Семен Перцовський висловився щодо перейменування вулиць Сєвєродонецька

Відомий сєвєродонецький поет та журналіст Семен Перцовський висловився стосовно перейменування вулиць Сєвєродонецька.

Про це йде мова в його коментарі "Сєвєродонецьк онлайн".

"Напевно, без цього акту не обійтися, бо міська влада має виконувати закон. Без затримки. Інакше наша “особиста справа” може потрапити до тих, кому вона байдужа. Очікувати на те, що всі перші пропозиції відразу будуть вдалими, не можна. Для того, щоб було краще, й проводиться обговорення. Нам всім разом треба не дорікати комусь, а зробити так, щоб уникнути подальших перейменувань, - аби все було слушно, красиво, креативно, довговічно", - розповів він.

Семен Перцовський свого часу вносив такі пропозиції як член міської Громадської ради (дивіться “Сєвєродонецький Перець” на порталі Сєвєродонецьк онлайн: "Вулицю назвати - не єшака купити" та "Чому сміялася Громадська рада" 26 липня та 22 грудня 2015 року, https://sd.ua/news/3593 та https://sd.ua/news/4290). Недоцільність перейменування самого міста та його селищ, сіл (крім одного) журналіст доводить у своїй новій книзі, долею якої береться опікуватися міська військова адміністрація. "Та книгу, скоріше, знову доведеться корегувати.. Можу доповнити запропонований перелік вулиць: наприклад, відносно Щедрищевого, що входить до міста", - поділився він.

"Поки перейдемо до оприлюдненої таблиці перейменувань. Першою стоїть вулиця 8 Березня, якій хочуть повернути назву вулиці Шкільної. Щоправда, як старожил, уточнюю: такої вулиці не було, а був провулок Шкільний, адже поруч колись стояла школа. Її дуже давно вже немає. А тепер кидайте в мене каміння: це я задовго до кампаній перейменувань спонукав дати нове ім'я. Тоді за своїм сценарієм вів міський вечір на честь Жіночого дня. І звернув увагу присутніх керівників міста на те, що назви всіх вулиць присвячені чоловікам, а жінкам - жодної. Принародно взяв з них слово випривати становище. Вони й вигалали отаке перейменування. Виходить, знову будуть тільки чоловічі імена. У таблиці промайнули Леся Українка, Соломія Крушельницька - та лише як варіанти. Додам: свято на честь жінок, хоча під дещо іншою назвою, визнане ООН, воно відзначається одночасно в Україні, низці країн, в тому числі передових. Щось подібне можна сказати й відносно вулиці Першотравневої", - вважає Перцовський.

Він також наголосив, що паралельно вулиці Новікова йде вулиця Вілєсова. Першу не чіпають, а другу збираються перейменувати: "Хоча обох можна вважати батьками міста. З Росії приїхали обидва, - й назавжди поріднилися з Україною. Врешті-решт Г,І.Вілєсов (перший директор нашого хімкомбінату, при якому той дав першу продукцію) став українським міністром хімічної промисловості, а П.П.Новіков - заступником будівельного міністра. Обидва поховані на Байковому кладовищі в Києві. Геннадій Іванович - Почесний громадянин Сєвєродонецька".

Журналіст додав, що "перший Почесний громадянин, першобудівник, що багато зробив для економічного та культурного розвитку міста, І.М.Барський (чомусь у нас не увічнені ані він, ані перший керівник Лисхімстрою, жертва сталінських репресій О.Д.Забєльський, завдяки якому Сєвєродонецьк з'явився там, де він є) у своїх спогадах розповів показовий епізод. Під час Другої світової він приїхав до нас вести відновлювальні роботи, а жодних будматеріалів не було. Звернувся до Вілісова, який ло війни працював у нас, а потім очолив одне з підприємств країни. Той, ризикуючи собою (а його вже заарештовували), прислав вагони з тим, що було конче потрібно. Також дізнався: у Берліні 1945-го він врятував німецького вченого. Тож які резони забирати його ім'я з карти міста? На якій, до речі так і немає його колеги, Героя Праці В.Ф.Гогіна, письменника Й.Б.Курлата, інших славетних місцевих діячів. Про таких людей, починаючи з неординарних історій кохання, написав у книзі. Треба подавати нащадкам приклад суспільної вдячності в естафеті поколінь".

Перцовський каже, що є вулиця імені гендиректора “Азоту” Б.М.Ліщини. А для нових назв надане ім’я ще одного Богдана - Хмельницького. "Хто буде сперечатися з тим? Але я нарешті встановив, що точно в наших місцях починав військову кар'єру легендарний полководець, соратник Хмельницького І.Богун. Натяк зрозумілий? У таблиці пропонується й другий гетьман - Скоропадський. Тільки його прізвище треба писати вірно", - додав він.

