ЛХС: Нездорове місто-сад

Архітектори інституту Діпромісто, які розробляли проект “Великого Лисичанська” на початку 1930-х років проектували місто хіміків між старим Лисичанськом і Пролетарськом. У своїй книзі вони писали: “Принципово неправильним з містобудівної точки зору було створення нового міста Сєверодонецька. Загалом місто забудовано непогано, але вкладені кошти дали б значно більший ефект, якби при розміщенні Лисичанського хімкомбінату в 1934 році було прийнято рішення, запропоноване Комісією по вибору території, на підставі проробок Діпроміста про розселення трудящих в м. Лисичанську, в здоровій, прекрасній місцевості. Причиною будівництва нового міста, була відсутність коштів на спорудження моста через р. С. Донець”
Але міст побудували. І місто хіміків Сєверодонецьк виросло на лівому березі, в “нездоровій” і “непрекрасній” місцевості. Сєверодончани насадили ліси, парк, сквери, засадили вулиці деревами і квітами, перетворили “Сахару”, як називали цю місцевість першобудівельники, в прекрасне місто-сад. Але місцевість від цього здоровою не стала.
Про причину цього написано в книзі Неллі Гатицької “Д.И.Менделеев и наш регион”.
Через те, що Лисичанськ розташований на 100 метрів вище Сєверодонецька, то при нашій “розі-вітрів”, вісь якої “схід-захід”, відбуваються такі процеси. Процитую:
“При восточных направлениях ветра загрязнения из северодонецких труб выбрасываются на Лисичанск, причем низкие тяжелые выбросы “отталкиваются от горы”, возвращаются в пойму реки и далее распространяются по направлению течения воды в реке. Поэтому при ветрах восточного направления основные промышленные загрязнения в город Северодонецк не поступают, здесь в основном только выбросы автотранспорта.
При ветрах же западного и северного направлений в воздушную среду Северодонецка поступают выбросы от собственных предприятий, а также от предприятий Лисичанска и Рубежного (особенно его южной группы).
Следовательно, ветры восточного направления можно считать благоприятными для северодончан, а ветры западного и северного направлений — опасными.
Но особенно высокий уровень загрязнения воздуха формируется при неблагоприятных метеусловиях в периоды безветрия, штиля, туманов, инверсий, когда вредные вещества выбросов не рассеиваются, а накапливаются и “прижимаются” к земле. Таких климатических ситуаций тут более половины”.
Існували й інші аргументи, щоб для хіміків побудувати соціалістичне містечко в Лисичанську. Але перший начальник Лисхімбуду Олександр Забєльський вирішив, що значно гірше буде, якщо будівельники комбінату будуть жити на одному березі, а підприємство — на другому, і якщо хіміки і їх хімкомбінат будуть на різних берегах річки, яка по весні перекриває можливість добиратися з одного берега на інший. І він, всупереч проєктантам, почав будувати місто-сад на місці сучасного Сєверодонецька.
Спеціально для Сєверодонецьк-online
- 7830 переглядів
Вибір редакції
Найсвіжіші новини:
- 12:20 Вже у 2026 році можуть розширити програму компенсацій за житло на ТОТ
- 11:00 Пам'ять, яку намагалися стерти: що відомо про Різдво та його святкування на Луганщині
- 10:30 ЛОВА: З 1 січня в окупації будуть недійсними українські паспорти, у Лисичанську «будівельники» грабують квартири
- 08:51 Противник застосував артилерію та міномети на східних ділянках фронту
- 20:00 Для дітей луганських ВПО у Києві провели різдвяний захід
Найпопулярніші новини за тиждень:
- Пам'ять, яку намагалися стерти: що відомо про Різдво та його святкування на Луганщині 24.12.2025 переглядів: 2930
- В Одесі поховали поліцейського з Луганщини Ігоря Корнієвського 18.12.2025 переглядів: 781
- У ЛОВА пояснили, що означає новий закон рф для українців про «безхазяйне» житло в окупації 17.12.2025 переглядів: 691
- «Цю історичну постать навіть за великим бажанням не можна назвати святою». Олексій Комаровський про свій дебютний роман «Несвята Софія» 17.12.2025 переглядів: 455

Вже у 2026 році можуть розширити програму компенсацій за житло на ТОТ
Противник застосував артилерію та міномети на східних ділянках фронту
Луганська поліція хоче замовити послуги зі страхування автівок на майже мільйон гривень