Що робити, якщо ви залишилися у заручниках в окупації, рятуючи житло від окупантів

Після початку повномасштабного вторгнення потрапити на ТОТ стало в рази складніше та дорожче, бо це доводиться робити в об’їзд через інші країни, а головне – небезпечніше. Проте окупанти придумали, як натиснути на людей, щоб, попри всі побоювання, вони все ж таки дісталися захопленої рідної землі. Загарбники вирішили “націоналізувати” житло українців там. А щоб запобігти цьому, треба приїхати особисто. Проте такі історії добре не закінчуються. В одному випадку росіяни депортують і не пускають до окупованої домівки, в іншому – не випускають вже звідти, як сталося з сіверськодончанкою, історія якої стала відома нашому виданню.

Як діти у таких ситуаціях, що каже міжнародне гуманітарне право та українське законодавство з приводу "віджиму" майна, аналізуємо у матеріалі.

Поїхати та не повернутися

Зазначимо, що українська влада закликає не їхати на окуповану територію. Влітку тоді ще віцепрем'єрка, очільниця Мінреінтеграції Ірина Верещук на тлі погроз окупантів “націоналізувати” житло українців закликала переселенців не їхати туди.

Посадовиця зауважила, що останнім часом загарбники шантажують людей, погрожуючи забрати їхні квартири та будинки, які залишилися в окупації. Переселенцям надсилають повідомлення з вимогою з'явитися за місцем проживання та підтвердити свої права на нерухомість.

Проте для людей, для яких майно там – єдине, що залишилося після 2022 року, ці заклики, схоже, виглядають не дуже переконливими.  Про те, як окупанти смикають за ниточку “безхазяйного” майна, ми докладно розповідали у матеріалі.

Наразі єдиний пункт пропуску, через який громадяни України зараз можуть потрапити на територію рф, - це аеропорт "Шереметьєво". Проте слід пам’ятати, що там доведеться пройти фільтрацію. І далеко не факт, що туди врешті-решт пропустять, а не поставлять заборону на в’їзд.

"Шереметьєво" 

“Основним каналом заїзду на окуповані території є аеропорт Шереметьєво, де дуже потужний фільтраційний центр. Більшість мешканців тимчасово окупованої Луганщини можуть отримати там заборону на в’їзд довічно. Я думаю, це як раз пов’язано з тим, що є там бази націоналізованого житла. Додаткові проблеми з цими людьми на окупованих територіях їм не потрібні”, – розповів керівник Сєвєродонецької РДА Роман Власенко.

Також, за словами Власенка, фільтраційні заходи на тимчасово окупованій Луганщині теж є.

“Хоч вони там і розказують, що одна держава, але й на кордоні є блокпости й умовна митниця, і між населеними пунктами. Знову таки є інформація, що посилюються поліцейські заходи, створюються нові блокпости…Прописка, підтверджуючі документи, мобільні телефони на кожному блокпості перевіряються”, – зазначив керівник РДА.

Але бувають й інші історії. Коли не випускають звідти. Сіверськодончанка Ірина (ім’я змінено – ред.) після початку повномасштабного вторгнення  разом із сином виїхала до однієї з країн ЄС, де змогла облаштувати життя. Проте у рідному окупованому місті залишалося оформлене на неї житло та родичі. Одна з них, перелякавшись того, що квартиру заберуть, стала наполягати на тому, щоб жінка приїхала та владнала цю проблему. Врешті-решт вони з сином-підлітком змогли дістатися Сіверськодонецька. Під’їзд будинку, у якому треба було переоформити житло згідно з вимогами окупантів, був значно пошкоджений. У квартиру довелося діставатися за допомогою техніки. Якийсь час жінка виходила на зв'язок з друзями звідти, коли могла виїхати на територію, де ловить мобільний. Проте одного разу подзвонила друзям та розповіла, що назад до ЄС її вже не випускають і після на зв'язок виходити перестала. Зазначимо, що планів залишатися там, тим більше з підлітком, у неї не було.

