Свято з неприємним присмаком: чого чекати школам Луганщини від нового навчального року

Цього року Міністерство освіти та науки України (МОН) оголосило про запуск програми “Школа офлайн”. За офіційною версією, основна її мета - повернути за шкільні парти, тобто до очного навчання 300 тисяч українських дітей.

Програма - комплексна, і нині під неї формують нормативну базу. Таким чином народився сумнозвісний наказ МОН № 850, положення якого суттєво обмежували можливості організації дистанційної освіти у закладах загальної середньої освіти (ЗЗСО). Виконавши вимоги, деякі громади Луганщини ризикували залишитися без шкіл.

Стикнувшись з хвилею критики, документ скасували та запустили обговорення. Але зрештою на початку серпня МОН затвердило наказ № 1112, який у мережі “охрестили” братом-близнюком попереднього. Різниця між ними, дійсно, невелика: деякі спірні моменти МОН вирішило “провести” через інші накази, а запровадження змін відсунуло до 1 вересня 2025 року.

Отже, школам Луганщини, а значить - і Сєвєродонецької громади, дали ще один рік. У якому становищі, з яким настроєм освітяни зустрічають 1 вересня та що буде далі - дізнавався “Сєвєродонецьк онлайн”

“У нас потужні педагогічні колективи, які не зрадили Україну”

Станом на 24 лютого 2022 року у 23 школах Сєвєродонецької громади навчалося понад 10 тисяч дітей. Кожен наступний навчальний рік ця цифра зменшувалася. Це закономірно, адже територія громади перебуває під окупацією рф. Певна кількість людей лишилася на захопленій території а решта - переселилися в інші регіони чи за кордон, де соціалізується та налагоджує нове життя.

Сєвєродонецьк, 1 вересня 2021 року

У коментарі “Сєвєродонецьк онлайн” начальниця управління освіти Сєвєродонецької МВА Лариса Волченко розповіла, що протягом 2023-2024 навчального року продовжували роботу 20 комунальних закладів загальної середньої освіти громади. У них навчався 6551 учень. Не змогли розпочати свою діяльність та знаходяться на простої Борівський НВК, Новоастраханський ліцей та Єпіфанівська гімназія.

“У 2024-2025 навчальному році у 20 закладах продовжать здобувати освіту 5519 учнів. Середня наповнюваність класів становить 23 дитини. Станом на 19 серпня до перших класів зарахували 108 учнів”, - повідомила вона.

Два заклади освіти цьогоріч не змогли набрати перші класи. У частині закладів провели злиття класів у паралелях. 30% учнів сєвєродонецьких шкіл навчаються з-за кордону. Кількість дітей з окупованих територій начальниця управління не називає задля їхньої безпеки. Але запевняє - вони є.

“Кожна школа зберігає свій контингент учнів. Це здобувачі світи, які бажають навчатися саме в школах Сєвєродонецької громади, разом зі своїми вчителями”, - запевняє Волченко.

1 вересня 2020 року

Разом з тим поменшало й вчителів. Станом на 24 лютого 2022 року у системі освіти міста працювали 2413 осіб, розповідає начальниця управління. З них безпосередньо педпрацівників - 1350. Сьогодні ж у ЗЗСО працюють за дистанційною формою тільки 406 педагогів. Утім, цієї кількості вистачає, щоб забезпечувати освітній процес: дефіциту кадрів у школах громади немає. Деякі заклади приймають на роботу нових педагогічних працівників. Але, за словами пані Лариси, це поодинокі випадки.

“У нас потужні педагогічні колективи, які не зрадили Україну і, попри все, продовжують працювати”, - зауважує вона.

“Повернути педагогів на Луганщину буде доволі складно”

Власне, саме ці педагоги та їхні учні нині є тією категорією осіб, якої торкнуться зміни, запропоновані наказами МОН.

Учні-ВПО, з яких майже повністю складаються класи закладів освіти з окупованих територій, до 1 вересня 2025 мають піти навчатися у школи за місцем фактичного перебування. Зараз дітей за статусом переселенців, які вчаться онлайн, загалом по Україні близько 120 тисяч.

