Боєць про бої за Луганщину: «У «хохлов» смерть в очах. Вони не бояться. Це по раціях ми перехоплювали розмови»

Гвардієць з позивним «Кот» пройшов найзапекліші бої 2014-2015 років. В боях хлопця поранили і він ледь не втратив зір. Але знов пішов фронт у 2022 році.

Про йдеться у сюжеті "ICTV".

24 лютого 35-річний Костянтин покинув роботу власника СТО і пішов добровольцем. Каже, що ця війна жорстокіша.

«Радий бути зі своїми хлопцями. Хто комп’ютерщик, хто ще хтось. Багато хто не знав, що таке автомат», - згадує він.

З початку повномасштабного російського вторгнення без страху боронив Сєвєродонецьк і Лисичанськ. З початку квітня був у Рубіжному. Він перебував на заводі «Зоря». Хлопець згадує, що кожного дня по заводу працювали всі види озброєння. Особливо дошкуляли артилерія та танки. По 60-70 пострілів на день. Але без відповідей ворога не лишали.

Підрозділ «Кота» спеціалізувався і на ближніх боях. Ходили в розвідку, виявляли ворожі ДРГ.

«Вийшли в ліс одразу стикнулися око до ока. Вони були минусовані. Один хотів кинути гранату, вже замахнувся. Йому побратим поцілив прямо в голову. Граната у нього зірвалася в руках позаду голови», - згадує боєць.

Тоді ліквідували 7-х професійних російських військових.

Після цього, каже «Кот», було цікаво слухати перехоплення розмов окупантів.

«У «хохлов» смерть в очах. Вони не бояться. Це по раціях ми перехоплювали розмови», - каже військовий.

25 квітня хлопця поранило. Танк поцілив по позиції. З контузією та зламаним коліном хлопця відвезли до Дніпра. На здоровому оці зір впав до 30%.

Він вважає відхід з луганського напрямку вірним, проте хоче повернутися туди.

«Я без своїх хлопців не можу. Я рвався, але лікарі категорично не пускають», - повідомив Костянтин.

Підрозділом Нацгвардії, в якому служить Костя з побратимами, вже знищено не одну сотню окупантів, і на цьому гвардійці не збираються зупинятися.

Раніше військові поділилися спогадами про бої в Сєвєродонецьку та Лисичанську.