Нацгвардієць з Рубіжного розповів про оборону Луганщини
Рубіжанський нацгвардієць розповів про бої за Рубіжне, Лисичанськ, Сиротине.
Його історією поділилась Луганська ОВА.
Офіцер Національної гвардії України Владислав зустрів повномасштабне вторгнення російських окупантів у складі стрілецького батальйону 15-го Слов’янського полку.
Його підрозділ тоді базувався у Рубіжному і продемонстрував надзвичайну стійкість у боях за Луганщину.
Про вторгнення він дізнався спершу від дружини. Вона тоді перебувала на околицях Харкова. Під час її дзвінка було чутно вибухи.
У ті дні Владислав брав участь у патрулюванні та профілактичних заходах у Рубіжному, керував блокпостом та будував позиції у районі заводу залізобетонних конструкцій.
Тим часом ситуація стрімко погіршувалась – фронт наближався.
У середині березня ворог вже обстрілював їхні позиції з установок «Град» та мінометів, до нього лишалася відстань від 2 до 5 км.
«Уночі побратими з боєм відійшли на більш вигідні позиції. Наш ВОП став крайнім лівим кутовим в обороні. російські військові про нього знали, але до останнього не могли вирахувати, де саме ми зосереджуємося, і де маємо наші спостережні пости. Першим у «розвідку боєм» пішло відділення так званих «еленерівців». У них був наказ зайняти наші позиції», – Владислав згадує бій, який відбувся ввечері 25 квітня.
Тоді вони взяли одного полоненого та підірвали авто противника з боєкомплектом. Чотири окупанти лишилось там навічно.
У той час росіяни застосували масований обстріл мікрорайону Південний, застосовуючи міномети 120 калібру та ствольну артилерію.
Тієї ж ночі вони підтягнули бронетехніку. На ранок знову був бій. Вогонь вівся з дистанції 400-600 метрів. Під час бою нацгвардійці зрозуміли, що з тилу працює кулеметний та гранатометний розрахунок росіян.
«Це дуже заважало евакуйовувати поранених та загиблих, але ми витримали. На ранок 27 квітня нас замінив особовий склад батальйону «Свобода», – ділиться Владислав.
Далі були околиці Лисичанська та переміщення до Новодружеська. Стояло завдання утримувати правий берег річки Сіверський Донець.
Після цього підрозділ Владислава мав закріпитися на одній із центральних вулиць Сиротиного. Та вже на третій день знов розпочалися перестрілки — виявилося, що в деяких будинках цієї ж вулиці вже причаїлися окупанти та спостерігали за українськими захисниками, чекаючи слушного моменту. Почали підходити основні сили ворога. Гвардійці тримали позиції, поки не отримали наказ приховано форсувати річку. Це вдалося зробити без втрат серед особового складу.
Бійці стрілецького батальйону з Рубіжного продовжують воювати та робити можливе для деокупації Донеччини та Луганщини. Владислав мріє, що незабаром зможе повернутися у мирне українське Сиротине, яке боронив зі зброєю в руках, і де колись, до повномасштабного вторгнення, готував дітлахів до участі у патріотичній грі «Джура».
Про війну, ставлення до мирного життя, армію як систему, книжки та пошук себе розповів сєвєродонецький військовослужбовець Олександр Биков.
- 869 переглядів
Читайте також:
Вибір редакції
Найсвіжіші новини:
- 20:35 Кремль вимагає від України виведення військ з Луганської, Донецької, Херсонської і Запорізької областей
- 20:22 США не вимагають від Зеленського визнавати Крим російською територією, - Трамп
- 20:00 Луганчани можуть звернутися до прокуратури за фактом “націоналізації” майна на окупованих територіях (КОНТАКТИ)
- 19:00 Сіверськодончанка працевлаштувалася за допомогою центра зайнятості
- 18:00 Зеленський не відповів на петицію щодо компенсації за житло на окупованих територіях
Найпопулярніші новини за тиждень:
- Окупанти продовжують виявляти у Сіверськодонецьку “безхазяйне” житло: нові адреси 17.04.2025 переглядів: 6698
- Одна з заступниць керівника Сєвєродонецької МВА отримала понад 1,2 млн зарплати 21.04.2025 переглядів: 4586
- Мільйонери з Луганської ОВА: які статки задекларували чиновники за 2024 рік 17.04.2025 переглядів: 3610
- Луганські ВПО можуть заселитися у модульні містечка у Львові – куди звертатися 18.04.2025 переглядів: 2987