Влада Зеленського має два варіанти бронювання працівників від мобілізації

Офіс президента та ініціативна група у Верховній Раді розробили два різні підходи щодо критеріїв для економічного бронювання від мобілізації.

Про це повідомляє "УП", яка поспілкувалася з авторами підходів.

За першим, який пропонують в ОП, працівник повинен мати "білу" заплату у щонайменше 30-35 тис. грн і платити з неї податки, або роботодавець має платити 20 тис. грн за заброньованого працівника щомісяця. 

В ОП пояснили, що бронювати працівників можна спираючись на суму реально отриманої заробітної плати, з якої платиться податок. Нижня "межа входу", яка дозволятиме претендувати на економічне бронювання, – 30–35 тисяч гривень на місяць. За такої зарплати податкові відрахування працівника і роботодавця складуть до 18 тисяч гривень.

Ініціативна група у Раді, яку зібрав голова економічного комітету Дмитро Наталуха, розробляє інший проєкт: він базується на впровадженні спеціального квазіподатку - військового збору. Якщо роботодавець хоче подати працівників на економічну "бронь", то має гарантувати, що кожного місяця додатково заплатить за нього 20 тисяч гривень. Таку ж можливість пропонується надати активним ФОПам.

Співрозмовники УП в Федерації роботодавців кажуть, що обидві названі суми – і зарплата в 35 тисяч, і 20 тисяч збір з роботодавця – недосяжні для більшості їхніх членів. Члени ФРУ готові платити за бронь близько 6 тисяч гривень на місяць за працівника.

Зазначається, що обидві концепції ОП і Ради схожі в оцінках надходжень, які можна буде закумулювати для бюджету. За середньозваженого сценарію, додаткові надходження можуть скласти від 200 до 350 млрд за рік.

Враховуючи, що весь бюджет Міноборони на закупівлю озброєння для ЗСУ в 2024 році складає орієнтовно 270 мільярдів гривень, економічне бронювання могло б забезпечити подвоєння бюджету на зброю.

Крім того, ініціативна група в Раді розрахунки мобілізаційного потенціалу України. Згідно з ними, реально мобілізувати можна тільки дві категорії людей:

• перша – орієнтовно 2,8 мільйона офіційно працевлаштованих людей і майже 0,6 мільйона активних ФОПів.
• друга категорія – це чоловіки, які перебувають в Україні, однак про яких державі не відомо взагалі нічого, крім ІПН: вони ніде не працюють, не платять податків, не служать у війську тощо. Їх майже 950 тисяч. 

Заступник глави Офісу президента Ростислав Шурма каже, що "ТЦК набагато простіше прийти на завод, дати план і за списком роздати повістки".

"Але зараз, після двох років війни, ситуація на багатьох підприємствах критична. Спочатку система мала певний запас міцності, і можна було забирати стільки, скільки було потрібно. Але зараз все натягнуто, як струна. На всіх зустрічах великі підприємства говорять про те саме – що вони реально можуть стати, бо не вистачає людей", – розповів Шурма. 

Він наголосив, що "зараз такий час: або ти працюєш на бюджет, і так утримуєш армію, або ти служиш у війську. Третього не дано".

Нагадаємо, 7 лютого Верховна Рада у першому читанні підтримала урядовий законопроєкт про мобілізацію. У ньому є механізм запровадження обмежень щодо тих, хто ухиляється від мобілізації: ТЦК та СП звертатимуться до суду. Якщо громадянин добровільно протягом 10 днів з дня вручення повістки не з'явився до ТЦК (в тому числі до закордонної дипломатичної установи України, якщо громадянин закордоном), то суд буде вирішувати, чи обмежувати такому громадянину право на керування транспортними засобами або заблокувати рахунки у банку.

Надалі законопроєкт про мобілізацію може бути винесений на голосування у Верховну раду в другому читанні не раніше 22 лютого.