Водночас школи для продовження роботи онлайн мають набрати хоча б один клас на паралелі для всіх років навчання. Дітей, які живуть в Україні та за кордоном, в один клас зараховувати не можна. Також у наказі № 850 йшлося, що в кожному класі необхідно зібрати не менш ніж 20 учнів. Цю норму, яка суперечила чинному законодавству, із нового наказу прибрали, але все одно хочуть переглянути.

Кінець кінцем, заклади освіти, які не зможуть виконати зазначені умови, мають зупинити діяльність відповідно до законодавства. Учителям після цього пропонують два варіанти: записатися у деокупаційний резерв зі збереженням середнього розміру зарплати або шукати нове місце роботи.

В обласній організації Профспілки працівників освіти та науки України приблизно підрахували: якби наказ № 850 став дійсним, то функціонувати продовжили б лише 36 закладів загальної середньої освіти Луганщини з понад 80, які працюють зараз. У деяких громадах (переважно - селищних) взагалі б не вдалося зберегти жодної школи.

Випадково чи навмисно, але у початковій версії документа МОН цього не врахувало. А ось чинний наказ передбачає, що у кожній громаді має працювати хоча б одна школа, навіть якщо вона не відповідає новим критеріям. Втім, для більших громад, таких, як Сєвєродонецька, це кардинально ситуацію не змінює.

“На жаль, імплементація цих “скандальних” наказів МОН для нас означає закриття майже 70% закладів загальної середньої освіти та вивільнення більшої частини вчителів”, - каже Лариса Волченко.

Обласна педконференція, серпень 2024 року

Вона вважає, що школи, які зараз працюють у громаді, є “ниточкою, які об’єднують усіх членів Сєвєродонецької МТГ та надають підтримку у складний час”. А дія вищезазначеного наказу, на її думку, негативно вплине на можливість відновити роботу закладів освіти міста у випадку деокупації.

“Ми втратимо наші педагогічні колективи”, - наголошує пані Лариса.

Про негативні наслідки ініціативи МОН для збереження кадрового потенціалу Луганської області у випадку деокупації говорить і голова Сєвєродонецької РДА Роман Власенко.

“Вчителі, які сьогодні працюють у школах Луганської області, ми їх вже рахуємо як резерв для повернення. І вони, у принципі, з цим погоджуються. Якщо ці вчителі підуть працювати у школи за місцем перебування то, скоріш за все, залишаться у тих громадах. І повернути їх нам на Луганщину буде доволі складно. Тому я думаю, що саме для Луганщини у цьому рішенні є більше проблем, ніж плюсів”, - каже він.

На думку Власенка, міністерство своїми діями переслідує дві основні цілі: “Перше - це підвищення якості освіти, скоріш за все. Та, можливо, певна економія бюджетних коштів”.

Однак поки він не бачить, у чому може бути короткостроковий ефект від прийнятих змін.

“У нашому випадку гроші ходять за дитиною. Кошти освітньої субвенції просто будуть перерозподілені на інші навчальні заклади, куди будуть переведені діти з Луганської області. Тобто значної економії, скоріш за все, не буде. Друге - те, що це якось вплине на якість. Я думаю, що короткострокових якихось успіхів не буде. Можливо, у довгостроковій перспективі вона якось і покращиться. Але в умовах війни, на мій погляд, психологічний стан дітей важливіший, ніж якісь там перспективи п’ятирічного чи десятирічного майбутнього”, - вважає він.

Його головний посил у тому, що вибір форми навчання має залишатися добровільним:

“Скажу як батько. Мій син теж три роки навчався в онлайні, але ми ухвалили рішення родиною, що 11 клас він буде навчатися офлайн. Ми його перевели у місцеву школу. Питання соціалізації, питання спілкування з однолітками було у пріоритеті. Ми такий вибір зробили. Але вважаю, що в умовах такої кризи, в умовах психологічних навантажень, те, що нормально працює, має далі працювати”.

