Майбутнє Донбасу: досліджуємо чотири сценарії, з яких тільки один — умовно позитивний

На окупованому Донбасі "відгриміли" російські вибори, бойові дії тривають і кінця їм не видно. Російська агресія змушує мешканців або залишати регіон, або пристосовуватися до щоденної небезпеки та загрози обстрілів, усвідомлюючи, що якийсь з них може стати останнім. На цьому тлі виникає питання: що далі, яке майбутнє чекає на Донбас? 

Луганщина та Донеччина — промислові області України, які російський диктатор путін почав "рятувати" ще у 2014 році, що привело спочатку до майже повного їхнього розграбування і занепаду, а потім, з 2022 року, дійшло й до стирання у пил цілих міст і масового вбивства населення усіма видами російського озброєння. 

Але інший світ не стоїть на місці, доки в Україні триває війна. Наприклад, 13 вересня Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) заявило, що світ перебуває на "початку кінця" ери викопного палива. МЕА прогнозує, що попит на нафту, природний газ і вугілля поступово знижуватиметься з 2030 року. А попит на відновлювальну енергію зростатиме. У цьому сенсі майбутнє промислових вугільних регіонів, схожих на Донбас, і без війни та руйнувань має бути переосмисленим.

"Сєвєродонецьк онлайн", проаналізувавши те, що відбувається зараз, дослідив і виділив чотири можливі сценарії майбутнього Луганської та Донецької областей. Всі вони залежатимуть від того, як, на яких умовах і коли завершиться війна.

Умовно позитивний сценарій

Почнемо з обнадійливого варіанту: Україна витримує довгу війну на виснаження, в яку її зараз втягує Кремль. Українські збройні сили рано чи пізно виходять на кордони 1991 року, Україна укладає угоду з рф про припинення війни. І війна дійсно припиняється: всі обстріли, як ракетні, так і артилерійські, зброя відведена та мовчить.

Для здійснення цього потрібно декілька умов:

• у рф має змінитися влада, яка буде готова на завершення війни, і з якою Україна погодиться вести перемовини, укладати якийсь документ.
• ЗСУ, щоб дійти до кордонів, повинні мати увесь необхідний арсенал зброї - від снарядів калібру 155 і далекобійних ракет до винищувачів, бажано в необмеженій кількості.  

Якщо таке диво станеться, на повоєнний Донбас чекають довгі роки розмінування, очищення від снарядів, дерусифікація, пошук колаборантів. Це умовно позитивний сценарій, тому що стовідсотково позитивних сценаріїв для напівзруйнованого й просяклого російською пропагандою Донбасу вже немає. Відновлення регіону, його переформатування з огляду на зіпсовану війною і затопленими шахтами екологію, незатребувану вже промисловість радянських часів, а також з огляду на зниження попиту на вугілля, може тривати десятиліття. Але так повністю і не завершитися.

Повернення населення у регіон після війни - під великим питанням, бо багатьом просто немає куди повертатися. Куди, наприклад, їхати мешканцям Попасної або Рубіжного? Навіть якщо збереглося житло, приміром, у Сєвєродонецьку, але місто мертве - там немає ані роботи, ані інфраструктури. І до того часу, як завершиться війна, молоді люди вже асимілюються в інших українських містах чи за кордоном. Чим довше війна триває, тим менше ймовірність повернення біженців.

Станом на 2014 рік на Донбасі, за підрахунками BBC, було 220 шахт, з яких 189 опинилися в окупації. За 10 років володарювання рф, окупаційна влада затопила і знищила більшість з них, а шахтарів зігнала на війну і вбила. Якщо бути точними, то окупанти ліквідували 114 шахт зі 189-ти. А нещодавно вже цілий російський міністр енергетики Шульгінов заявив, що в "лнр" і "днр" залишать усього 15 шахт. Відповідно, уся гірницька інфраструктура - збагачувальні фабрики, коксохімічні заводи - також  будуть нікому не потрібні. Металургія, яка зав'язана на вугіллі, або зруйнована, як в Маріуполі, або розкрадена, як в Алчевську чи Донецьку. 

Фото: Горловка.ua

Тож відбудова і стертих до фундаменту міст також під питанням: навіщо відновлювати населений пункт, якщо раніше він жив лише завдяки працюючій шахті, якої вже немає. Також під питанням буде майбутнє навіть вцілілих шахтарських містечок, які й утворювали тільки заради вугільної галузі. 

Майбутня українська влада має розробити цілу концепцію повернення до життя Луганської та Донецької областей, якою ця концепція буде, зараз не спрогнозує ніхто. 

Другий сценарій - війна на кордонах

Ще один варіант розвитку подій: українські збройні сили виходять на кордони Луганської та Донецької областей, але двостороннього припинення вогню немає, переговорів та угоди про мир теж. Зберігається путінська влада, яка попри все не полишає надій знищити Україну. Що відбуватиметься за таких умов з Донбасом можна побачити вже зараз на прикладі Херсона і Херсонської області. Росіяни звідти вийшли ще минулого року, але обстрілювати регіон як з лівого берега Дніпра, так і з моря не припиняють. До того ж ще й влаштували техногенну катастрофу, підірвавши Каховську ГЕС. Попри те, що путін хай незаконно, але включив Херсонську область в конституцію рф, тобто за російськими законами це їхня територія, це не заважає його армії її руйнувати та вбивати цивільних. Так само росіянам нічого не завадить обстрілювати Донецьк, Луганськ та інші населені пункти Донбасу, до яких дістане їхня зброя. Підсумок такого сценарію - регіон стає непридатним до нормального життя і поступово безлюдним.

