Українські біженці позитивно вплинули на економіку Естонії: податки перевищують соцвиплати
Українські біженці позитивно вплинули на економіку Естонії. Згідно з останніми даними, внесок українців в економіку у вигляді податків та споживання перевищує витрати на виплати соціальної допомоги та іншу фінансову допомогу.
Про це пише ERR.ee.
З лютого 2022 року по грудень 2023 року Естонія прийняла 153 322 біженця з України. Скільки з них залишилось у країні — невідомо. Експерти визнають, більшість тих, хто тікає від війни — жінки, діти та пенсіонери.
І все ж українські біженці позитивно вплинули на естонську економіку, вважає головний економіст Bigbank Рауль Еаметс.
"Якщо порівнювати суми, які українські біженці отримують у вигляді соціальних виплат, то вони значно менші за те, що українці повертають естонській економіці у вигляді податків або в результаті споживчої діяльності", - каже Еаметс.
За його словами, суми соціальних виплат українцям згодом скорочуватимуться. Рано чи пізно, вважає експерт, біженці освоять належним чином естонську мову і приведуть свою кваліфікацію у відповідність до естонського законодавства, а отже, зможуть обійняти високооплачувані посади та допоможуть впоратися з нестачею робочої сили, наприклад, у сферах освіти та охорони здоров'я. Поки що багато українських громадян працюють не за фахом.
Загальна кількість працевлаштованих в Естонії українців – 28 115, а середня зарплата – 1393 євро.
"Більшість українських біженців йде працювати в обробну промисловість — це загалом властиво всім нашим клієнтам, оскільки йдеться про дуже великий сектор економіки. Далі в цьому рейтингу торгівля, адміністративна робота та обслуговування", - пояснила представник Каси з безробіття Катрін Лійваметс.
Загалом у середині листопада в Естонії перебували майже 26,5 тис. працездатних громадян України з тимчасовим захистом. Якщо 69% працездатного населення Естонії загалом є зайнятими, 46% біженців війни вийшли на роботу. Більше серед них і безробітних – загалом в Естонії сім відсотків безробітних, а серед українських біженців війни – 16%.
За словами заступника канцлера департаменту праці Міністерства економіки та зв’язку Естонії Улли Сааре, цими показниками можна бути цілком задоволені, адже частка українських біженців, які працюють деінде в Європі, ще менша.
З початку минулого року уряд Естонії витратив майже 200 мільйонів євро на соціальний захист українських біженців.
Нагадаємо, директорка департаменту рекрутації міжнародної агенції з працевлаштування Gremi Personal Анна Джоболда підтвердила, що левова частка українців працюють, платять податки, поповнюють польський бюджет.
За прогнозами на 2023 рік – не менше 6 млрд злотих податків від працюючих українців піде до бюджету Польщі. Польща витратила близько $550 мільйонів на виплати українським сім’ям, які приїхали, тікаючи від війни.
"Але з іншого боку, враховуючи кількість працюючих українських громадян, економіка Польщі критично залежить від українців і отримує набагато більше, ніж витрачає” — заявила вона.
- 633 перегляди
Вибір редакції
Найсвіжіші новини:
- 13:00 ЗСУ уразили склад та район зосередження живої сили окупантів на ТОТ Луганщини, – Генштаб
- 11:00 ЛОВА: Постачальники масово відмовляються везти продукти в окупований Сіверськодонецьк
- 09:30 За добу ворог 20 разів атакував Луганщину
- 19:00 На Житомирщині перевірили умови проживання ВПО з Луганщини та визначили проблемні питання
- 17:00 На ТОТ Луганщини обмежили водопостачання у десятках населених пунктів
Найпопулярніші новини за тиждень:
- У Мукачеві попрощалися із захисником з Луганщини Дмитром Погребаком 18.07.2026 переглядів: 792
- У Сіверськодонецькій МВА перерозподілили обов'язки між керівництвом 20.07.2026 переглядів: 692
- Оновили інформацію про гумхаби Луганської області: актуальні адреси та контакти 20.07.2026 переглядів: 608
- «Людям більше не цікава бездушна баночка»: як бджоляр із Луганщини розвиває «Медодай» на Чернігівщині 20.07.2026 переглядів: 592


ЗСУ уразили склад та район зосередження живої сили окупантів на ТОТ Луганщини, – Генштаб
За добу ворог 20 разів атакував Луганщину
Окупанти на Луганщині скасовують вікові обмеження для чиновників через нестачу кадрів
