Сторінками футбольної історії “Хіміка”

Фотографії, які хочу показати, можуть бути цікаві тим, хто не байдужий до футболу і до сєверодонецької команди “Хімік”. Я не знавець історії сєверодонецького футболу. Але краєзнавці іноді діляться між собою своїми знахідками. От і я отримав від краєзнавця із Старобільська Олександра Лук’яненка кілька фотографій сєверодонецької футбольної команди “Хімік”.

Олександр, до речі, є внуком поета Івана Савича, який у червні 1942 року тримав оборону на території сучасного Сєверодонецька, а після війни написав відомий сєверодончанам вірш “Квадрат “48-103” – так на військових картах було позначено територію, яка сьогодні входить у межі Сєверодонецька.
От я й подумав, що варто показати ці фотографії сєверодончанам, і нагадати певні епізоди історії сєверодонецького футболу.

Перший період 1948 – 1953.

Період становлення футбольної команди “Хімік” і будівництво стадіону я уважаю, що правильно відзеркалили б фотографія керівника тресту “Лисхімпромстрой” Петра Пилиповича Новікова.
Усі сєверодончани знають про Новікова, але мало хто знає, що він був справжнім футболістом у молоді роки і мав солідний футбольний стаж. Ще до війни у Москві він грав за футбольний клуб імені Жовтневої революції, а потім і за московський “Локомотив”. А той, хто хоч раз доторкнувся до футбольного м’яча, назавжди стає його шанувальником. І коли у 1948 році він прибув у Лисхімстрой та побачив, як хлопці ганяють м’яч по піщаному майданчику з умовними воротами, у нього виникла думка про створення футбольної команди. Новіков доклав чимало зусиль, щоб за його ініціативою і сприянням у селище почали прибувати на роботу його давні футбольні соратники: Михайло Шевкунов, Дмитро Піскун, Леонід Нехристов, Євген Козак, Валентин Ярошенко, Олександр Дуринін. І в 1949 році було сформовано команду.

Восени 1950 року, узгодивши з керівництвом хімкомбінату замовлення, почали будівництво стадіону. За осінь підняли трибуни на півтора метри і встигли до зими засіяти поле. 1-го травня 1951 року відбулося відкриття стадіону “Хімік”. Першу гру із запрошеним “Металургом” із Дебальцевого програли 0:7. Але вже восени в матч-реванші виграли 1:0.

Почалися виступи на першість області.

Другий період 1954 – 1965

Від 1954 року сєверодонецький “Хімік вже почав грати у першості України серед колективів фізкультури. У 1960 році команда отримала статус команди майстрів і прописку в класі “Б” чемпіонату СРСР, займаючи місця від тринадцятого до шостого.

Футбольна команда “Хімік” зразка 1964 року

Третій період 1966 – 1972

У 1966 році в команді відбулася зміна поколінь. В “Хімік” прийшла здібна молодь із груп підготовки і клубних команд. За сезон у ворота суперників було забито понад шість десятків м’ячів. У турнірі 1967 року “Хімік” став другим призером у класі “Б”. Перемоги 1967 року дали вихід у другу лігу класу “А”. Дебют 1968 року виявився досить успішним. Серед 21 команди своєї підгрупи “Хімік” зайняв тоді 12 місце. Але наступного року довелося повернутися в клас “Б”.

Проте 1970 рік став роком перемоги. “Хімік” під керівництвом старшого тренера Ліфшиця і заслуженого тренера УРСР Разторгуєва О. І. став чемпіоном України в класі “Б” і добився права знову виступати в другій лізі класу “А”.

Підсумок сезону 1971 року – десяте місце в турнірній таблиці серед 26 українських команд. 19 перемог при 15 нічиїх і 16 поразках, співвідношення забитих і пропущених м’ячів 66:61.

Сезон 1972 року був гіршим – 16 місце. Проте біографію “Хіміка” прикрасила перемога над збірною Куби з рахунком 3:0.

Сєверодонецький “Хімік” – чемпіон України в класі “Б” 1970 року.

Четвертий період 1973 – 1990

В сезон 1973 року, після розслідування подій, пов’язаних з фінансовими зловживаннями деяких спортивних керівників Ворошиловградської області, були розформовані команди “Шахтар” Кадіївки і “Металург” Комунарська. Така ж доля спіткала і “Хімік”. Футболісти перекваліфікувалися або грали за інші клуби. Олександр Кучеренко і Микола Курінний стали тренерами, тренували дітей у спортклубі “Хімік”. На 14 років заморозилося життя футбольної команди “Хімік”.

Стадіон лишився без майстрів футболу, але не без спортсменів і артистів.

Святкування 35 років Великої Перемоги на стадіоні

П’ятий період 1991 – 1998

17 січня 1991 року генеральний директор СПО “Азот” Б. М. Ліщина, голова профкому О. П. Кунченко, голова Ради трудового колективу В. С. Гарбуз підписали наказ про створення футбольного клубу “Хімік”. Команда почала грати в першості області, а з 1992 по 1998 – в чемпіонаті України.

Через тяжкий фінансовий стан у 1998 році команда “Хімік” у 1998 році зійшла з чемпіонату України по футболу.

Футбольний клуб “Хімік” зразка 1992 року

Сєверодонецьким уболівальникам пам’ятні успіхи “Хіміка”. І те, як кращі гравці команди стали майстрами спорту СРСР, а її наставник Олексій Іванович Расторгуєв – заслуженим тренером УРСР. І те, як багато гравців на стадіоні “Хіміка” виросли до великого футболу: Олександр Кольцов грав у київському “Динамо”, Валерій Галустов, Георгій Мусієнко, Владислав Нечай – у ворошиловградській “Зорі”, Микола Кисельов – у московському “Спартаку” і в збірній СРСР, Олександр Андрющенко – в ростовському СКА і в олімпійській збірній... Є чим пишатися і на що орієнтуватися.