Енциклопедії про розташування Сєверодонецька і не тільки

Зручна річ енциклопедія. Енциклопедія ніби й наукове чи науково-популярне видання, але ж розрахована на широке коло читачів, а тому має популярний виклад. У ній уникають вузькофахових термінів, професійних жаргонізмів, розмовних і просторічних слів, але статті в них пишуть спеціалісти, знавці своєї справи. Відповідна енциклопедія може надати інформацію і пояснити все, причому – коротко і ясно. І краєзнавцю без енциклопедії не обійтися.

Заглядаючи в різні енциклопедичні і довідкові видання, звернув увагу на те, що місце розташування Сєверодонецька вказується з деякими нюансами. Були деякі варіанти і з назвами Сєверодонецька у ранніх україномовних виданнях 1960-1970-х років, з другої половини 1970-х назву почали писати однозначно — Сєверодонецьк. Якихось енциклопедичних видань останніх років зі статтями про Сєверодонецьк мені бачити не доводилось, не виключаю, що варіанти назви можуть ще появитися. У 2016 році вийшов 17-й том Енциклопедії сучасної України зі статтею про Лисичанськ. У ній зустрічається назва міста Сіверськодонецьк. Статтю писали ми з лисичанським краєзнавцем М. Ломако, і писали ми назву Сєверодонецьк. Але редактор вирішив, що правильна назва Сіверськодонецьк. Напевно, редактор скористався послугами Українського правопису попереднього видання. У новій редакції Українського правопису цю дурницю прибрали. Чекаємо тепер тому на букву С, бо епопея з назвою міста Сєверодонецька ще не завершилася, крапку може поставити лише Верховна Рада.

Я зробив виписку з енциклопедій різних років.

• БСЭ т.38, 1955: Северодонецк... Подчинен Лисичанскому горсовету. Расположен в 6 км от г. Лисичанска
• Українська радянська енциклопедія т.13, 1963: Сіверськодонецьк, Сєверодонецьк, Північнодонецьк... Розташований на лівому березі Сіверського Дінця, за 6 км на Пн. Сх. від залізничної ст. Лисичанськ
• Радянська енциклопедія історії України т. 4, 1972: Сєверодонецьк (Сіверськодонецьк, Північнодонецьк)... між р. Сіверським Дінцем і р. Боровою
• БСЭ т.23, 1976: Северодонецк... Расположен в долине р. Северский Донец;
• Українська радянська енциклопедія, т.10, 1983: Сєверодонецьк... Розташований на р. Сіверському Дінці, за 6 км від залізнич. ст. Лисичанськ;
•  Географічна енциклопедія України, т.3, 1993: Сєверодонецьк... в долині Сіверського Дінця, за 6 км від залізнич. ст. Лисичанськ.

В “Большой советской энциклопедии” 1955 року про річку навіть не згадали, головний орієнтир – Лисичанськ. Селище отримало назву Сєверодонецьк у 1950 р., коли ще було очевидним, що розташовано воно далеко від берега ріки, між ним і селищем розташовані ще дві лінії селищ та Лисичанський хімкомбінат. Тоді ще пам’ятали, що назва селища походить не від річки, а від традиції вказувати приналежність об’єктів до півночі Донецького краю, зокрема до найпівнічнішого із семи енергетичних районів Донбасу – Північно-Донецького. У той час, втім, як і зараз, у промисловості Донбасу переважно користувалися російською мовою, тому звичніше було “Сєверо-Донецкий”. Ще від кінця ХІХ ст. і до Другої світової війни це словосполучення було досить звичним серед назв підприємств і організацій півночі Донбасу, особливо навколо Лисичанська.

СєвДонГРЕС (рос. – “Северо-Донецкая государственная районная электростанция”), яка обслуговувала Сєверо-Донецький енергетичний район розвиватися більше не могла через невдале місце розташування. Для потреб Лисичанського хімкомбінату вирішили побудувати нову Сєверодонецьку ТЕЦ. Після завершення її будівництва, ТЕЦ і ГРЕС мали об’єднати і передати “Донбасенерго”. Поки будували Сєверодонецьку ТЕЦ, до її назви звикли. Вона і перейшла в назву селища, не без впливу довоєнного секретаря Ворошиловградського обкому КП(б)У Гната Галянта, який у 1950-1953 роках був її директором.

