Від хутора Чебанова до села Чабанівка

Від хутора Чебанова до села Чабанівка

Село Чабанівка знаходиться на вододілі річок Айдару і Борової. Ще до виникнення Чабанівки по цьому вододілу проходила Кальміуська сакма, яка вела з Криму в Московію. Напевно, у балках Попасна, що починається в цих місцях, і спускається до Айдару, та при вершинах балки Великий Суходол і річки Плотва, які спускалися до Борової, татари випасали своїх коней після переправи через Сіверський Донець. І Московські посольства, які возили щорічну данину кримському хану, і вільні «воровські козаки» пасли тут своїх коней. Але, звісно, село Чабанівка виникло пізніше, коли про Кальміуську сакму вже й забули, а російська армія далеко позаду лишила Сіверський Донець, увійшла в Крим і приєднала його до Російської імперії.

Чабанівка була заснована у 1789 році вихідцями з Лівобережної України – так стверджують деякі джерела. Приймаємо цю дату і ми. На картах і експлікаціях раніше цієї дати Чабанівка навіть у вигляді хутора ще не значиться. Але кошари з вівцями тут могли бути і раніше. На військово-топографічній карті цієї місцевості 1861 року досить часто зустрічається «Кошара». А кошара – це приміщення для утримання овець в холодний період, овеча ферма. І взагалі, старобільський повіт був відомим поставщиком шерсті, правда, «грязної», бо не було машин для мийки шерсті. А граф Гендриков ще в 1760-80-х роках розводив тут на лівобережжі Дінця тонкорунних овець, і у Волчанському повіті мав суконну фабрику, де виробляли сукно для військових шинелей.

У книзі «Экономические примечания на Старобельский уезд 1804 г.» Чабанівка уже згадується. Сказано, що «Хутор Чебанов положение имеет по левую сторону оврага Большого Суходола. Оного хутора по ревизии состоят в слободе Боровеньке души», і вказано, що живуть ці душі у 35 дворах. Але у графах, де мали б вказати кількість чоловічих і жіночих душ на момент 5 ревізії, стоять прочерки. Розумію це так, що у 1795 році (рік 5-ї ревізії) постійного житла тут ще не було, можливо були літні кошари пастухів із Боровеньок. Але до 1804 року тут уже було 35 дворів. Тож можна казати, що Чабанівка заснована у кінці XVIII століття.

І в цих же «Экономических примечаниях» написано, що жителі слобід Боровеньки і Єпіфанівки – військові поселяни. Так до початку XIХ століття позначали козаків і жителів військових міст, переселених на нові території. Військовими поселянами були і жителі хутора Чебанов, який відносився до слободи Боровеньки. А в описі слободи Боровеньки написано: «На речке Боровой мучная мельница о 4-х поставах с толчеями и сукновальнями». Сукновальня — це майстерня з виготовлення сукна шляхом валяння, де дерев’яні молоти (била або бияки) ударяли в сукно, яке лежало в ступі – видовбаній колоді. А била приводилися в рух водяним колесом. Тож військові поселяни Боровеньок виготовляли сукно.

Для виготовлення сукна потрібна овеча шерсть. От для розведення овець і було засновано хутір Чебанів з овечими фермами. Можна припустити, що тут не лише виготовляли сукно для шинелей і валянок, але й ткали тканину з конопель. Але це у Боровеньках і Єпіфанівці, на Боровій. А в Чебанівці коноплі вирощували. Хутір Чебанов розташувався при вершині досить довгого Конопляного яру, який впадав з лівого боку ручая Плотва. Це вже, напевно, було пізніше, в другій половині ХІХ століття, коли Яр Чебанов змінив назву на Конопляний яр. При вершині Конопляного яру і виник хутір Чебанов. До нього примикав Солонцеватий яр зі ставком. Очевидно, там були літні пасовища хуторян. У ХХ ст. і цей яр почав забудовуватися.

Хутір швидко розвивався. У 1855 році це була слобода Чебанівка, але назву у цей час іноді писали вже і як Чабанівка. У слободі вже була власна Вознесенська церква. За даними 1864 р. в Чабінівці у 219 дворах проживало 690 чоловіків і 525 жінок – значно більше, ніж нині.

Варто зазначити, що за два століття назви ручаїв, балок, ярів у цій місцевості досить часто мінялися. Я на цьому не зупинятимусь. Але відбулися зміни і з назвою Чабанівки.

Від чого пішла назва села? Якщо не знати, що перша назва хутора була Чебанов, то назва села Чабанівка вказує на походження від слова «чабан». Чабан – це вівчар, або, як пояснює словник Даля – «ЧАБАН м. южн. овечий пастух, овчар, баранчик».

Тут було зручне місце для випасу худоби. Але ж хутір не Чабанов, а Чебанов. Слово «чебан» нам невідоме. Відоме тільки досить поширене прізвище Чебан, яке пішло з Румунії та Молдови. У румунській мові – «чебан» означає «пастух». А топонім Чебан вказує на те, що пастухами тут були волохи чи молдавани. Після ліквідації Слов’яносербії їх тут було чимало. Військові поселяни могли найняти професійних «чебанів». Тому прижилося «чебан». Але скоро тут почали орати і засівати землю, а орної землі хутір Чебанов мав понад 20 тисяч десятин, вирощувати коноплі; тваринництво все більше заміщалося землеробством, і молдавських чебанів замінили власні пастухи.

Румунське «чебан» замінили українським «чабан», а село почали називати Чабанікою.

Таким є моє бачення топонімічної історії Чабанівки.

 Чабановка-1861 Чабанівка-1941 

Допитливі можуть знайти зміни в топоніміці на картах 1861 і 1941 років.

Для Сєверодонецьк-online

Комментарии для сайта Cackle