"Підняття бойового духу не виграє війну": у The Telegraph розкрили деталі та наслідки операції на Курщині

Минулого літа українські війська здійснили несподіваний і блискавичний прорив на територію росії в Курській області, що стало першим вторгненням на російську землю з часів Другої світової війни. Українські військові, оснащені західними танками та артилерійськими системами, застали ворога зненацька, коли 6 серпня перетнули кордон із рф.

Про це пише The Telegraph.

Протягом кількох днів Україна контролювала 1 300 кв. км російської території, зокрема ключове місто Суджа, яке відіграє важливу роль у транзиті російського газу до Європи.

"Хоча захоплена територія не могла зрівнятися за розмірами з тією, що росія утримувала в Україні, створений українцями плацдарм мав для Києва значну цінність як потенційний важіль у переговорах про завершення війни", - йдеться у матеріалі.

Але зараз, коли переговори про мирне врегулювання за посередництва Дональда Трампа набирають обертів, контроль України над курським виступом швидко слабшає.

У четвер Володимир путін, незвично вдягнений у військову форму, відвідав цю зону. Міністерство оборони РФ заявило, що російські війська відбили Суджу у ЗСУ після майже восьми місяців боїв.

Сотні російських солдатів, одягнені в респіратори, пробралися до окупованого міста через невикористаний газопровід. І багато хто звинувачує припинення передачі розвідувальної інформації з боку США в раптовому обвалі українських позицій.

"Але насправді український контроль над Курськом слабшав протягом кількох місяців під натиском російських військових, північнокорейських солдатів та елітних підрозділів, які перекидалися для придушення вторгнення", - пише видання.

У вересні рф розпочала повноцінний контрнаступ, але українські позиції залишалися стабільними. Київ перетворив Суджу на головний гарнізон для 10 000 військових, які утримували плацдарм кілька місяців.

Водночас, як зазначається у тексті, спочатку операція мала різні цілі. Спершу це була спроба підняти моральний дух українців, які втрачали ініціативу на полі бою, тоді як росія повільно просувалася в Донбасі. А пізніше йшлося про створення "обмінного фонду" – майже 1 000 російських прикордонників і солдатів строкової служби були захоплені та пізніше обміняні на українських військовополонених. Зокрема деякі вважали, що операція створює буферну зону для захисту прикордонної Сумської області, яку росія могла атакувати.

Згодом росія почала методично стискати український виступ із трьох боків. І до листопада українські позиції в Курську скоротилися на 40%.

У грудні росіяни перекрили всі маршрути постачання Суджі, залишивши лише одну дорогу.

Протягом січня російські війська все ближче підбиралися до останньої дороги, яка вже перебувала під постійним вогнем.

У лютому поразка в селі Свердликове стала початком остаточного прориву росіян.

У середу українське військове керівництво вирішило відступити з Суджі до більш обороноздатних позицій. Володимир Зеленський заявив, що "це необхідний крок для збереження життів наших військових".

"Відхід проходив організовано, хоча деяку техніку, включно з американським танком Abrams, довелося залишити", - наголосили у The Telegraph.

путін заявив, що українські війська оточені і "змушені будуть здатися або загинути". Його слова підхопив Трамп, який закликав російського диктатора дозволити українцям мирно піти.

"Але Генштаб ЗСУ звинуватив Трампа в поширенні кремлівської пропаганди. Зрештою, залишається питання: чи виправдали ціною утримання Курська?", - ставлять риторичне питання у матеріалі.

Сергій Кузан із Українського центру безпеки та співпраці вважає, що цей "контингент міг би атакувати в Донецьку… але був змушений загрузнути в боях у росії".

Джон Форман, колишній військовий аташе Великої Британії в Москві висловився більш жорстко: "Це була стратегічна помилка. Тактична перемога у вигляді підняття бойового духу не виграє війну."