«Можливо, є сенс переосмислити наше функціонування», - Власенко про виклики та новий формат роботи

3,5 роки Сіверськодонецька районна державна адміністрація працює поза межами рідної Луганщини. Наразі адміністрація переживає реформи та зміни - переїзд, скорочення штату, оптимізацію, роботу з показниками.

Про роботу цього року, реформи місцевих адміністрацій, корупційні скандали та можливі територіальні поступки говоримо з головою Сіверськодонецької РДА Романом Власенком.

 - Пане Романе, почнімо з нещодавнього корупційного скандалу, коли затримали ексначальника Луганської ОВА Сергія Гайдая, нардепа від Сіверськодонецька Олексія Кузнєцова та голову Рубіжанської адміністрації Андрій Юрченка. Як це може вплинути на Луганщину?

 - Що стосується Луганщини, то є два ризики. Перший – це може вплинути на довіру людей до всієї допомоги військовим, яку надають громади та обласна адміністрація. Бо це суттєва підтримка й вона буде продовжена. Другий ризик, з яким ми стикнулися вже, це ставлення – «вони нічого не роблять, це тільки розсадник корупції, давайте їх всіх розгонимо». Це не дуже правильна думка, хоча й лежить на поверхні зараз. Діяльність конкретних людей не має впливати на діяльність інституцій, особливо коли питання політично складне, коли війна не завершена. Тому приймати рішення щодо цього зараз немає сенсу. Можливо, є сенс переосмислити наше функціонування. Але закрити та ліквідувати – вважаю, недоцільно. Якраз у цьому сенсі, думаю, Харченко правильно зробив, що всю цю допомогу централізував і це тепер його відповідальність. До того ж він правильно, на мою думку, вирішив щодо оптимізації та скорочення апарату. А це теж відповідь на ті виклики, з якими ми стикаємося, на той тиск політичний від депутатів щодо окупованих громад не тільки Луганщини.

В цілому це сумна новина. Це на совісті цих людей. Якщо слідство збере докази, засудить – то які питання тут можуть бути.

Щодо Гайдая, можу зазначити, що так, він брав мене на роботу, коли він був моїм керівником, очільником ЛОВА, то жодного незаконного, дивного, спірного з точки зору закону завдання я від нього не отримував ніколи. Формально-не формально, офіційно-не офіційно – такого не було. Тому мені зараз складно сприймати ці новини.

 - Чи можуть зараз посилитися перевірки адміністрацій?

 - Тут є свої нюанси - немає «сліду» діяльності військової адміністрації щодо цих можливих порушень. Тому що гроші були передані військовим як субвенція і вже вони робили закупівлю. Тому це відповідальність тієї військової частини, яка це робила. Якби це здійснювала військова адміністрація, тоді можна було б шукати якісь сліди, перевіряти інші ВА щодо таких порушень.
Є, звісно, питання контролю використання цих коштів. Але ми не в змозі глибоко залізти в це, а ті документи, які військові нам надають для звітності, їх, як правило вистачає і з ними все гаразд. Я думаю, що можуть надалі бути перевірки. Але поки ми на першому етапі розслідування цієї справи і як воно далі буде, ніхто не знає.

 - Ви почали говорити про оптимізацію як відповідь на певні виклики. Вже відомо, що Щастинська районна державна адміністрація планує скоротити 25 штатних одиниць і що керівник Луганської ОВА Олексій Харченко підписав розпорядження про оптимізацію чисельності працівників районних державних адміністрацій. Розкажіть про це детальніше

Розпорядження стосується всіх 4-х РДА. Згідно з ним, з 1 жовтня 2025 року у Сватівській РДА має працювати 71 робітник, у Сіверськодонецькій – 85, у Старобільській – 94, у Щастинській – 61. Загальна кількість складає 311 працівників.

Всі ці скорочення пов’язані з передачею повноважень управлінь соціального захисту РДА до Пенсійного фонду. Є урядові рішення щодо передачі повноважень з нарахування певних видів пільг й інших платежів від управлінь соцзахисту до ПФУ. Наступним етапом передбачено передання повноважень від управлінь у справах дітей. Тому це пов’язано саме з цим. На нашу область прийшов план скоротити приблизно 130 осіб, штатних одиниць управлінь соцзахисту. І, відповідно до цього, був реалізований план зі скорочення.

Робота

 - Як це сприймається на рівні РДА?

 - Ця тема була спочатку літа на обговоренні. Завжди скорочення – це стрес, але в даному випадку мова йде про скорочення штатної чисельності без скорочення людей. Наші адміністрації працюють в умовах кадрового голоду й УСЗН були заповнені десь на половину вакантними посадами. Саме в нашій адміністрації ми людей не скорочували. На сьогодні у РДА працює близька 50 людей, а штатна чисельність буде 85. А було 112.

Зараз міняється повністю структура УСЗН. Якщо було 40 одиниць, то тепер буде близько 15.

 - Цього літа ви призначили Олену Сухомлін на посаду заступниці голови Сіверськодонецької районної державної адміністрації - тимчасово, на час увільнення у зв’язку з проходження військової служби за контрактом основного працівника. Розкажіть про це

 - Заступницю я призначив, бо це важлива посада зі значним навантаженням. Євген Жданов виконував до того, як долучився до Сил оборони, величезний обсяг роботи, цей напрямок мав хтось курувати. Тому зі своїх працівників була призначена Олена Сухомлін, вона очолювала відділ освіти, охорони здоров’я, культури та спорту РДА. Це дуже професійна та компетентна державна службовиця. Безпосередньо перебуває у Дніпрі, що теж важливо.

