Сіверськодонецьку - 91 рік: ось як шість його знакових місць назавжди змінила війна

У неділю, 25 травня, Сіверськодонецьк відзначає День хіміка та День міста, окупованому обласному центру Луганщини цьогоріч виповнився 91 рік.

У кожного міста є такі споруди, будівлі й місця, які відрізняють його з-поміж інших. Сіверськодонецьк не виключення, але його дуже понівечила російська війна та окупація.

SD.UA пропонує читачам віртуально прогулятися містом і згадати його візитівки, які робили Сіверськодонецьк Сіверськодонецьком.

Будівля театру

Історія цього знакового місця почалася ще у 1948 році, спочатку це був міський клуб. Його відкрили у 1952-му й довгий час у клубі був кінотеатр. Оформляв будівлю у стилі неокласицизму заслужений скульптур Сіверськодонецька Валентин Пухальський у співпраці з архітекторкою Ольгою Неслуховською.

У загальний архітектурний ансамбль входив і споруджений поруч фонтан та облаштований сквер біля нього, і витончені ліхтарі, і чавунна огорожа з кулями на стовпах-опорах, і фасад, прикрашений ліпниною з виступами у вигляді розгорнутих сувоїв, на яких були написані чудові слова про культуру. І зверніть увагу на фото, якою мовою на даху будівлі написано привітання - українською.

З 1992 по 2014 рік у будівлі працювала трупа міського театру драми. Серйозно пошкодила його пожежа у 2000-х і 15 років колишній клуб потребував реконструкції.

Міський театр драми офіційно припинив своє існування у 2015 році за рішенням міськради, художня керівниця театру Ірина Суханова разом з частиною колективу виїхала в росію. Тож будівлю передали Луганському обласному академічному українському музично-драматичному театру, який після окупації Луганська у 2014 році переїхав у Сіверськодонецьк і починав роботу з нуля.

У 2016 році Кабмін спрямував кошти на обладнання нового театру на Луганщині, будівлю відремонтували: замінили все від даху до електропроводки, реконструювали сцену, приміщення для репетицій, гримерні, встановили сучасне сценічне обладнання, відновили роботу фонтану та облаштували сквер.

Реконструкція коштувала близько 50 млн гривень і тривала трохи більше як рік.

До 2022 року це був єдиний театр на всю підконтрольну Україні Луганську область.

Під час окупації Сіверськодонецька будівля фактично була зруйнована, російська окупаційна влада й досі його не відновила.

Льодовий палац

Сіверськодонецький льодовий палац відкрили 5 травня 1975 року. Того часу він був найбільшим за місткістю льодовим палацом України. За радянських часів у Сіверськодонецьк приїздили для участі у змаганнях спортсмени зі всіх республік СРСР, а також з Чехословаччини, Угорщини, Польщі, Німеччини, Італії, Канади, США, Греції, Ізраїля.

У льодовому палаці проводили Чемпіонат СРСР з художньої гімнастики, в якому брала участь чемпіонка світу Ірина Дерюгіна. У Сіверськодонецьку виступав і український ковзаняр чемпіон світу Віктор Петренко. У 2001 році сіверськодонецький льодовий палац обрали Олімпійською базою з підготовки до 20-х зимових Олімпійських ігор 2006 року у Турині. Крім того, льодовий був основною спортивною базою жіночого волейбольного клубу “Сєвєродончанка”, який припинив існування через брак фінансування.

Крім спортивних змагань, у льодовому палаці відбувалися концерти зірок естради, з 1981 року тут щорічно збиралися на прощальний бал випускники всіх шкіл міста.

Також у льодовому відбувалися й політичні заходи, найвідоміший з яких Сєвєродонецький сепаратистський з’їзд, який проводила тут Партія регіонів двічі. У льодовому 20 років тому вперше пролунала фатальна ідея відокремлення південних і східних областей від України.

Символічно, що саме під час вторгнення рф у 2022 році льодовий палац, який довгий час асоціювався з російським сепаратизмом, зруйнував і спалив російський артобстріл.

Музичне училище в Сіверськодонецьку

Музичне училище у Сіверськодонецьку запрацювало з 1 червня 1966 року. Перший навчальний рік пройшов у колишньому приміщенні хіміко-механічного технікуму. Це був триповерховий будинок без концертної зали та інших спеціалізованих музичних класів.

“Тому буквально з другого навчального року розпочинається будівництво, в якому крім будівельників-професіоналів беруть участь і викладачі, і студенти. Таким чином, до старої будови додається велика концертна зала на 500 місць, з’являються мала зала для проведення академічних концертів, спортивна зала, хоровий клас, бібліотека з читальною залою на 50 місць, 12 класів групових та понад 30 класів для індивідуальних занять, оригінальний і самобутній хол на першому поверсі з "повітряними сходами", невеличким фонтаном та “зимовим садом”, просторі холи з затишними балкончиками на другому та третьому поверхах”, - згадують на сайті навчального закладу.

З травня 2021 року заклад перейменували у Сєвєродонецький фаховий коледж культури і мистецтв імені Сергія Прокоф’єва.

Він готував фахових молодших бакалаврів з напряму “Музичне мистецтво” за спеціалізаціями: фортепіано, оркестрові струнні інструменти, оркестрові духові та ударні інструменти, оркестрові народні інструменти, хорове диригування, академічний спів, естрадний спів, теорія музики, інструментальне мистецтво естради.

Зараз коледж працює на Івано-Франківщині у місті Коломия, оскільки росіяни не тільки окупували Сіверськодонецьк, а й майже зруйнували приміщення навчального закладу.

Влітку 2022 року в мережі з’явилися фото пошкодженої будівлі після обстрілу.

Рік тому у мережі місцеві мешканці повідомляли, що російська окупаційна влада пригнала до музичного коледжу екскаватор, а цього року стало відомо, що будівлю вирішили відновити.

Ліцей “КОЛЕГІУМ”

Ліцей “КОЛЕГІУМ” - один із найстаріших та найкращих освітніх закладів на Луганщині. Ми писали про нього у статті “Школи Сіверськодонецького району, де рф поховала якісну освіту”.

“КОЛЕГІУМ” постраждав від бойових дій у 2022 році дуже сильно через обстріли та через мародерство. Освітній процес ліцей відновив та досі уроки проходять у дистанційному форматі.

Школа з “совою мудрості”

Йдеться про гімназію №11 у Сіверськодонецьку. “Сову мудрості” на стіні гімназії намалював у 2020 році київський художник Віталій Гідеван у рамках фестивалю “Кольоровий Схід”.

Схожа сова його ж авторства намальована й у Києві на вулиці Круглоуніверситетській поруч зі школою.

Сіверськодонецька сова проіснувала в оригінальному вигляді недовго.

Після окупації міста росіяни спочатку замалювали її, пофарбувавши школу у білий, червоний та синій — кольори російського прапора. А потім на стіні з’явилася нова “рашистська” кривава сова.

Стели Сіверськодонецька

Стели — візитівка міста, саме їх і мешканці, і гості Сіверськодонецька бачили найпершими.
Їх дві та обидві російською мовою.

Одна на в’їзді з боку селища Метьолкіне. Так вона виглядала за часів України.

Друга стела на в'їзді у місто зі сторони Смолянинового.

Окупаційна російська влада перефарбувала стели у червоний колір. І у цьому випадку такі зміни не на завжди, після деокупації колір можна швидко змінити.