ЛХС: Нездорове місто-сад

Архітектори інституту Діпромісто, які розробляли проект “Великого Лисичанська” на початку 1930-х років проектували місто хіміків між старим Лисичанськом і Пролетарськом. У своїй книзі вони писали: “Принципово неправильним з містобудівної точки зору було створення нового міста Сєверодонецька. Загалом місто забудовано непогано, але вкладені кошти дали б значно більший ефект, якби при розміщенні Лисичанського хімкомбінату в 1934 році було прийнято рішення, запропоноване Комісією по вибору території, на підставі проробок Діпроміста про розселення трудящих в м. Лисичанську, в здоровій, прекрасній місцевості. Причиною будівництва нового міста, була відсутність коштів на спорудження моста через р. С. Донець”

Але міст побудували. І місто хіміків Сєверодонецьк виросло на лівому березі, в “нездоровій” і “непрекрасній” місцевості. Сєверодончани насадили ліси, парк, сквери, засадили вулиці деревами і квітами, перетворили “Сахару”, як називали цю місцевість першобудівельники, в прекрасне місто-сад. Але місцевість від цього здоровою не стала.
Про причину цього написано в книзі Неллі Гатицької “Д.И.Менделеев и наш регион”.

Через те, що Лисичанськ розташований на 100 метрів вище Сєверодонецька, то при нашій “розі-вітрів”, вісь якої “схід-захід”, відбуваються такі процеси. Процитую:

“При восточных направлениях ветра загрязнения из северодонецких труб выбрасываются на Лисичанск, причем низкие тяжелые выбросы “отталкиваются от горы”, возвращаются в пойму реки и далее распространяются по направлению течения воды в реке. Поэтому при ветрах восточного направления основные промышленные загрязнения в город Северодонецк не поступают, здесь в основном только выбросы автотранспорта.

При ветрах же западного и северного направлений в воздушную среду Северодонецка поступают выбросы от собственных предприятий, а также от предприятий Лисичанска и Рубежного (особенно его южной группы).
Следовательно, ветры восточного направления можно считать благоприятными для северодончан, а ветры западного и северного направлений — опасными.

Но особенно высокий уровень загрязнения воздуха формируется при неблагоприятных метеусловиях в периоды безветрия, штиля, туманов, инверсий, когда вредные вещества выбросов не рассеиваются, а накапливаются и “прижимаются” к земле. Таких климатических ситуаций тут более половины”.

Існували й інші аргументи, щоб для хіміків побудувати соціалістичне містечко в Лисичанську. Але перший начальник Лисхімбуду Олександр Забєльський вирішив, що значно гірше буде, якщо будівельники комбінату будуть жити на одному березі, а підприємство — на другому, і якщо хіміки і їх хімкомбінат будуть на різних берегах річки, яка по весні перекриває можливість добиратися з одного берега на інший. І він, всупереч проєктантам, почав будувати місто-сад на місці сучасного Сєверодонецька.