Третій сценарій - корейський, окупація

Про те, що Україна може відмовитися від частини своєї території, зараз ніхто всерйоз не говорить. На офіційному рівні в один голос від президента до пересічного депутата всі кажуть про війну до перемоги й вигнання окупантів з усіх українських територій. Та й опитування кажуть, що понад 90% українців не підтримують ідею встановлення миру в обмін на територіальні поступки. Водночас у ЗМІ, зокрема західних, з'являються розмірковування про можливі варіанти закінчення війни. Тамтешні журналісти та аналітики спираються на те, що політична ситуація в головного донора України - США - може кардинально змінитися після президентських виборів 2024 року. Та й вже зараз у Конгресі республіканці намагаються заблокувати виділення допомоги Україні на наступний рік. 

На фото непрацюючий через війну Сєвєродонецький "Азот"

Член редакційної колегії The Washington Post Лі Хокстадер пише, що якщо Дональд Трамп поверне собі Білий дім і посаду президента, є явна загроза, що він припинить фінансову та воєнну допомогу США Україні. А країни Європи не зможуть "перекрити цю нестачу".

Оглядач Bloomberg Андреас Клут у статті "Майбутнє України не німецьке чи ізраїльське, а корейське" зазначає, що корейський варіант закінчення війни для України найбільш підходящий. Але для його втілення потрібно, щоб обидві сторони зрозуміли, що не зможуть здійснити свої наміри військовим шляхом. Клут нагадав, що фактично перемир'я між двома Кореями означало заморозку конфлікту, і ніякого договору між ними немає.

"Але режим припинення вогню тримається донині. І за останні сім десятиліть Південна Корея стала жвавою та процвітаючою демократією", - зазначає він.

Серед українських аналітиків Віталій Портніков дотримується думки, що Україні життєво необхідно отримати гарантії безпеки від НАТО за прикладом Швеції, які б розповсюджувалися на ту територію, яку контролює уряд. Тоді, на думку Портнікова, війна на більшій частині України зупиниться, бо росія не захоче та й фізично не зможе вступати у прямий збройний конфлікт з Альянсом. 

"Ніхто не заборонятиме Україні відвойовувати окуповані території, але на них не буде поширюватися 5 стаття НАТО", - вважає він.

Портніков впевнений, що саме такі гарантії безпеки від ядерних держав зможуть зупинити війну і дати шанс Україні на розвиток. 

У НАТО також розмірковують над чимось подібним, і нещодавно це вийшло у публічний простір. Керівник апарату генерального секретаря Північноатлантичного альянсу Стіан Єнссен допустив, що Україна зможе приєднатися до НАТО в разі відмови від окупованих росією територій. Ця заява викликала обурення з боку української сторони, таке гостре, що Єнссен був змушений уточнювати свої слова і спростовувати.

Якщо трапиться так, що війна дійсно припиниться за умовно корейським сценарієм, або схожим чином, і більша частина Донбасу залишиться в російській окупації, то на регіон чекають темні часи. Молоде населення виїжджатиме у пошуках кращої долі, Донбас вже остаточно стане місцем доживання для людей похилого віку, яким нема куди їхати. Після того, як окупанти "витягнуть останні соки" з одиничних промислових підприємств, Донбас цілком може перетворитися на безлюдну і спустошену територію, яких вже зараз по всій рф вистачає. 

Четвертий сценарій: окупація, бойові дії тривають

Четвертий сценарій - це те, що відбуваться зараз, але триває роками. Ми вже це бачили з 2014 року. Затяжна війна, бої за окремі вже зруйновані селища і міста. Постійні обстріли, руйнування прифронтових населених пунктів і жертви серед мирного населення. Екологічні катастрофи. За таких умов навіть та частина Донбасу, яка знаходиться під контролем України, - територія Донецької області, не зможе розвиватися і відбудовуватися. Власне, з цього сценарію може все починатися, тривати рік, два, три або більше, а потім, коли обидві сторони будуть виснажені цією війною, або ж за умови зміни влади у рф, можливий якийсь з вищеперерахованих сценаріїв.

Фото: Тиждень/Денис Казанський

Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Марк Міллі вважає, що війна в Україні триватиме, доки одна чи інша сторона не досягне політичних цілей військовими засобами, або обидві сторони не вирішать, що вони не можуть досягти цих цілей і сядуть за стіл переговорів. Слушна думка, з якою важко не погодитися. 

Що можна сказати точно, майбутнє Донбасу геть інше, регіон вже ніколи не стане таким, яким ми його пам'ятаємо: вже не буде тих териконів і червоних зірок, що загоряються на копрі, коли шахта піднімає на-гора понаднормову кількість вугілля, не буде шахтарів у парадній формі, які разом зі всім містом святкують своє професійне свято, не буде і металургійних викидів, які так сварили екоактивісти.