“Сподіваємося, що це буде рік прийняття виважених рішень”

Вчителька математики Cєвєродонецького багатопрофільного ліцею Майя Рибнікова наголошує: "кожен педагог розуміє, наскільки важлива соціалізація й спілкування між дітьми, які дає їм офлайн школа". Однак вважає, що поки у Луганської області немає жодної можливості відкрити заклади освіти офлайн, і доступний тільки такий онлайн формат навчання, то школи мають продовжувати свою роботу.

Вона категорично не згодна з позицією Міністерства про незадовільну якість освіти, яку дає дистанційне навчання.

“Не можна казати, що онлайн навчання - це погано, а офлайн навчання - це гарно. Це не моя особиста думка. Є статистика, є моніторинги. Якщо звернутися до рейтингу 2023 року за результатами НМТ, то Луганська область, яка повністю навчалася онлайн, посідає друге місце. Львівська область завжди була першою і до війни, і під час війни. Всі інші області, у тому числі й Київ, знаходяться нижче Луганщини, а вони майже на 80% вчилися саме у форматі офлайн”, - доводить педагог.

Звісно, каже вона, організація навчання офлайн та онлайн відрізняються. Тому школи з окупованих територій останні роки мали пристосовуватися до реалій, щоб створили таку систему, коли діти отримують якісні знання.

Випускники шкіл Сєвєродонецька, які набрали максимальні бали на НМТ цьогоріч

“Скинути “домашку” та накидати якийсь лекційний матеріал - так було, коли ми починали. Але зараз це не аргумент. Можливо, так десь і залишилося, я не можу казати за всіх. Але більшість шкіл, і саме той навчальний заклад, у якому я працюю, ми розробили нормальну систему роботи. Ми працюємо так, що у нас йдуть повноцінні уроки. Зараз, коли я спілкуюся з 11-м класом, вони кажуть, що якість уроків, яка у нас була, коли ми вчилися у 8-9 класі офлайн, і зараз, коли ми вчимося онлайн, майже не відрізняється”, - пояснює вчителька.

Єдиний складний момент, який залишається, на її думку, - це відсутність “живого” спілкування. Але у дітей-ВПО до цього року ніхто не забирав права вибору форми навчання, а у вчителів - можливості пошуку нового місця роботи. Певна кількість учнів з Луганщини ще у попередні роки обрали офлайн заклади. Як вважає педагогиня, "це абсолютно нормально". Іншим - "важливіше бути зі своїм класом, вчителями". Тому вони залишаються у школах своїх громад. Але пані Майя не думає, що це вирішальний критерій:

“Все одно: друзі, вчителі, громада - це трошки менш важливо, ніж якість навчання, особливо в 11-му класі. І якби діти чи батьки побачили, що якість освіти гірша, ніж в офлайн школі, то все ж таки вони б залишили спілкування з друзями та вчителями десь там окремо та переходили б до шкіл Києва чи Дніпра. Тому, якщо у нас діти залишаються, то це каже про те, що ми працюємо якісно та даємо гарний результат”.

Вчителька вважає, що справжня причина прийняття наказу МОН - економія коштів. У стані війни економити - "теж абсолютно нормально", навіть на освіті, підкреслює педагогиня. Втім, на її думку, “економити треба об’єктивно”.

“Я впевнена, що треба провести оптимізацію системи освіти, але не шляхом закриття шкіл з окупованих територій. А розумно провести оптимізацію повністю у всіх регіонах. Тому що так само й у Львівській області, і у Київській області, і у самому Києві є школи не наповнені. Якщо знову подивитися на рейтинги 2023 року, скільки у них шкіл і скільки дітей, то середня наповнюваність у них така сама, як і по Луганській області”, - каже Майя Рибнікова.

 Сєвєродонецьк. Майя Рибнікова проводить відкритий позаурочний захід

“Друга причина - не об’єктивна, а, скоріше, суб’єктивна. Це небажання зараз підтримувати окуповані області”, - зауважує вчителька.

