"Тиша, як у Чорнобилі", - розповідь сєвєродончанки, що побувала у рідному місті

«Сєвєродонецьк онлайн» вдалося поспілкувався з дівчиною, яка нещодавно була в місті

Після остаточної окупації Сєвєродонецька люди починають повертатися до міста. Хтось за речами, а хтось і назавжди. Враховуючи, що там немає світла та нормального зв'язку, інформації про місто майже не дізнатися.

«Сєвєродонецьк онлайн» вдалося поспілкуватися з дівчиною, яка нещодавно була в місті. Вона розповіла, як їй вдалося в'їхати до нього і скільки це коштувало.

Складний та дорогий шлях додому

Дівчина була у Сєвєродонецьку кілька тижнів тому. В'їжджала через Запоріжжя. Звідти до міста можна дістатися або своєю машиною, або з перевізниками. Однак дорога дуже складна та тривала. Вона зізнається, що після її розповідей дехто їхати передумав.

«У нас дорога 4 дні зайняла. Із Запоріжжя доїхали до смт Нікольське (колишнє Володарське), там пройшли фільтрацію, отримали папери, що нас відфільтрували. Потім поїхали до Волновахи, звідти автобусом до Донецька. Звідти до Луганська. З Луганська на Старобільськ, а звідти на Сєвєродонецьк автобусом», - розповідає вона.

Фільтрація, за її словами, відбувається у кожного по-різному. Їй пощастило і довго не доглядали.

«Взяли відбитки пальців, сфотографували спереду та ззаду. Провели допит – чи знаємо ми військових, де працювали та перебували у 2014 році, чи є татуювання. Але ніхто нікого не роздягав, не гримав», - зазначила сєвєродончанка.

Щодо вартості, то виходить приблизно так, як і казав керівник Луганської ОВЦА Сергій Гайдай.

«Якщо їхати з перевізником із Запоріжжя, то 350 євро з особи. Це до Нікольського. Так дорого, бо небезпечно. Коли виїжджаєш із України, то потрапляєш у «сіру зону», вона прострілюється. Потім російські блокпости – теж ризик, яка зміна, які військові стоятимуть», - наголосила дівчина.

Тиша, як у Чорнобилі та купа сміття

«Місто майже порожнє. Тиша. На сьогодні мало людей, але у місті кажуть – що це вже нормально. Люди повертаються. Хтось із сіл приїжджає до міста. Ті, хто перечікував у селах бойові дії. Повертаються назовсім. Немає води, світла, газу. Люди готують їжу
на дровах. Розводять багаття. Здебільшого збираються одним під'їздом», - ділиться наша героїня.

Сєвєродонецьк сьогодні

При цьому у місті нічого не прибирають. Сміття не вивозиться. І його дуже багато. Люди намагаються самотужки підтримати порядок, але без служб не дуже виходить.

Сєвєродонецьк

«Руйнування – шибки, машини розстріляні – ніхто це не прибирає. Дроти на дорогах, повалені стовпи. Люди ходять за водою, за гарячим харчуванням до церкви ось по цих руйнуваннях. Плюс не все розміновано, але людям доводиться пересуватися та якось виживати», - каже дівчина.

Сєвєродонецьк під окупантами

Зараз вона не радить їхати до міста, якщо це можливо. 

«Платити такі гроші за те, щоби побачити руїни… Ти приїжджаєш у місто, нема де поспати, до туалету сходити, помитися, поїсти. Я побула там півтори години і хотіла швидше виїхати. Тиша, як у Чорнобилі. Немає дитячого сміху. Тільки пил у квартирах стоїть. І люди дрова рубають», - описує картину сєвєродончанка.

До того ж, у місті тотальне мародерство.

«Люди грабують квартири. Виривають двері, крадуть навіть холодильники», – повідомляє дівчина.

Референдум, паспорти та мобілізація – про що говорять у місті

Ті, хто повертається, намагаються якось упорядкувати своє житло.

«Ми у квартирі вікна плівкою затягли. Кажуть – якісь служби нібито вставлятимуть вікна. Говорять ще, що чоловіків, які там залишилися, не мобілізуватимуть до січня 2023 року. Примушують до квітня поміняти номери машин на «ЛНР-ські» та отримати паспорти», - зазначила дівчина.

місто руйнування

Знесення будинків вона не застала, проте їх оглядають комісії.

«Наскільки знаю, що в районі «Великої кишені» оглядали будівлі російські спеціалісти. Вони опечатували будинки, оглядали, який підлягає знесенню, який ні.
Кожен мешканець, що там лишився, йде до комендатури, там дізнається, що з його квартирою буде», - повідомляє вона.

Сєвєродонецьк руйнування

Обговорюють у місті і майбутній референдум. Однак у тому, що він відбудеться, не всі впевнені.

«Кажуть, що референдум буде у вересні. Однак гуляють чутки, що його можуть скасувати», - розповіла дівчина.

Місто без майбутнього

Загалом у місті, каже наша співрозмовниця, залишилося вціліле житло.

«Я була тільки на Гагаріна та на Гвардійському. Ось на Гагаріна будинок стоїть без шибок, є деякі під'їзди зі склом. Район не сильно пошкоджений. Хоча навпроти будинок горів. Повертатися є куди, але без комунікацій цього не зробиш. Світла, води, газу там найближчими місяцями точно не буде. Зимувати там буде неможливо», - вважає дівчина.

Однак навіть вцілілі будинки стоять порожні. З того, що найбільше вразило - трупи людей не прибирають із квартир уже кілька місяців.

«У мене в під'їзді (9-поверховий будинок) залишилася лише одна жінка із мамою. Моя інша сусідка лежить у квартирі та гниє. Нікого немає, жодна служба цим не займається. Я думаю, що це не поодинокий випадок. Це мене вразило найбільше. Людина померла, а її і поховати ніхто не може. Зайшла до квартири, був сильний трупний запах. Намагалася розглянути, а шкіри вже не було на людині. Воду люди збирають із калюж. Це страшна реальність», – розповідає дівчина.

місто без людей

Люди, що залишилися, розлючені і не розуміють тих, хто виїхав. Проте говорити, що там зараз лише «ждуни», теж не можна.

«Вони злі, бо частина евакуювалася, а вони ні. Вони нас не розуміють. А ми їх. Нині їм привозять гуманітарку раз на 8 днів, вони й радіють. Є люди, котрі підтримують той бік. Але здебільшого це люди за сорок і вище. Я не знаю, звідки беруть усіх цих проросійських алкашів для роликів у телесюжети. Зазвичай люди просто живуть зі своїх причин. Говорять «це наш дім». Хтось не може виїхати», - наголошує вона.

Сама героїня виїхала ще 3 березня із друзями на машині. Обійшлося без пригод. Евакуювалася до України. Після поїздки вона не бачить майбутнього у місті найближчими роками. Не вірить, що місто відбудують. А решта вірить, що росія це зможе зробити.

У порівнянні з Луганськом 2014 року все набагато гірше, каже сєвєродончанка.

місто руйнація

«Їхали через Луганськ та Донецьк. Ось з 2014 року там так само, нічого не змінюється. Ті руйнування, що були – мости, магазини – все варте опечатане. Просто стоїть обгорілий магазин чи обвалений міст. Ніхто нічого не робить. Радянський Союз. "Донбас-арена" поросла травою. Все залишилося на рівні "стоп", - підсумувала дівчина.

Фото надані дівчиною

Голоси відсутні