"На заміну старого імені згаданий князь Володимир. А чому, скажімо, не Ярослав Мудрий? До нас ближче князь Ігор, який пив шоломом воду з Дінця. Якщо викреслюють іншого Ігоря - Курчатова, то чому б саме цю вулицю не назвати на честь того його давнього тезки або того ж Ігоря Сікорського, що є в переліку пропозицій. Дотепно? Буде якась логіка", - розмірковує сєвєродончанин.

За його словами, з того проєкту видно: не бажані вулиця та провулок Михайла Ломоносова (а той, як відомо, був у Києво-Могилянській академії, чим та досі пишається). Пропонується безлика Наукова, хоча є вулиця Науки. А є ж наші власні Михайли - Грушевський, Коцюбинський.

"Згадаю свій філологічний диплом з відзнакою, - оскільки мова далі йде про письменників. Пушкіна всюди начебто вже покарали. Навіть не згадали, що його дружина була правнучкою українського гетьмана. У нас не буде вулиці ще одного Михайла - Лермонтова. Між іншим, він чудово писав про Україну, кохав українську жінку, яка походить саме з нашого краю, присвятив їй вірші", - нагадав Перцовський.

Він вважає, що не буде вулиці Маяковського. Він - Володимир, як і наш земляк Сосюра. У обох - "неперевершені вірші про любов до України. Рядки Маяковського “Товарищ москаль, на Україну шуток не скаль”, про необхідність вчити “величну та просту” українську мову як ніколи актуальні. Але це його, виявляється, не виправдовує".

Далі сєвєродончанин розмірковує, що не буде й вулиці Менделєєва ("напевно, і його бюста перед “Азотом”?). Дарма, що він приїздив до Лисичанська та науково довів, що наш край потрібно розвивати. Нагадаю про інший бюст: Ю.Гагаріна у дитячому таборі в Щедрищевому. Якщо буде вулиця не на честь нього, а заслужено присвячена українському космонавтові Л.Каденюку, то й бюст, й ім’я табору треба замінити?".

Принаймні, вважає Перцовський, не може бути заперечень проти перейменування вулиці Московської: "Замість цього пропонуються інші міста. Краще обрати Харків, бо там (здається, в Дніпрі теж) є вулиця на честь Сєвєродонецька (можна трактувати й так: за старою назвою - “Сєвєрного Дінця”). І наш край колись входив до Харківської губернії".

Крім того, за словами журналіста, доречність назви бульвару Дружби народів ставилася ним під сумнів вісім років тому в згаданому “Сєвєродонецькому Перці”. "Пропонував не штамповані, такі, щоб по ним наше місто впізнавали, наче Київ по Хрещатику а Нью-Йорк по Бродвею. Не дослухалися. Тепер треба міняти. Пропонується: Незалежності України. Вважаю поєзнання цього зі словом “бульвар” дещо легковажним. А ось замість проспекту Центральний цілком можна", - розповів він.

"Чомусь не запропоновано жодної назви на честь захисників та майбутніх визволителів міста від рашистів. А де на честь волонтерів?! На честь Європи, солідарності з нами світу
Запропоновані назви на честь квітів, двічі - на честь калини, мабуть, приємні, але все ж таки для сучасного міста можна пошукати ще щось романтичне. І молодіжне, круте. Це не можна перекладати на адміністрацію. Добре, що вона не хоче, аби таке за нас вирішували “вгорі”. Серед сєвєродончан багато людей творчих професій чи захоплень. Варто влаштувати мозковий штурм! За участю серця. І не забути про жіночі імена - не тільки Лесі, а й землячок. І гендерний паритет стосується не лише поетес та співачок", - каже журналіст.

Він підсумував, що власні пропозиції вніс у згаданих на початку статтях: "Можуть бути й кращі - мова про алгоритм. Вчасно то чи не вчасно, але, якщо є нагода, зробимо так щоб кожна вулиця щось яскраво промовляла про наше рідне місто. Назви на кшталт Центральний, Юності (чи не найстарішої в місті, при тому, що є й Молодіжна) нічого не кажуть про нашу любов до нього. А ми його дуже любимо!"

Нагадаємо, Сєвєродонецька міська військова адміністрація повідомила про початок громадського обговорення щодо найменування (перейменування) вулиць та інших об’єктів топоніміки на території Сєвєродонецької міської територіальної громади, які містять російське походження.