Робота

 - Щодо Дніпра. Наразі всі РДА переїжджають туди?

 - Так, це позиція очільника області Олексія Харченка. Я вже з 1 липня працюю там, колеги зараз у пошуках офісів та оренди приміщень. У нашої РДА офіс в Дніпрі працював з минулого року, тому було простіше. Позиція обласної адміністрації полягає у тому, що громади мають залишатися ближче до людей в регіонах, а управлінська вертикаль збирається в Дніпрі.

Робота

 - Це вплинуло на вашу роботу?

 - Так, формат роботи змінився. Більше живих зустрічей, нарад, перемовин з партнерами, громадами. Більше можливостей обговорити, вивчити питання. Офлайн завжди результативніше онлайну.

  Робота

 - Розкажіть про показники ефективності роботи адміністрацій, які збираються впровадити наразі

 - Так, їх збираються впровадити. Є постанова Кабміну, був експеримент щодо визначення КПІ для очільників обласних адміністрацій, ця робота продовжується. Те саме хочуть впровадити для районів та для громад. Це дозволить визначити пріоритети – які напрями роботи більш важливі, які менш. Також це спонукатиме громади до активізації своєї роботи. Це пошук партнерів, участь у міжнародних проєктах, робота з ветеранами, тими, хто підлягає мобілізації чи вже служить, хто повернувся з полону. У нас з району за останні 3 місяці близько 20 людей повернулося з полону. Також це робота з нашими ВПО, з хабами, житлові програми. Оцінка роботи військових адміністрацій має стати більш об’єктивною за рахунок визначення критеріїв, за якими буде оцінюватися робота ВА та конкретного керівника.

Загалом мені подобається ця ідея. Я думаю, це спонукатиме керівників до більш активної діяльності та пошуку нових можливостей.

 - Ще одне питання, яке постійно обговорюють, обласна рада оборони…Останнім часом все більше критики лунає в її бік

Цей орган працює з самого початку активних бойових дій. З моменту введення воєнного стану обласні ради працюють. Там розглядають важливі питання. Наприклад - саме там розглядають ту допомогу, яку надають підрозділам Сил оборони. Другий пріоритет – питання мобілізації. У нас є і діють обласний та районні ТЦК та СП, є план мобілізації для області, є суб’єкти господарювання, які ведуть військовий облік. Є певний перелік завдань і повноважень навіть в умовах релокації.

 - Що можете сказати щодо новини про оптимізацію структури Луганської ОВА?

 - По обласній адміністрації, я думаю, що центральна влада готова пошукати нові формати роботи з окупованими територіями. Переосмислити систему управління військовими адміністраціями окупованих громад. Перегляд функціоналу та оптимізація структури - це те, з чого можна почати. Подивимось…

 - Зараз йдуть активні переговори щодо призупення чи припинення війни. І знов на кону питання наших територій. На вашу думку, чи може Україна поступитися Луганщиною та Донеччиною?

 - Моє бачення – Зеленський не підпише щось, що передбачатиме односторонній вихід з неокупованих територій. Друга червона лінія – визнання тих територій російськими. Також це стосується нашої позаблоковості та демілітаризації. Я думаю, що у даному випадку це головне. Все інше може бути предметом розмов. Найімовірніший сценарій сьогодні - це заморозка по лінії зіткнення.

 - Так чи інакше це не вирішує головної проблеми ВПО – житла.

 - Головна проблема з забезпеченням житлом ВПО – це гроші. І все пов’язано саме з фінансуванням. Це питання залишається пріоритетом. Є ініціативи щодо формування фондів соціального орендного житла, субсидії на оренду. Запрацював механізм дистанційного підтвердження знищеного майна в прифронтових громадах, на території Луганської області у тому числі. У нас на території Сіверськодонецького району 2 громади мають населені пункти, які підпадають під критерії – Діброва у Кремінській громаді, Білогорівка у Лисичанській громаді. Там є декілька звернень, і комісії розпочали роботу щодо дистанційного обстеження.

Але громади теж не сидять на місці. Почалася розробка програм підтримки іпотечного кредитування. Сіверськодонецька громада першою розробила це.

 - Проте вже й отримала багато критики…

 - Безумовно, треба розуміти, що це варіант для економічно активних людей. І для них це плюс. Для старшого покоління це непідйомно, тому ці питання і надалі треба вирішувати. Зупинка бойових дій, на мою думку, стимулюватиме цю роботу надалі.

 - Як можете прокоментувати проєкт постанови щодо змін в адміністративно-територіальний устрій Донецької, Дніпропетровської, Луганської та Харківської областей, який внесла народна депутатка України Анна Скороход?

 - Ця постанова підготовлена неякісно, некомпетентно. Є питання до узгодженості її мети зі змістом. Тобто розв'язати питання з ліквідацією військових адміністрацій ця постанова не зможе. Незрозуміло, який механізм ліквідації адміністрацій, економії якихось фінансів, у ній питання щодо прифронтових територій, а що робити з окупованими, що робити, якщо будуть ще якісь окуповані території, що робити з соціальною інфраструктурою, якихось зрозумілих механізмів вона не передбачає. Це дуже поверхневий погляд на проблему. Юристи вже кажуть, що такі питання в принципі не вирішуються Постановами Верховної Ради, а вирішується тільки Законом.

Я думаю, що суспільно-політична ситуація зараз така, що такі рішення більше популістські та політичні. Ба більше, геополітично - такі ініціативи більше підіграють нашим опонентам та ворогам, ніж несуть якусь користь людям.