Як кардіологиня з Луганщини лікує серця на Рівненщині

Кардіологиня з Кремінної Ірина Титаренко після початку повномасштабного вторгнення понад місяць залишалася у рідному місті. Жила й працювала в лікарні. Однак через щільні обстріли та наполегливі прохання батьків пані Ірина наважилася покинути Луганщину. Сьогодні майже як два роки кардіологиня продовжує лікувати людей на Рівненщині.

Ірина Титаренко у розмові з «Сєвєродонецьк онлайн» згадала про життя та умови в Кремінській лікарні, свій переїзд у Львів, а згодом на Рівненщину. Також пані Ірина розповіла про симптоми, які не можна ігнорувати, дала рекомендації стосовно харчування та препаратів, що мають бути про всяк випадок в кожній аптечці.

«Свіжого надходження товару не було»

 - Пані Ірино, скільки часу ви знаходилися у Кремінній після 24 лютого?

 - Понад місяць. Я продовжувала працювати у кардіологічному відділенні Кремінської лікарні до самого виїзду. Постійно була на роботі. Виїхала з Кремінної 31 березня 2022 року.

 - Які були умови на роботі? Чи всього вистачало для забезпечення пацієнтів?

 - Частково вистачало. На початках аптеки працювали повноцінно, але потім вже свіжого надходження товару не було, продавали те, що в наявності.

Періодично не було світла, десь у березні. Були такі дні, що не працювала жодна аптека, однак потім фармацевт виходив на роботу навіть без світла...

 - Чи позначалася якось відсутність електроенергії на роботі лікарні?

 - Особливо ні. У лікарні включали генератор. Робота продовжувалася у тих умовах, що були. Поступали пацієнти, лікувалися.

 - Скажіть, чи доводилося у той час радити пацієнтам щось з традиційної домашньої медицини?

 - Поки я там була, привозили гуманітарні препарати. Тому, у принципі, коли були закриті аптеки, люди приходили до нас, ми вишукували варіанти, чим можна допомогти й давали те, що в нас було.

 - Розкажіть, як наважилися виїхати з Кремінної?

 - З кожним днем ситуація погіршувалася, обстріли частішали. Батьки наполягали, щоб я виїжджала...

Ірина Титаренко 

 - А батьки залишилися там?

 - Так, вони в окупації на тій території. У себе вдома залишилися, не змогли виїхати...

 - Пані Ірино, що розповідають батьки, яке наразі там життя?

 - Там, де батьки, у Кремінському районі, життя відносно спокійне. Туди майже з перших днів зайшли інші (росіяни – ред.), вони знаходяться трохи далі від лінії фронту. Як вони кажуть, для них сильно нічого не змінилося. Магазини працюють, у них все є, все доступне. Пенсії виплачують...

 - А що стосується медицини?

 - Мама й тато лікувалися в лікарні, їм була надана кваліфікована допомога.

 - Скажіть, чи не страшно за батьків?

 - Звісно, страшно. За всіх страшно. Зараз і в Україні не дуже безпечно, скажімо так…

 - Ви не намагалися якось вмовити їх виїхати?

 - Це складний шлях…У мене тато не транспортабельний. Вони й не хочуть виїжджати, дуже тяжко наважитися покинути своє житло. До того ж треба за щось жити, оренда житла не дешева зараз… Тому поки вони там.

«Завдяки роботі адаптація проходила легше»

 - Розкажіть, будь ласка, яким був ваш шлях на більш безпечну територію?

 - 31 березня знайомі знайомих виїжджали та погодилися підвезти мене до Дніпра. Поки їхала, інші люди, що виїхали раніше з міста, запропонували житло у Львові. Далі з Дніпра евакуаційним поїздом я доїхала до Львова. Там мене зустріла дуже приємна дівчина, яка мене поселила, дала все необхідне на той час. У мене нічого з собою майже не було, кількість речей була мінімальна, одна валіза…

Я дуже вдячна цій дівчині, що в таку тяжку хвилину, мені допомогла. Ми зовсім були незнайомі. Вона з мене не взяла гроші ні за оренду, ні за комунальні послуги, хоча була умова платити комуналку.

