Як Сєвєродонецький Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю продовжує свою роботу в умовах війни

Директор Центру комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю Сєвєродонецької громади Ольга Степова була вимушена покинути місто у 2022 році через початок повномасштабного вторгнення росії в Україну. Разом з іншими фахівцями центру вона вірила в те, що покидає дім на декілька днів або тижнів. Саме тому усе обладнання і навіть робочий ноутбук Ольги залишились у Сєвєродонецьку.

У розмові з "Сєвєродонецьк онлайн" жінка розповіла, як їй вдалось поновити діяльність реабілітаційного центру дистанційно, які бачить переваги та недоліки онлайн-формату та про майбутні плани після перемоги.

Розвиток у нових умовах

З початком повномасштабного вторгнення центр перейшов у дистанційний формат роботи. Звісно, спочатку у фахівців закладу були сумніви щодо роботи з дитиною з порушеннями розвитку "через екран". Однак, попри сумніви, вони наважились відновити роботу центру, тому що розуміли, наскільки важливо продовжувати допомагати сім’ям. Наразі спеціалісти дійшли висновку, що робота на відстані зазнала великого попиту. Батьки та діти були раді спілкуванню й роботі навіть онлайн. Особливо оцінили новий формат роботи ті, хто знаходяться в сільській місцевості, невеличких містах або за кордоном, і потребують постійної підтримки фахівців та реабілітації для своїх дітей. Адаптація до нового середовища, особливо якщо це іншомовна країна, може бути викликом як для дітей, так і для їхніх батьків.

Ольга Степова 

"Ми всі дуже тішилися, коли виходили на зв'язок, бо це наче обійняти рідну людину. Діти раділи знайомому фахівцю і це викликало позитивні емоції. Ми також намагалися популяризувати нашу роботу та зменшити упередження щодо дистанційної роботи з дітьми з порушеннями розвитку", - каже Ольга.

Головним плюсом дистанційних занять вона вважає можливість активно залучати батьків до реабілітації. Тепер вони – руки фахівця. Всі заняття відбуваються у присутності батьків, які в разі необхідності можуть малечі щось підказати чи допомогти. Не кожна дитина навіть сприймає зображення на екрані. Фахівці разом з батьками заздалегідь готуються до кожного заняття, роздруковують необхідні матеріали, погоджують план, роблять оцінку та аналіз заняття.

"Позитивним є вже сам факт занять. Це допомагає бути організованими. З нами займаються наші фахівці. Вони добре знають нас, наші можливості, враховують це в роботі. Заняття цікаві. Підхід суто індивідуальний. Завжди запитують, що для нас актуально, чого хотілося б. З негативних — це увага, її не вистачає. Дитину важко зібрати докупи, щоб він був уважним та виконував всі завдання", - ділиться Вікторія, мама Микити, який займається дистанційно в центрі.

Робота центру онлайн

Безумовно, є сім'ї та працівники Центру, які залишаються на окупованій території. Трудові відносини з ними наразі призупинили. Переважна більшість фахівців знаходяться в Україні — Київ, Дніпро, Одеса, Вінниця, Чернівці. Двоє - у країнах ЄС. Всі спеціалісти, які працюють із дітьми зараз, — це багаторічний колектив реабілітаційного центру.

"Звісно, хтось не зміг залишитися з нами через обставини, викликані війною. Але, сподіваюся, що дуже скоро ми повернемося додому та відновимо роботу й всі наші плани - стосовно власного приміщення, послуг, обладнання - втілимо в життя", - каже Ольга.

Робота центру

Ще до повномасштабної війни Центр активно співпрацював та реалізовував спільну проєктну діяльність із Сєвєродонецькою громадською організацією "Д.А.Р. Допомога.Адаптація.Реабілітація."ГО". Її створили мами дітей, які відвідують центр. Наразі, окрім дистанційної роботи, двох фахівців реабілітаційного центру залучили до реалізації проєкту за підтримки United Nations Development Programme - UNDP та Програми розвитку ООН в Україні «Підтримка реабілітації людей з інвалідністю, спричиненою війною».

