«Постраждала територія Луганщини вимірюється в тисячах гектарів. Це реально катастрофа», - еколог Максим Якунін

Нещодавно стало відомо, що на окупованій Луганщині до 2030 року росіяни хочуть побудувати шість сміттєзвалищ, одне з яких – у Сєвєродонецьку. Також є інформація, що навколо міста утворилися стихійні звалища, адже те, що вигрібається з міста, не вивозиться за належністю на полігон. Люди потерпають від щурів, мишей, забруднення стоків. До того ж бойові дії в області не припиняються, а отже масштаби засмічення та забруднення неможливо порахувати остаточно.

Проте вже сьогодні екологи ведуть свій моніторинг, аби знати, до чого бути готовими після деокупації Луганської області. Зазначимо, що картина на сьогодні невтішна.

Про наслідки війни, будування сміттєзвалищ, знищення рідкісних тварин та випалений ліс «Сєвєродонецьк онлайн» розповів заступник начальника Державної екологічної інспекції у Луганській області Максим Якунін.

 - Можете прокоментувати останні заяви про побудову 6 сміттєзвалищ?

 - Ми ж не знаємо, як само діятимуть ці сміттєперероблювальні заводи. Як вони їх облаштують, яке обладнання встановлять. Це важко сказати, бо ми ж не розуміємо, як саме вони працюватимуть, як хочуть їх побудувати. Бо те, що сказали – це одне. А сама лінія переробки нам же не відома. Однозначно, що позитивних наслідків від цього буде мало.

Скоріш за все, знайдуть ділянку, звезуть туди відходи руйнації. І на цьому все закінчиться. Ну, це моя особиста думка. Я думаю, що окупаційна адміністрація навряд чи переживатиме, де діти ці всі відходи. Складуть, засмітять територію, угроблять нашу землю, на цьому все закінчиться.

- Про яку площу засмічених земель можемо сьогодні говорити?

- На сьогодні у нас дуже велика площа засмічених земель. Із застосуванням супутникових технологій, а також дронів, ми порахували її. На сьогодні вона складає 6 мільйонів 129 тисяч 35 метрів квадратних. Це наслідки руйнування будівель, устаткування, обладнання. Шкода, завдана довкіллю, на сьогодні складає понад 299 мільярдів гривень.

Ми відстежували, направили запити до відповідних установ, до космічного агентства, зараз будемо це все документувати, рахувати шкоду й вже в міжнародні інституції направляти. Дуже багато наслідків війни. Внаслідок їхніх злочинних дій дуже багато завдано шкоди довкіллю.

 - За допомогою чого моніторите?

 - У нас є свої безпілотні літальні апарати, обладнані вимірювальними датчиками атмосферного повітря. Громадські діячі надали у користування. В режимі онлайн можемо вимірювати забруднення атмосферного повітря. Орган підлаштовується під військові реалії.

 - Скільки часу має пройти для подолання наслідків?

- Зараз не можемо порахувати, скільки часу знадобиться, бо територія тимчасово окупована. Нам потрібен доступ. Але це не рік-два-п’ять. По-перше, там заміновано дуже багато території. Щоб отримати доступ, треба розмінувати. Це досить складний та тривалий процес.

Найбільше страждає земельний фонд наш, бо все прилітає на землю. Також у нас дуже багато розраховано шкоди атмосферному повітрю. Внаслідок пожеж, коли вони вели бойові дії, там же все летіло по Сєвєродонецьку, по Лисичанську, по цій агломерації. Дуже багато було руйнувань закладів. Всі горіло, викиди були. Є новітні методики розрахунків шкоди внаслідок бойових дій та надзвичайного стану. Супутникові технології. Ми їх використовуємо та документуємо. Бо навколишнє природне середовище, а тим більше, якщо воно знаходиться на тимчасово окупованій території, де ми не можемо фізично отримати доступ, воно дуже динамічне, мінливе.