Схожість назви енергетичного об’єкту і ріки, та ще й складнощі з перекладом назви річки з російської на українську, привели до дивної для енциклопедій ситуації, коли в українських енциклопедіях появилося одразу три варіанти назви одного населеного пункту: Сєверодонецьк, Північнодонецьк і Сіверськодонецьк.

 Після правління Катерини ІІ і до 1960-х років назву річки писали Північний Донець, але частіше, звичайно, російською “Северный Донец” або на картах скорочено “Сев. Донец”. Назва Північний Донець зафіксована навіть на пам’ятному знаку, який вручався будівельникам каналу Сіверський Донець-Донбас по завершенні будівництва у 1958 році. Під кінець правління Хрущова учені вже насмілилися згадати, що колись річка називалася Сіверський Донець, бо починалася в сіверській землі, а Північним Донець не може бути, бо немає ні Південного, ні Східного чи Західного.

Щодо розташування Сєверодонецька формулювання ніби різні, але усі дають уявлення про місце, хоча й не завжди точно. Досить часто зустрічається “на лівому березі Сіверського Дінця”. Погоджуюсь, що на лівому, але ж не на березі. Берег був зайнятий. Коли у 1950 р. селищу давали назву, то на березі розташовувалися Павлоград і Синецький, потім була друга лінія селищ – Бакаї і Новосиротине, за ними Лисичанський хімкомбінат, а тоді вже селище Лисхімстрой, яке і отримало нову назву.

Формулювання “між р. Сіверським Дінцем і р. Боровою” мені видається точнішим ніж “на лівому березі Сіверського Дінця”.

У 1962 р. Сєверодонецьк і берег річки розділяли селища Новосиротине, Павлоград і Синецький

У другій половині 1970-х в енциклопедіях почали писати про розташування міста в долині Сіверського Дінця. Здавалося б, що це могла написати людина, яка не знає місцевість і розташування хімкомбінату й селища. Поселення в долині – явище часте, хоча б ті ж Павлоград із Синецьким. Вони розташовані в долині, бо за ними є озера-стариці чи терасові озера. Долина – це місцевість, куди у повені розливається вода з річки. Вода сходить, а в низинах лишаються озера. Хімкомбінат ніхто в долині не будував би. Комбінат будували за межами долини, а селище ще далі від Дінця.

Але на той час Бакаї вже не існували, Новосиротине у 1968 році приєднали до Сєверодонецька і жителів переселили в місто. На місці Новосиротиного побудували виробництва аміаку, на всякий випадок насипавши землі, і піднявши будівлі над долиною. Хоча на той час, після будівництва каналу Сіверський Донець – Донбас та деяких гідротехнічних споруд, уже певною мірою вдавалося регулювати рівень води під час весняних повеней. Тепер Сєверодонецький хімкомбінат, витіснивши Новосиротине, прийшов у долину, і фраза “Сєверодонецьк розташований в долині Сіверського Дінця” стала цілком коректною. І навіть коректнішою, ніж згадка про розташування Сєверодонецька на березі Сіверського Дінця, бо на березі досі лишаються Павлоград і Синецький.

У 1950 році, коли давали нове ім’я селищу, назву ріки ще писали Північний Донець або російською Северный Донец, тому варіант із Сіверськодонецьком відпадає. Усі енциклопедії подають написання у відповідності до українського правопису. Правопис установлює, що російська Е після приголосних передається літерою Е, але у корені на місці російського Ѣ пишеться Є, тобто Сєверодонецьк.

В Україні вісім населених пунктів з російською основою “север”, сім із них українською пишуться через “Сєвер-”. Лише у Сєверодонецьку чиновники вирішили писати на російський лад – Сєвєродонецьк. Але енциклопедії цьому не зарадять.