Щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом за договором про надання резиденту послуг з транспортного експедирування за межами території України

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо оподаткування доходів, отриманих нерезидентом за договором про надання резиденту послуг з транспортного експедирування за межами території України, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України у своєму листі від 31.05.2016 р. № 11818/6/99-99-15-02-02-15, повідомляє таке.
Відповідно до п.п. 14.1.260 п. 14.1 ст. 14 Кодексу фрахтом вважається винагорода (компенсація), що сплачується за договорами перевезення, найму або піднайму судна або транспортного засобу (їх частин) для перевезення вантажів та пасажирів морськими або повітряними суднами; перевезення вантажів залізничним або автомобільним транспортом.
Доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.4.4 п. 141.4 ст. 141 Кодексу сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів.
Якщо нерезидент з метою виконання договору транспортного експедирування залучає до виконання третіх осіб, у тому числі нерезидентів, що надають послуги з фрахту, то компенсація таких виплат резидентом нерезиденту — експедитору не вважаються сумою фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахтування. Компенсація таких виплат відповідно до підпункту «й» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку і за ставками, визначеними п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу.
Проте пунктом 3.2 ст. 3 Кодексу передбачено, що якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.
У відносинах між Урядом України і Урядом Королівства Бельгії, починаючи з 20.05.1996, застосовується Конвенція про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень щодо податків на доходи і майно, ратифікована Законом України від 29 жовтня 1996 року № 433/96-ВР «Про ратифікацію Конвенції між Урядом України і Урядом Королівства Бельгія про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доходи і майно» (далі — Конвенція).
Пунктом 1 ст. 7 Конвенції визначено, що прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується лише в цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює підприємницьку діяльність у другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.
Застосування міжнародних договорів регламентовано положеннями ст. 103 Кодексу.
Відповідно до п. 103.2 ст. 103 Кодексу особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України.
Пунктом 103.3 ст. 103 Кодексу встановлено, що бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу для цілей застосування пониженої ставки податку згідно з правилами міжнародного договору України до дивідендів, процентів, роялті, винагород тощо нерезидента, отриманих із джерел в Україні, вважається особа, що має право на отримання таких доходів.
При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Поняття бенефіціарного (фактичного) отримувача для виплат на фрахтування транспортного засобу Конвенцією не передбачено.
Отже, у разі якщо відшкодування витрат на фрахтування транспортного засобу здійснюється не безпосередньо фрахтувальнику — нерезиденту, а експедитору, тобто по суті — агенту, який не є бенефіціарним власником доходу, то до такого платежу не застосовуються положення Конвенції і такий платіж є іншими доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному п.п. 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу за ставкою 15 відсотків під час такої виплати.