Історія центру

Свою роботу Центр комплексної реабілітації для дітей з інвалідністю розпочав ще у 2010 році.

"У 2004 році я почала працювати у відділенні ранньої соціальної реабілітації дітей з інвалідністю, що було у складі Сєвєродонецького управління соціального захисту населення. Це було одразу після випуску з медичного училища. Тоді я зрозуміла, що мені дуже цікава сфера допомоги дітям, які мають порушення розвитку. Вже працюючи в центрі, здобула освіту практичного психолога, у 2010 році стала його керівником, коли ми стали окремою юридичною установою. Найкраще в моїй роботі – це бачити позитивні зміни у дітей та радість батьків від їх успіхів", – розповідає Ольга.

Головним завданням центру до війни було розширення. За сприяння військово цивільної адміністрації фахівцям надали додаткове приміщення. Реабілітаційний центр активно слідкував за сучасними тенденціями у сфері соціальної реабілітації дітей та молоді з інвалідністю, оскільки вимоги батьків зростають та значно змінюються.

Робота центру 

"Пам’ятаю, десь у 2010 році до нас звернулась родина, в якій народилася дитина з Синдромом Дауна. Дитині було до пів року. Ми поспілкувались з мамою, розповіли що у нас в місті є такий центр і є діти з Синдромом Дауна, які займаються з педагогами та реабілітологами, розвиваються і спілкуються з однолітками. Але на той момент, на жаль, ми майже не мали, що запропонувати цій родині, не було послуги, яка б покращила їхнє життя тут і зараз. Тоді ми починали роботу з дітьми з трирічного віку. "Доростете до 3 років і приходьте," – сказали ми їй тоді. Ця мама пішла розчарованою, вона не отримала потужної підтримки, якої потребувала на той момент. Ми теж відчули розчарування. Саме тоді зрозуміли, що потрібно щось змінювати", – зазначає Ольга.

З 2016 року заклад потрапив у перелік пілотних центрів з впровадження послуги раннього втручання (система допомоги дітям раннього віку із порушеннями розвитку та дітям груп біологічного й соціального ризику, спрямована на покращення розвитку дитини та підвищення якості життя родини). Ця послуга  має  чітку прописану послідовність дій - цикл. Після того, як фахівці проводять комплексну оцінку розвитку дитини, визначають пріоритетні сфери, з якими працюватимуть надалі. Далі обирають фахівця: якщо це затримка мовного розвитку, то тут працюватиме логопед, якщо це затримка психічного розвитку - психолог та дефектолог. Залежно від конкретних труднощів, які спостерігаються, спеціалісти визначають фахівців, необхідних для подальшої роботи з дитиною.

"Наша задача – вирішувати труднощі родини. Ми завжди питаємо "Що саме у вас викликає найбільше занепокоєння? Що б ви хотіли змінити в найближчому майбутньому?" Ця послуга для всіх родин, де у батьків є побоювання щодо розвитку дитини. Коли мама бачить, що начебто її дитина розвивається не так, як інші на дитячому майданчику, куди вони ходять гуляти щодня – то це вже привід звернутися за консультацією до нас. Іноді ми консультуємо та повідомляємо батькам, що з дитиною все добре й вона розвивається в межах норми. А іноді виявляємо труднощі та починаємо працювати", - розповідає Ольга.

Робота центру 

На території Сєвєродонецького хабу у Дніпрі центр надає наступні послуги:

• допомога дефектолога у розвитку когнітивних функцій, робота з поведінкою;
• психологічна та соціальна адаптація, розвиток творчих навичок, покращення комунікації в спілкуванні;
• допомога фізіотерапевта/реабілітолога у розвитку або компенсації фізичних функцій, координації, збільшення сили м’язів та вправності рухів;
• музична логоритміка, арттерапія для дітей та дорослих, задля розвитку музикальних здібностей, стимуляції розвитку мовлення, зниження психоемоційного навантаження.

Звернутися за допомогою до Центру комплексної реабілітації для дітей та осіб з інвалідністю Сєвєродонецької громади можна за телефоном: 0666211825

Єлизавета Ломонос