Наприклад - зараз територія засмічена відходами руйнації, окупанти привезли туди тракторів, грейдерів, все це завантажили, вивезли, але сам же факт залишається. Тобто ми надалі не зможемо довести, після деокупації, що там був факт засмічення та псування землі. Це дуже складний процес. Тому ми намагаємося все зробити одразу. Щоб не втратити час. І цього, до речі, вимагають всі міжнародні конвенції з документування таких воєнних злочинів.

По атмосферному повітрю у нас теж дуже багато матеріалів, по засміченню. Ми задокументували понад 26 тисяч гектарів пожеж лісових. Потрапили під ці пожежі декілька об’єктів природно-заповідного фонду Національний природний парк «Кремінські ліси», створений указом президента України від 10.09.2019 року № 678/2019. Заповідник був знищений майже повністю пожежами та бойовими діями. Також - гідрологічний заказник місцевого значення «Кремінські каптажі», створений рішенням Луганської обласної ради народних депутатів від 17.03.1994 № 15/11 та частина Луганського природного заповідника «Трьохізбенський степ» та Заповідне урочище «Дубовий гай».

Внаслідок руйнування мостових переправ у нас задокументовано 10 фактів забруднення та засмічення водних об’єктів. Понад 41 мільярда збитків завдано. Потрапило до води понад 15 мільйонів кілограмів відходів цих мостів, техніки та іншого.

 - Скільки після деокупації, наприклад, не можна буде ловити ту ж рибу, купатися?

 - Після деокупації ми одразу візьмемо проби води, це найперше. Щоб розуміти, наскільки вона забруднена. Від того тільки зможемо говорити про час відновлення. Зі свого боку можу сказати, що це дуже тривалий процес. Без допомоги людей природа відновлятиметься довго.

 - Чи можна говорити про те, що територію, яку окупували одразу після вторгнення, менше забруднена, аніж та, де досі ведуться бойові дії?

 - Сєвєродонецький, Кремінський, Сватівський райони постраждали найбільше, багато шкоди завдано. Чим, наприклад, той же Міловський. Де активні бойові дії – там найбільше страждало навколишнє середовище.

 - Зараз страждає й наша аграрна територія. Чи можна буде потім там щось виростити?

 - Все по факту дивитимемось. Якщо земля засмічена, а не саме забруднена, буде простіше. І можна буде використовувати. Але без лабораторних досліджень цього не сказати.

 - А не знайомитеся з діяльністю «колег» з окупованої території?

 - Ми не моніторимо окупаційні ресурси. Ми ж орган державної влади. Як громадянин можу сказати, що особисто мені не цікаво, що вони пишуть, бо 90% там брехні.

 - Зараз просто неможливо дивитися на наші ліси. Є цифри, наскільки вони знищені?

 - Що стосується лісів, то там все дуже погано. Плюс окупанти його вирубують. Серебрянське лісництво знищено на 90%. Біля пойми Дінця лишилося трохи змішаного лісу. А хвойний весь знищений до Харківщини. Буде дуже багато проблем. І піщані бурі, і пов’язані з тим, що ліси вбирають в себе дуже багато вологи, а тепер їй нікуди буде діватися. Наслідки будуть не дуже добрі для тієї території.

 - А що стосується тварин? Там же були й рідкісні...

 - Це питання стоїть на контролі. Але зараз важко сказати, бо тварини могли мігрувати. Були, наприклад, рідкісні сірий журавель, орел могильник, річкова видра та норка. Але що з ними – не знаємо. Я бачив відео військових, де козулі підходили до окопів на передовій. Питання – змогли вони вийти з зони бойових дій чи ні. На місці треба розбиратися.

 - Проте є відео, де видно, що навколо Сєвєродонецька ліси ще є. Люди навіть гриби збирають…

 - Гриби після бойових дій – це треба бути сміливою людиною, щоб їх їсти.

 - Після деокупації буде багато роботи?

 - Роботи буде дуже багато. Бо постраждала територія вимірюється в тисячах гектарів. Це реально катастрофа.