. Заподіяна їм шкода включає не лише фактичне руйнування об’єктів під час бойових дій, а й викрадення чи привласнення майна окупантами, невиконані договори тощо.

Вже зараз збитки вимірюються у десятках мільярдів доларів, хоча війна ще триває. Будь-який підрахунок є приблизним ще й тому, що дані з окупованих територій вкрай обмежені. Наприклад, Луганщина окупована майже повністю, і об’єктивно оцінити удар війни по економіці регіону важко.

Але певна інформація все ж надходить. Зокрема, з судів, де підприємства у правовому порядку встановлюють свої збитки, щоб стягнути компенсацію з країни-агресорки. “Сєвєродонецьк онлайн” дізнавався, про які суми йдеться.
 

Оцінка втрат: що відомо

Отже, за останніми підрахунками Інституту Київської школи економіки (KSE), загальна сума прямих втрат (руйнування, знищення, викрадення) України через війну станом на червень 2023 року (з лютого 2022) сягала понад $150 млрд.

Втрати активів підприємств у цій категорії після житлового фонду та інфраструктури посідають третє місце - понад $11,4 млрд. Крім того, майже $9 млрд втратили АПК та енергетика, понад $2,6 млрд - торгівля та ЖКГ.

Значно вищі суми непрямих збитків (втрати доходів, додаткові витрати та майбутні втрати, пов'язані з війною) - понад $265 млрд. У загальному обсязі найбільше збитків зазнали саме активи підприємств та промисловість ($51,5 млрд), а також АПК та земельні ресурси ($40,3 млрд). Непрямі втрати сектору роздрібної торгівлі внаслідок війни - $33,85 млрд, енергетики -$27,2 млрд.

У Луганській області до повномасштабного вторгнення російської федерації діяли 22,4 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності (СПД). Як уже зазначалося вище, у зв’язку з окупацією більшої частини Луганщини об’єктивна інформація щодо того, яка кількість з них постраждала, на сьогодні відсутня.

“Однак, зі значною долею ймовірності можна стверджувати, що збитків та втрат зазнали більшість суб’єктів господарювання”, - прокоментували “Сєвєродонецьк онлайн” у Департаменті економічного розвитку ЛОВА.

За оперативною інформацією, різного ступеня пошкоджень та руйнувань зазнав 751 об’єкт у сфері торгівлі та послуг, 58 об’єктів енергетики, 141 промисловий об’єкт, 40 сільськогосподарських об’єктів, 22 об'єкти сфери водопостачання та водовідведення.

У Департаменті наголошують: реальну суму збитків можуть оцінити виключно суб’єкти господарювання після обстеження обсягу руйнувань, визначення вартості вивезеного окупантами або знищеного обладнання, матеріальних запасів та іншого майна. Все це можна буде зробити після деокупації та здійснення безпекових заходів.

Разом з цим, під час онлайн-опитування, яке проводив Департамент у 2022 році, 432 суб'єкти господарювання поінформували, що сума завданих збитків внаслідок повномасштабного вторгнення російської федерації їхнім оборотним та необоротним активам становить 6,4 мільярда гривень.

Рубіжанський КТК

“Зважаючи, що на опитування відгукнулося близько 2% СПД області, можна стверджувати, що сума завданих збитків значно перевищує 300 мільярдів гривень”, - вважають у відомстві.
 

Сєвєродонецький “АЗОТ” - серед найбільш постраждалих

KSE Institute зазначає, що внаслідок війни щонайменше 426 великих і середніх приватних підприємств та держкомпаній в Україні були пошкоджені або зруйновані.

У липневому звіті Інститут Київської школи економіки серед найбільших уражених промислових активів в Україні вказує три підприємства Луганщини: Сєвєродонецьке об’єднання “Азот”, "ЛИНІК" та Рубіжанський картонно-тарний комбінат. Їхні втрати оцінюються відповідно у $70, 126 та 98 мільйонів.

Пожежа на Лисичанському НПЗ ("ЛИНІК")

Як зазначають розробники Програми комплексного відновлення території Сєвєродонецької міської громади, яку нещодавно опублікувала Сєвєродонецька МВА, внаслідок ворожих обстрілів “Азот” зруйнований на 70%.

Одне з приміщень "Азоту"

Зокрема, за даними холдингу Ostchem, основні та допоміжні цехи підприємства серйозно пошкоджені через активні бойові дії на території заводу. Внаслідок обстрілів пошкоджені обидва цехи аміаку та цех азотної кислоти.