У Львові я прожила приблизно два тижні. Я підтримувала зв'язок зі своїми колегами, цікавилися, хто куди виїхав, як себе почуваємо. Мені сказали, що у Дубно Рівненської області потрібен кардіолог. Тому я наступного дня, 19 квітня, приїхала туди, і вже 20 квітня оформилася на роботу в Дубенську лікарню у кардіологічне відділення лікарем-кардіологом, де працюю і сьогодні.

Ірина Титаренко 

 - Пані Ірино, розкажіть, що запам’яталося найбільше?

 - Обстріли, вони надовго запам’ятаються. Вразило, як люди можуть групуватися в таких подіях і підтримувати один одного.

 - Як проходила ваша адаптація?

 - Завдяки роботі адаптація проходила легше. Була зайнята, відволікалася від думок. До того ж певний час я проживала не одна, а з колегою, яка виїхала звідки і я. Було легше усе переживати разом.

 - Що можете сказати про нове місто, місцевих?

 - Місто гарне, затишне, невеличке. Але у порівнянні з Кремінною більше...

 Місцеві жителі привітні. Звісно, скрізь є різні люди, і до переселенців по-різному ставляться. Але загалом на моєму шляху мені траплялися хороші люди.

 - Наразі серед ваших пацієнтів є переселенці з рідної Луганщини?

 - Мої пацієнти, що виїхали з нашого краю, досить часто дзвонять для отримання онлайн-консультацій. Перед війною у нас з інфарктом лікувався чоловік з Рубіжного. На той момент Рубіжанська лікарня лікувала більше людей, хворих на ковід, а ми приймали кардіологічно-хворих. І так сталося, що цей чоловік поступив до мене у Дубно. Ми, не знаючи цього, вже зустрілися у відділенні.

А так тут, якщо і є переселенці, то з інших областей, з Донеччини, Херсонщини. Також у мене є декілька людей, що знаходяться за кордоном, і продовжують мені телефонувати й консультуватися, бо тяжко попасти на прийом до кардіолога в Європі. Але переважна частина пацієнтів – це місцеві.

Больовий синдром в грудній клітині зліва – привід звернутися до кардіолога

 - Пані Ірино, розкажіть, з якими проблемами до вас звертаються найчастіше?

 - Тиск (артеріальна гіпертензія), серцева недостатність, ішемічна хвороба серця – це такі поширені прояви.

 - З якими симптомами важливо якнайшвидше звернутися до кардіолога?

 - Найтяжче захворювання в кардіології – це інфаркт міокарда. Відповідно, якщо є больовий синдром в грудній клітині зліва, можливо з іррадіацією у щелепу, руку, спину, то обов’язково треба звернутися до кардіолога або викликати швидку допомогу. Вони зроблять електрокардіограму й на основі цього поставлять діагноз.

 Ірина Титаренко

 - Чи стало від 24 лютого більше скарг стосовно болю у серці?

 - Будь-який стрес завжди провокує погіршення у наших пацієнтів, до прикладу, з тиском. Люди сприймають це по-різному. Хтось навіть не дуже хоче іти лікуватися або не може з різних причин. Зараз багато тяжких випадків, я б навіть сказала, запущених. Люди сидять до останнього, коли сил вже зовсім немає, звертаються. У 2023 році набагато більше звернень і пролікованих хворих у кардіологічному відділенні, ніж у 2022 році.

 - Чи є якісь рекомендації щодо того, як себе убезпечити?

 - Убезпечити складно. Усі ми живі люди, у кожного різні життєві обставини. Хтось виїхав з родиною, хтось – без родини, хтось воює. У людей постійний нескінченний стрес. Тому єдине, що можу порекомендувати, вчасно звертатися за медичною допомогою, не чекати до останнього, дотримуватися рекомендацій лікаря, не нехтувати лікуванням, тоді воно матиме свій результат і призупинить розвиток хвороби.

 - Чи є такі ліки-швидка допомога для серця, що мають бути в аптечці у кожного українця?

