Західні компанії і досі надають компоненти для ракет рф, якими вона б'є по Україні, - FT

Західні компанії продовжують надавати росії доступ до критично важливих компонентів, які використовуються для виробництва ракет і безпілотників.

Про це пише старша наукова співробітниця Інституту міжнародної економіки Петерсона за сумісництвом та директорка програми міжнародних відносин Київської школи економіки Еліна Рибакова у газеті Financial Times, закриту статтю якої цитує ZN.ua.

Рибакова зазначає, що понад 50 країн запровадили санкції проти росії, включно з експортним контролем, невдовзі після повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року.

Але для ефективного експортного контролю корпорації мають суворо дотримуватися правил, а уряд має застосовувати штрафні заходи до компаній-порушників. Це повинно доповнюватися вторинними санкціями та значним збільшенням фінансування для наглядових органів, вважає Рибакова.

Українська влада ідентифікувала 3 638 компонентів у 134 окремих одиницях зброї. Наприклад, БПЛА Shahed-238, який росія використовує проти українських цивільних та об'єкти критичної інфраструктури, має електронні компоненти з таких країн, як Канада, Китай, Німеччина, Нідерланди, Швейцарія, Тайвань та США. Ці висновки підтверджують власні дослідження росії про те, що її армія на 70-90% залежить від компонентів західного виробництва.

"Нещодавні заходи США із залучення фінансових установ до руйнування мереж розповсюдження вже дають свої результати. Банки Китаю все частіше ретельно перевіряють або відмовляються від транзакцій з росією. Однак жодна системно важлива установа ще не зіткнулася з американськими санкціями. Щоб бути ефективними, США повинні не лише погрожувати, але й використовувати свої потужні інструменти. І хоча залучення фінансових установ є важливим, успішна реалізація вимагає участі самих корпорацій", — зазначає Рибакова.

З лютого 2022 року журналісти-розслідувачі, аналітичні центри та правозахисні організації надали вагомі докази того, як комплектуючі західних компаній потрапляють до росії, привертаючи увагу політиків та законодавців. Проблема зрозуміла всім, окрім самих корпорацій. У відповідь більшість компаній ховаються за шаблонними юридичними формулюваннями. 

Авторка наголошує, що компанії повинні докладати більше зусиль для посилення належної перевірки своїх мереж розповсюдження, щоб відповідати вимогам контролю експорту. Якщо це не вдасться, лише багатомільярдні штрафи за ухилення від експортного контролю, аналогічні тим, які банки отримують за відмивання грошей і фінансування тероризму, можуть змусити компанії переглянути свої ризики та вигоди.