«Сапсан з герба Сєвєродонецька дивиться назад, тому що озирається на ворогів»

«Цветной талантлив и колюч, но герб и флаг — от града ключ». Цей експромт колишнього директора музичного училища Віталія Асєєва, передає одразу все — і про автора гербу Сєвєродонецька Володимира Цвєтного, і про герб Сєвєродонецька, і навіть про сам Сєвєродонецьк. Z записав розповідь Володимира Володимировича про всі варіанти герба міста і про символічне значення елементів на гербі.

«Наше місто — біле, як квітка з каменю»

Я закінчив художнє училище у Тамбові, і приїхав сюди, як пʼятипроцентник. Пʼятипроцентники — це випускники, які не отримали «червоний» диплом, але увійшли у найкращі 5%, і могли працевлаштовуватись не за направленням, а за своїм бажанням. І от приїхав я у Сєвєродонецьк, пішов працювати начальником бюро промислової естетики на Сєвєродонецький приладобудівний завод. Розробляв товарні знаки, прикрашав завод, малював лозунги…

І от у 1973 році оголосили конкурс на герб міста. Мені тоді було 24 роки. Конкурс пройшов, було 18 учасників.

Наше місто — біле, як квітка з каменю, і на гербі були білі будівлі. Була ця колба реторта, але вона була накладена на будівлі. Був напис «Сєвєродонецьк» і дата початку будівництва нашого улюбленого міста.

За якийсь час мені подзвонили, попросили прийти у виконком, у відділ архітектури. Я прийшов, а там мій товариш: «Я тобі по-дружньому скажу: герб непоганий, але чогось у цьому супі бракує. Треба подумати».

За перемогу у конкурсі мені заплатили 90 карбованців (зарплатня на заводі у мене була 120). Дали мені цю премію, і на цьому все закінчилось.

«Правильно зробили, що зарубили той варіант гербу»

Проходить якийсь час, і виконком влаштовує ще один конкурс. Здається, це був 1984 рік. Було більше 30 учасників. І цього разу я разом з іншим учасником зайняв перше і друге місце.

Я звернувся до виконкому: «Що з конкурсом?» «Ну, поки відклали». 100 карбованців мали виплатити переможцю, але не дали. Ну, не дали, то й не дали.

На тій моїй версії гербу теж були будівлі, кельма, колба, імпульс — все намішано… Правильно зробили, що його зарубили.

Потім одразу оголосили конкурс на вʼїздні стели. Я теж його виграв. Стели мали поставити на вʼїздах з боку Рубіжного, Лисичанська і Луганська. Але щось я досі цих стел не бачу (сміється).

По формі стела мала бути супрематичною. Там були куби, прямокутники, жорсткий напис — «Сєвєродонецьк». Щоб людина, яка вʼїжджає, розуміла, що вʼїжджає у гарне місто.

На жаль, зображень попередніх версій герба міста Сєвєродонецьк нам не вдалося відшукати навіть в архівах. (Прим. Z)

«Цей герб — це квінтесенція пошуків»

І у 1993 році роблять новий конкурс. Тоді зʼявився новий матеріал — оракал, і я за 7 діб зробив герб у оракалі.

Мені подзвонив головний архітектор, сказав: «Я тебе вітаю, ти виграв конкурс на герб міста». Місту це коштувало сто баксів. Це були чималі гроші.

Цей герб — це квінтесенція всіх пошуків. Всього я зробив 56 варіантів гербу. Після опрацювання геральдичної літератури, рішення прийшло одразу.

До речі, виявилось, що це був перший герб міста, який затвердили у незалежній Україні.

Моя дружина, Людмила Цвєтна, сказала мені: «Що ти придумуєш, все вже придумано до тебе! У нас степ?» «Степ». «Що має бути у степі?» Я кажу: «Сапсан!» «Колба нам потрібна?» «Потрібна. І імпульс треба якось відобразити».

• Ми — вільний народ, тож на гербі є сокіл сапсан. Це такий хижий птах, який тут богував. Якщо він бачить їжу, то атакує її зі швидкістю 300 км на годину. Це все я дізнався, вже коли обрав цього птаха для гербу.

• Сапсан летить вперед. Але вперед він не дивиться, знає, що там все нормально. Він озирається — де там вороги? Ми ж розуміємо, що позаду нас — Росія, що ми — прикордоння між Росією і Європою.

• На гербі французько-польський варіант щита — прямокутник з витонченим низом. Все побудовано на прямих лініях і чотирьох колах — дві бокові і ще дві тримають нижню основу.

• Назва «Сєвєродонецьк» написана на червоному тлі тому що місто будувалось за більшовиків.

• Внутрішнє поле я розділив на дві частини — на жовту і синю — за кольорами нашого прапору.

• У Сєвєродонецьку було два основних виробництва — хімія і електроніка. Тож, на гербі є колба реторта (як символ хімії), а всередині колби — імпульс.

• Дубового листя на гербі немає, є колоски. Колоски — це природа, це життя, це їжа. Ми ж не кабани, ми на жолудях не проживемо. Пшениця — це символ родючості. І тут справді є родючі місця. Інша справа, кому вони дістались.

• На гербі є олександрівська стрічка. Вона дається лише тим містам, які стоять на більш високому рівні, ніж інші міста регіону.

«Раптом вони придумають щось краще»

Минає пʼять років, герб вже використовують. Оголошують конкурс на прапор. І тут міські художники у листі до мера пишуть, що вони не згодні з рішенням виконкому, і пропонують провести новий конкурс. Мене викликає мер і пояснює ситуацію. Я кажу: «Ну, якщо творчі люди хочуть… Раптом вони придумають щось краще».

Тоді одночасно провели конкурс на герб і прапор. У виставковій залі на Курчатова виставили всі роботи, які навояла творча спільнота. Чого там тільки не було — і бики, і голуби… І тих, хто приходив на виставку, просили написати номер роботи, яка їм найбільше сподобалась. І я виграв у цьому голосуванні з перевагою у 19 голосів.

Щодо прапору, то у ньому все поділено на долі. Блакитне поле там — символ нашого українського прапору. Якщо взяти прапор, і поділити його навпіл, то це буде прапор України. Якщо жовту частину розділити навпіл, то це буде прапор Луганщини. А якщо ще раз навпіл, то це буде жовта смужка, яка і «належить» нашому місту. І на гербі теж є сокіл сапсан, як основний символ сили, свободи, простору і незалежності. На одному з ескізів прапора я ще у верхньому правому куті розмістив малий герб України, тризуб.

                                                                                          ***

Коли до Сєвєродонецька прийшли сепари, то захотіли замінити прапор України на інший. Взяли прапор міста. Залізли на дах міської ради, розгорнули — а там такий самий прапор України, тільки з соколом! Не вдалось їм це зробити. І я цим пишаюсь.

Цікавий факт: автором герба смт Борівське також є Володимир Цвєтний