До якої агломерації належить Сєверодонецьк

Розмови про об’єднання Лисичанська, Рубіжного і Сєверодонецька в одне місто точаться ще з кінця 1950-х років. Навіть назва цьому місту вже була придумана – Менделєєв. Єднала їх не лише територіальна близькість одне до одного, а й хімія. У цих містах завжди були підприємства хімічної промисловості. А біля кожного з цих міст були свої селища і села – їх супутники. Рубіжне тісно пов’язане з містом Кремінна, Лисичанськ, та й Сєверодонецьк – з Попаснянським районом, а Лисичанськ ще й з Гірським та іншими шахтарськими селищами.

З великим містом хімії Менделєєв і досі не склалося. Але в кінці 1950-х років заговорили про Лисичансько-Рубіжанську агломерацію. Міська агломерація – це система міських поселень, взаємопов’язаних економічними, трудовими, соціальними, культурно-побутовими, рекреаційними та іншими зв’язками, об’єднана навколо великого міста чи кількох міст.

Сєверодонецьк лише в 1958 році став містом, яке підпорядковувалось Лисичанську, тому на присутність в назві агломерації не претендував.

Але місто Сєверодонецьк швидко розвивалося і вже під кінець 1962 року воно стало містом обласного значення. Хімкомбінат у Сєверодонецьку так стрімко ріс, що через деякий час його почали називати “флагманом української хімії”. У місті було 24 будівельних управління і трести, які будували об’єкти на усіх навколишніх містах і селищах. На початку 1970-х в Сєверодонецьку було шість науково-дослідних інститутів, а в 1980 у цих трьох містах було 11 НДІ і ПКБ. По чисельності населення на той час Сєверодонецьк обігнав Рубіжне майже вдвічі: Рубіжне 66 тисяч, у Сєверодонецьку – 115, а в Лисичанску – 120.

У 1980-х роках вже почали говорити про Лисичансько-Сєверодонецьку агломерацію.
У пострадянський період для агломерації характерно обвальне скорочення її промислового потенціалу. Особливо це стосується міста Лисичанськ, у якому впродовж 2010-2016 рр. об’єми реалізованої промислової продукції зменшилися в 16 разів. Ліквідований содовий завод (підприємство ВАТ «Лисичанська сода»), ПрАТ «Лисичанський склозавод «Пролетарій», завод залізобетонних виробів, м’ясокомбінат, молокозавод та хлібозавод, практично не працює Лисичанський НПЗ «ЛІНИК», та й підприємства вугільної галузі у важкій скруті. Практично не існує з 2007 р. Рубіжанський «Краситель». Хімічна галузь Сєверодонецька теж зазнала значних втрат, як і будівельна галузь.

В літературі зараз можна зустріти назви агломерації і Лисичансько-Сєверодонецька, і Сєверодонецько-Лисичанська. Та й Вікіпедія україномовна пише Сєверодонецько-Лисичанська, а російськомовна — “Лисичанско-Северодонецкая”.
Мене зацікавило, як правильно слід називати нашу агломерацію. Звернувся з цим питанням до спеціаліста з геоурбаністики, кандидата географічних наук Наталії Володимирівни Гусєвої.

Ось її відповідь:

На сьогоднішній день немає однозначної думки щодо назви цієї агломерації. У 50-х – на початку 60-х років ХХ ст. радянські вчені назвали агломерацію Лисичансько-Рубіжанською. Дійсно, в той час Лисичанськ і Рубіжне були найбільшими містами агломерації, мали значний економічний, зокрема, промисловий потенціал. Однак уже в 60-х роках ХХ ст. Сєверодонецьк випередив Рубіжне за чисельністю населення та обсягом виробленої промислової продукції. Однак у результаті глибокої економічної кризи в Лисичанську в 2010-2012 рр., закриття більшості промислових підприємств міста, активних депопуляційних процесів та міграційного скорочення населення місто втратило свою першість в агломерації. Зараз саме Сєверодонецьк є найбільшим містом агломерації за чисельністю населення та головним її промисловим центром. Тому агломерацію доцільно називати Сєверодонецько-Лисичанською.

Стосовно офіційної / усталеної назви агломерації можу сказати, що ніде в енциклопедіях та хрестоматіях не зустрічали. Що й не дивно, адже офіційно в Україні немає таких утворень, як агломерації. Міські агломерації законодавчо не закріплені ані серед типів населених пунктів (чи їх сукупності), ані серед статистичних одиниць, за якими ведеться облік (як, наприклад, метрополітенський ареал в США). Тому визначення назви, меж, складу агломерацій носить суб'єктивний характер.

Зважаючи на те, що окрім переваги в економічних показниках і чисельності населення, Сєверодонецьк від 2014 року виконує функцію обласного центу, то назва Сєверодонецько-Лисичанська агломерація цілком виправдана.

Для Сєверодонецьк-online