 - Для початку має бути якесь заспокійливе. Ті, хто хворіє, вже знають, які ліки мають бути для екстреної допомоги, до прикладу, у випадку з тиском – «Каптотрил», у випадку ішемічної хвороби серця чи у разі інфарктів в анамнезі – нітрогліцерин... Але однієї таблетки на всі випадки немає.

 - Мені здається, що майже у кожного вдома є той же «Валідол»...

 - «Валідол» можна, звісно, але такої великої допомоги він не надасть, на жаль. Як варіант, «Валідол», «Корвалтаб», «Корвалмент», «Корвалол», це, мабуть, має бути у кожного. У будь-якому випадку це хоча б трошки заспокоїть, але симптоми, ті, які є, дійсно, серцево-судинними проявами, не забере жоден. Вони не зашкодять, але, якщо цими доступними препаратами не знялися болі, треба звертатися за медичною допомогою, не чекати. Дуже багато інфарктів пропускається, воно може переболіти, але потім людина приходить, а в неї є зміни на елктрокардіограмі. Виявляється, що вона на ногах перенесла інфаркт і залишилася жива, але може бути інакше... Тим паче, що зараз в усіх областях є інтервенційні відділення, де надають допомогу при гострому інфаркті безкоштовно. Це доступно для усіх людей.

 - Чи можна за візуальними ознаками визначити, що у людини є проблеми з серцем?

 - Це вже якщо запущені випадки. Якщо у людини є помітні набряки, ціаноз губ, то можна запідозрити проблеми з серцем. А далі треба дивитися, слухати.

 - А якщо, до прикладу, набрякають пальці рук?

 - Це не завжди серцеві проблеми. Якщо є серцева недостатність, то набряки йдуть знизу догори. Спочатку набрякають ноги, і далі все підіймається вгору, до обличчя. Набряки ниркового походження навпаки починаються з обличчя і спускаються донизу… Візуально, звісно, коли працюєш і бачиш людину, можна робити певні припущення, але, все одно, мають бути обстеження та аналізи.

 - Я так розумію, серед таких ознак можуть бути характерні задишки, кашель

 - Може бути сухий кашель, задишка, біль за грудиною чи у лівій половині грудної клітини при фізичних навантаженнях, головний біль, запаморочення. Але багато схожих симптомів з іншими захворюваннями, до прикладу, та ж стенокардія дуже схожа з анемією (низьким гемоглобіном), механізм інший, а прояви однакові.

 - Пані Ірино, чула, що для профілактики серцево-судинних захворювань можна випити келих червоного вина або чашку кави. Що ви можете сказати з цього приводу?

 - Кава точно не профілактує, але вона не заборонена навіть тим, хто має серцево-судинні захворювання. Одну-дві чашечки кави у першій половині дня можна випити, не зловживаючи.
Червоне вино – це антиоксидант. Рекомендацій щодо профілактики немає, але, у тих, хто часто вживає алкоголь, розвиток атеросклерозу, дійсно, трошки затримується. Не будемо пропагувати прийом алкоголю. Келих вина можна випити за вечерею чи на свято, це і антиоксидант для організму, і фактор, що розслабляє. Але, щоб вживати на постійній основі в цілях профілактики — ні.

 - Як впливають енергетичні напої на роботу серця?

 - Дуже негативно. Енергетичні напої викликають серцебиття, для серця це не дуже добре, тому що туди не поступає та кількість кисню, що потрібна. Плюс у таких напоях різні домішки. Їх взагалі нікому не бажано вживати.

 - Пані Ірино, які продукти можуть знизити ризик серцево-судинних захворювань?

 - У раціоні має бути більше продуктів рослинного походження, це для профілактики атеросклерозу. Можна їсти сало, але в невеликій кількості, воно вважається добрим холестерином. Для профілактики вживають рослинні жири: оливкову, гірчичну, льняну та гарбузову олії. Горіхи у невеликій кількості, фрукти, зокрема, хурму, банани, але все має бути в міру.

Легше сказати, чого не можна, смажене, жирне та солоне треба обмежувати. Жирні сорти м’яса, підсмажене сало, свинину взагалі не бажано... Але хочу сказати, якщо у людини є спадковість, то це великий фактор розвитку хвороб.