Також постраждала практично вся інфраструктура підприємства: системи водопостачання та водоочищення, система енергозабезпечення, логістичне та залізничне господарство, зруйновані два сховища метанолу, пошкоджені чотири сховища КАС.

Промзона, Сєвєродонецьк

“Group DF готує міжнародні позови для отримання відшкодування за завдані на ПрАТ “Сєвєродонецьке об'єднання “Азот” збитки. Позови будуть подані після деокупації території громади, коли компанія зможе провести оцінку”, - йдеться у програмі.
 

Рішення суду у 2023 році

Наразі Єдиний державний реєстр судових рішень вже містить цілу низку ухвалених позовів підприємств у справах про відшкодування завданої матеріальної шкоди та стягнення збитків, де відповідачем є російська федерація або її органи влади.

Таку практику має й Господарський суд Луганської області. До суду позиваються постраждалі підприємства гуртової торгівлі, фермерські господарства, видобувні та виробничі підприємства Луганщини.

Зокрема - відомий виробник фармпродукції ТОВ “Мікрохім”, на території якого після окупації регіону російські пропагандисти нібито знайшли таємну біолабораторію. Фірма звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила стягнути з російської федерації майже 452 мільйони гривень ($12,355 млн).

“В умовах постійного обстрілу агломерації міст Лисичанськ-Сєвєродонецьк-Рубіжне демонтувати та евакуювати хоча б виробниче обладнання, а також евакуювати товарні запаси, сировину не було можливості”, - йдеться у позові.

У судових матеріалах зазначається, що внаслідок збройної агресії рф підприємство зазнало матеріальної шкоди через руйнування та пошкодження на понад 80% комплексу будівель та споруд у Сєвєродонецьку, який використовувався як виробнича дільниця для виготовлення лікарських засобів, пакування, зберігання тощо. А також - об`єкту нерухомого майна у Рубіжному, де розміщувалися підрозділи фармацевтичної розробки, лабораторія контролю якості та адміністрація.

росіяни на території "Мікрохіму"

20 грудня 2023 Господарський суд Луганської області задовольнив позов “Мікрохіму” та присудив стягнути з росії зазначену суму у рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Крім того, у 2023 році суд став на бік видобувача вугілля ТОВ ”Схід Карбон ЛТД” та вирішив стягнути з росії на його користь 147,5 млн грн. Згідно з матеріалами суду, внаслідок військової агресії рф у 2022 році було знищене майно підприємства у межах вугільної ділянки ”Матроська” на околиці Лисичанська. У сумі враховані вартість втраченого вугілля, обладнання та упущена вигода.

Ще один позивач - ПП “Бель”. Приватне підприємство орендувало у Сєвєродонецьку складські приміщення, де на момент вторгнення знаходилися частина документів, товарні залишки, основні засоби та інше майно. У результаті російських обстрілів, йдеться у справі, орендовані приміщення та частина майна зазнали пошкоджень. А уціліле майно викрали військові рф. Врахувавши суму втраченого майна та упущеної вигоди, підприємство просило суд стягнути з росії майже 26 млн грн. Позов повністю задовольнили у квітні 2023 року.

У червні 2023 року суд став на сторону фермерського господарства “Лани Айдарщини”, яке вело діяльність у Щастинському районі. До відшкодування з боку рф позивач заявив 60,5 млн грн за втрату рухомого майна та активів (транспортні засоби та сільгосптехніка, поголів`я великої рогатої худоби). З росії присудили стягнути понад 59 мільйонів, бо під час розгляду справи господарство від частини позову відмовилося.

У вересні 2023 суд повністю задовольнив позов ПП "Голд Агро Петролеум", яке торгувало на території Луганщини пальним, і вирішив стягнути з рф на його користь майже 26 млн грн. Згідно із судовими матеріалами, після вторгнення рф підприємство втратило низку матеріальних цінностей. Зокрема, транспортні засоби, які були викрадені.

Схожа доля спіткала іншу групу компаній, яка реалізовувала пальне на Луганщині - ТОВ "Донбасбутангаз", "Луганськбутангаз", "Східгазтрейд", "Омега Вертикаль", "Східтрансгаз", "Східрезерв".