Загалом цей наказ, на її думку, дискримінує переселенців:

“ВПО - громадяни України, і я не розумію, чому подібними наказами у них мають бути якось обмежені права та обов’язки. Тобто Конституція не одна для всіх? Все, що пропонується у наказі, воно було: ми могли вільно обирати форму навчання, нове місце роботи. Чому зараз щось вигадується штучно? Дайте спокій людям-ВПО. Цей статус ніяк не впливає на освітні послуги, які нам гарантує закон “Про освіту” та Конституція”.

Зупинивши роботу шкіл з окупованих територій, потім відновити їхню роботу з нуля буде майже неможливо, доводить вона. Бо діти та вчителі, які будуть вимушені піти до інших шкіл, навряд чи повернуться назад. Тому вона сподівається, що наступний навчальний рік буде роком “прийняття виважених рішень”.

“Що стосується саме цього навчального року, то у будь-якому випадку 1 вересня ми будемо з радістю вітати дітей. З вдячністю за те, що вони нас обрали. З надією на те, що у нас все буде добре. Що це рік стане черговим, насиченим, цікавим. Сповненим якихось нових вражень, нових відчуттів, нових знайомств...

У будь-якому випадку, ми будемо запевнювати батьків, що ми робимо все можливе для того, щоб освіта Луганської області існувала і далі. І це не порожні слова, це дійсно так. Ми подивимося на дії міністерства у вересні-жовтні. Дуже сподіваюся, що нас все ж таки почули й змінять хоча б окремі положення наказу № 1112. Якщо нічого не зміниться, ми продовжимо свою боротьбу. І я впевнена, що наказ 1112 у тому варіанті, як зараз, не вступить у дію 1 вересня 2025 року. І школи Луганської області продовжать своє існування. Бо Луганська область - це Україна. Ми це довели. І ми саме таким чином можемо зберегти нашу область. Тому що якщо зникає освіта - зникає й область”, - резюмує педагогиня.

“Будемо враховувати, що це така наша перемога над МОН”

Те, що на 2024-2025 рік мережу шкіл Луганщини вдалося зберегти, керівник Луганської обласної організації Профспілки працівників освіти та науки України Сергій Севрюк вважає невеличкою перемогою.

“Все, що вони планували, перенесено на рік. Тому ми будемо враховувати, що це така наша перемога над МОН. Хоча трохи незрозуміло, чому ми маємо перемагати Міністерство освіти, а не разом працювати”, - зауважує він.

Що можна змінити за цей рік? Чи можна якось вплинути на рішення МОН? На ці питання однозначної відповіді у пана Сергія немає. Адже можуть виникнути не залежні ні від МОН, ні від батьків, ні від вчительської спільноти обставини. Наприклад - перемога, деокупація. Або може змінитися безпековий складник: припиняться чи посиляться обстріли.

“Тому, можливо, сам час не дасть змоги реалізувати цей наказ, і він втратить свою актуальність”, - вважає голова профспілки.

Нарада за участі МОН і Мінреінтеграції з питань роботи ЗЗСО у дистанційному форматі

Поза цим він впевнений -  якщо не скасувати наказ, то хоча б змінити окремі його положення цілком можливо. Які саме - буде видно після 1 вересня.

“Далі треба дивитися на реалії. Будемо аналізувати тенденцію: що відбувається з закладами освіти Луганської області. Я маю на увазі - з мережею самих закладів, кількістю учнів та вчителів. Чи залишиться вона такою ж, чи зменшиться вона, чи збільшиться? У зв’язку з чим це буде відбуватися? Об’єктивні та суб’єктивні причини цих процесів. Тобто є час для аналізу. І далі профспілка як соціальний партнер МОН готова вести переговори. Вести спільні заходи, щоб або покращити цей наказ, або змінити якісь його положення. Або, якщо необхідно, й взагалі скасувати”, - наголошує він.