Скільки таких історій наразі – невідомо. Проте зрозуміло, що окупанти діють згідно зі своїми "законами" й зробити тут майже нічого неможливо.

Сіверськодонецьк, 2024 рік

Як витягнути людину з окупації

Ми попросили про коментар правозахисницю Української Гельсінської Спілки з прав людини Наталію Єсіну.

За її словами, у разі, якщо ви або ваші близькі опинилися на окупованій території, можливостей вплинути на дії окупантів небагато.

"Так, звісно, що постраждалі або їхні довірені особи можуть подати заяву до Національної поліції України чи СБУ з описом ситуації (незаконне утримання, загроза життю). Але ви самі розумієте, що фізично допомогти ніякі правоохоронні органи наразі не можуть", - каже Наталія.

Вона додає, що Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) має мандат на допомогу цивільним особам, які опинилися в зоні конфлікту.

"Можна передати їхні дані (ім’я, місце перебування) для пошуку та моніторингу ситуації. Крім того, через місію Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні (OHCHR) можна передати інформацію про незаконне утримання або примусові дії щодо громадянки. В окремих випадках людям вдається організувати маршрут виїзду за допомогою волонтерських міжнародних організацій. Та все ж пам’ятайте, на даний час достеменно відомо про місце перебування лише 8000 українців, а зниклими вважаються понад 50 тисяч осіб – як військових, так і цивільних. Не слід ризикувати своїм життям і життям своїх рідних, відправляючись на окуповану територію", - зазначає правозахисниця.

Окупація

Проте, якщо ви вже вирішили їхати туди, слід дотримуватись порад.

"Застрягнувши на місці в окупації, важливо уникати контактів з окупаційною владою і за можливості обережно фіксувати всі дії, які до неї застосовують (зокрема, письмово чи через фото/відео). Не варто підписувати жодних документів, які стосуються передачі права власності чи “визнання” території окупаційної адміністрації. Цінуйте своє життя", - каже Наталія.

Що робити, аби не їхати на ТОТ

Зазначимо, що, по-перше, міжнародне гуманітарне право категорично забороняє окупаційній владі втручатися у майнові права цивільного населення, яке проживає або залишило свої домівки на окупованих територіях. Конфіскація, переоформлення або визнання майна “безхазяйним” окупаційною адміністрацією суперечить статтям Гаазької конвенції 1907 року та Женевській конвенції IV.

По-друге, будь-які правочини, які були зроблені під примусом окупаційної влади, вважатимуться нікчемними відповідно до українського законодавства та міжнародного права.

По-третє, та найголовніше, - це ризики поїздки до окупованих територій.

"Зрозуміло, що окупанти використовують юридичний шантаж, змушуючи людей їхати для переоформлення майна. Після перетину лінії фронту громадяни стикаються із загрозою затримання, депортації або інших правопорушень з боку окупантів. Основна порада: не їхати на окуповані території. Жоден “документ”, виданий окупаційною владою, не буде визнаний ані Україною, ані міжнародною спільнотою, тож вони просто не варті вашого життя", - каже Наталія.

Вона радить захищати свої права варто виключно через українські інституції:

• Взяти довідку про право власності з українського Реєстру нерухомості (якщо є доступ до записів по вашій громаді).
• Подати заяву про підтвердження права власності до відповідних органів в Україні.

   У разі незаконних дій окупантів щодо майна (конфіскація, переоформлення):

• Звертатися до українських правозахисних організацій, які фіксують злочини Росії проти цивільного населення. На сьогодні це максимум, який ви можете зробити.
• Надавати всю можливу інформацію про злочин міжнародним моніторинговим органам (ООН, ОБСЄ тощо).

Наразі важко давати поради людям, які намагаються врятувати те, що в них залишилось, проте нагадуємо про небезпеку, на яку ви наражаєте себе та близьких.