“АЗС, які належать позивачам, стали одними із перших об`єктів, які знищили війська рф під час вторгнення в Україну. На АЗС знаходилось обладнання, закуплене пальне та інші роздрібні товари”, - йдеться у матеріалах справи.

У вересні 2023 суд вирішив стягнути з рф на їхню користь 108,5 млн грн.
 

Справи з рекордними сумами

Крім того, наразі Господарський суд Луганської області розглядає ще кілька справ про відшкодування збитків.

Так, у листопаді минулого року до суду звернулося ТОВ "Хімічні інноваційні технології". У позові компанія просить стягнути з російської федерації 1 818 076 142 грн 11 коп. З яких 1 407 208 942 грн - сума збитків у вигляді втрачених активів, 67 149 201 грн 46 коп. - у вигляді упущеної вигоди за період з початку повномасштабного вторгнення до 19 липня 2023 року та 343 717 998 грн 65 коп. - у вигляді упущеної вигоди за період за період з 20 липня 2023 року до 19 липня 2028 року.

Згідно з даними аналітичної системи YouControl, засновником юридичної особи ТОВ "Хімічні інноваційні технології" є акціонерне товариство “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Онікс”, чий бенефіціар - Анатолій Юрійович Бойко.

У 2021 році видання “Наші гроші” описало схему, відповідно до якої син нардепа Юрія Бойка Анатолій за участі ТОВ "Хімічні інноваційні технології" легалізувався як власник активів рубіжанського хімічного заводу “Зоря”.

Територія "Зорі" після окупації

Яких саме збитків зазнало підприємство через російську агресію, у матеріалах суду поки не вказується, засідання за справою призначили на 24 січня.

Також у грудні 2023 року Господарський суд Луганської області виніс ухвалу про відкриття провадження за позовною заявою ПАТ «Алчевський коксохімічний завод».

У рамках справи про банкрутство акціонерне товариство позивається до російської федерації щодо стягнення з неї збитків у сумі 3 412 889 687 грн (еквівалентно 292 927 540 доларів США). З них 2 787 265 318 грн - реальних збитків від втрати майна, та 625 624 369 грн - упущеної вигоди у вигляді неодержаного прибутку за період з 7 квітня 2014 по 31 грудня 2023 року.

Таким чином, наразі це найбільші суми, заявлені до відшкодування.
 

Агресор заплатить?!

Логічне питання, яке постає разом з вищенаведеною інформацією, - як росія заплатить?

У численних публікаціях юристи закликають українців - як бізнес, так і громадян - вимагати від росії компенсації за заподіяну шкоду всіма можливими способами. Судові позови - один з найлогічніших. Рішення українських судів, зазначають спеціалісти, за умови дотримання процесуальних умов теоретично можуть визнати та виконати суди за кордоном, керуючись міжнародними конвенціями.

Водночас в Україні створена центральними органами влади робоча група працює над спеціальним компенсаційним механізмом, який би діяв у рамках міжнародного права.
Головним його інструментом буде Міжнародний реєстр збитків, створити який 14 листопада 2022 року рекомендувала у своїй резолюції Генасамблея ООН.

У травні 2023 року Комітет Міністрів Ради Європи прийняв Розширену часткову угоду про Міжнародний реєстр збитків, завданих агресією російської федерації проти України. 8 листопада 2023 року до неї приєдналася Україна.

“На сьогодні триває розробка процедур і правил, на підставі яких працюватиме Реєстр. У тому числі - правил, за якими регулюватимуться процедури прийняття заяв від заявників та розгляду прийнятих заяв. До остаточного врегулювання питання функціонування Реєстру та дії компенсаційного механізму суб’єкти господарювання можуть здійснювати підготовчі заходи щодо фіксації руйнувань та пошкоджень майна внаслідок військової агресії та оцінки завданих збитків”, - пояснили у Департаменті економічного розвитку ЛОВА.

За словами нардепа Павла Фролова, Реєстр зареєстрований відповідно до законодавства Нідерландів як повноцінна юридична особа з місцезнаходженням у Гаазі. Він матиме змогу приймати заяви, укладати договори та виплачувати компенсації.

Заступниця Міністра юстиції України Ірина Мудра розповіла, що бази даних Реєстру використовуватиме Компенсаційна комісія. Джерелом виплат за її рішеннями буде Компенсаційний фонд. А частиною Фонду мають стати, зокрема, й конфісковані активи російської федерації.

Марина Тесленко