Так само рано, на його думку, говорити про те, що робитимуть вчителі. Бо, можливо,  вони вже шукають нову роботу.

“Загальна картина більш-менш зрозумілою буде ближче до жовтня. Взагалі завжди так бувало, буде і є: початок нового року відрізняється від закінчення. Хтось кудись переїхав, хтось прийшов на роботу, хтось звільнився. Змінилися програми, навантаження, штатний розклад. Це теж процес не одноденний”, - каже Сергій Севрюк. 

"За онлайн, що затягнувся, ми заплатимо мільярдами”

У Сєвєродонецькій громаді, каже Лариса Волченко, у батьків, учнів та педколективах  реакція на накази МОН “дуже негативна”.

“Керівництво нашої Сєвєродонецької МВА, управління освіти, педагогічні колективи закладів освіти, батьки неодноразово звертались із листами до МОНу з метою недопущення підписання таких наказів. На жаль, нас не чують. Відтермінування на один навчальний рік вимог наказу нашої проблеми не вирішує”, - зауважує вона.

На міській конференції педпрацівників, яка пройшла 27 серпня, начальник Сєвєродонецької міської ВА Олександр Стрюк наголосив на важливості продовження роботи закладів освіти громади в дистанційному форматі. Перед тим на обласній педконференції очільник Луганщини Артем Лисогор запевнив, що робиться все можливе, “щоб зберегти освітні заклади, педагогічний склад, а головне - дітей, у тому числі й тих, які навчаються з тимчасово окупованої території”.

У міністерства тим часом позиція незмінна. Принаймні, судячи з їхніх заяв.

Так, відповідаючи на критику стосовно наказу № 850, у МОН наголосили, що дистанційна освіта “не може бути довгостроковою стратегією для держави”. А запровадження дистанційного формату навчання під час пандемії та його продовження після початку повномасштабної війни були вимушеними та важливими кроками, які допомогли зберегти систему освіти.

“Як показують міжнародні дослідження, очна освіта - це можливість ефективніше та якісніше здобувати не лише знання в конкретних дисциплінах, а й поглиблювати м’які навички”, - вважають у МОН.

У коментарі “Лівому берегу” міністр освіти Оксен Лісовий сказав, що у відомстві спостерігають “дуже негативні сигнали” через тривале онлайн-навчання.

“Для дітей початкової школи це взагалі катастрофа. У них не формуються засадничі речі: уміння навчатися, фокусувати увагу, базові соціальні навички, як взаємодіяти між собою, з учителем, як поводитися на уроці. У підлітків свої проблеми: самотність, складнощі в адаптації до очного навчання, коли вони вступають до університетів”.

Стан одного з закладів освіти у Сєвєродонецьку

За “онлайн, що затягнувся”, сказав урядовець, “ми заплатимо мільярдами”.

“Кожен громадянин заплатить недоотриманими доходами й загалом країна заплатить просіданням ВВП. Бо втрачаємо якість людського капіталу”, - аргументує він.

Врешті, на конференції "Серпнева 2024" Лісовий у коментарі журналістам наголосив, що з 1 вересня 2025 року Міністерство освіти та науки буде “достатньо жорстко” вимагати виходу всіх дітей на навчання за місцем перебування. А рішення батьків ще на рік продовжити навчання дітей в онлайні назвав “несвідомою позицією”.

“Сєвєродонецьк онлайн” вже писав, що батьки дітей, які обрали навчатися дистанційно, мають свої підстави для цього. Зокрема - небажання розривати зв’язок з рідним містом, негативний вплив на дитину через постійну зміну школи та оточення при переїздах, булінг дітей-ВПО тощо. Це виражається й у цифрах. За даними Львівської міськради, наприклад, лише 20% дітей-ВПО ходить до шкіл і садочків міста.

Тож задача у посадовців нелегка. Наступний рік “Сєвєродонецьк онлайн” спостерігатиме, чи вдасться МОН повернути всіх дітей-ВПО за парти, та що буде зі школами Луганщини.