Розстрочення платежів не звільняє платника від обов'язку сплати податків

Як повідомили у прес-службі Державної фіскальної служби України процедура розстрочення сплати податків платниками - не новизна у податковому законодавстві України та має більш ніж двадцятирічну практику застосування. Для прикладу, лише протягом 2014-2016 років майже 21 тис. платників скористались розстроченням. При цьому, найбільш активно ця процедура використовувалась підприємствами паливно-енергетичної галузі із значною часткою державного капіталу у статутних фондах. Тобто, прийняття рішень про розстрочення є одним із повсякденних напрямів роботи органів ДФС всіх рівнів. На сьогодні, право платників на розстрочення сплати податків чітко визначене положеннями статті 100 Податкового кодексу України. Крім того, механізм оформлення розстрочень додаткового регламентується низкою законодавчих актів та нормативних документів. Так, процедура є доволі простою та прозорою у застосуванні. Достатніми та виключними підставами для отримання платником розстрочення є: - заява з сумою розстрочення та термінами її дії; - аналіз фінансового стану платника та обґрунтування загрози виникнення боргу або неплатоспроможності; - висновок територіального органу ДФС про можливість надання розстрочення, складений на підставі зазначених вище документів. При цьому, слід усвідомлювати, що розстрочення не звільняє платника від обов'язку сплати податків, а лише є перенесенням терміну їх сплати на більш пізній під відсотки, встановлені законодавством. За своєю суттю механізм розстрочення надає платникам можливість не потрапити в боргову залежність, а державі, зі свого боку, - отримати додаткові надходження до бюджету у вигляді відсотків за користування розстроченням. Наприклад, у 2014 - 2016 роках максимальний розмір відсотків по розстрочці сягав 36 процентів річних, що співвідноситься зі ставками за банківськими кредитами. За цей період бюджети усіх рівнів додатково заробили на розстроченні сплати податків більш ніж 2,2 млрд. гривень. Переважна більшість наданих розстрочень сплачується своєчасно та в повному обсязі. У випадку, якщо ж з будь-яких причин платник не забезпечив сплату розстрочених сум - виникає податковий борг, а майно такого платника передається у податкову заставу з подальшим застосуванням заходів стягнення, визначених Податковим кодексом України.