“Восток Вендетта”: як на Луганщині на початку війни діяла українська кіберспільнота

З початком російського військового вторгнення в Україну у 2014 році на Луганщині почала діяти кіберспільнота “Восток Вендетта”. Її учасники здобували дані про російських окупантів, викривали місцевих колаборантів та проводили різні кібератаки на окупаційні ресурси.

Про те, як зародився рух, яким чином діяли представники спільноти та що змінилося з початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році, “Сєвєродонецьк онлайн” розповів один із засновників під псевдонімом Оле Хут.

Історія створення руху

За словами Оле, спочатку діяв Луганський інформаційний опір, а “Восток Вендетта” вже з’явилася пізніше, як одна з гілок руху, а саме технічно-хакерська.

“Луганський інформаційний опір – це взагалі спільнота однодумців, до неї входили люди різних верств населення. Це були й науковці, й правоохоронці, й культурні та громадські діячі”, – каже він.

Оле також зазначає, що як правило, спільнота складалася з випускників СНУ ім. Даля та Луганського національного університету імені Шевченка гуманітарних спеціальностей.

“Ці люди раніше часто спілкувалися між собою. Вже тоді дуже багато з них мали наукові ступені, вони спілкувалися і як студенти, і як аспіранти. Зустрівшись через певний час, під час подій 2014 року, маючи гуманітарну та історичну освіту, люди вирішили з'ясувати, що відбувається насправді. Це було ще до захоплення СБУ (квітень 2014 року - ред.)”, – розповів Оле Хут.

Спочатку вони почали документувати та з'ясовувати, хто така Ірина Готман із фондом Ксенії Петербурзької, що то за “Луганська гвардія”, Настя П’ятерикова.

“Тобто спочатку просто вивчали, а після захоплення СБУ, коли вже все стало зрозуміло, хто за цим усім стоїть і що відбувається, тоді вже частина людей сформувала місцевий інформаційний опір”, – поділився Хут.

Довідково:

Ірина Готман – директорка Луганського осередку Міжнародного благодійного фонду ім. Ксенії Петербурзької. У 2014 році підтримала створення незаконної “лнр”. 

“Луганська гвардія” — проросійська організація, створена на початку 2014 року для протистояння учасникам Євромайдану у Луганську. Її очолив Олександр Харитонов, його “правою рукою” стала Анастасія Пятерікова.

Подробиці діяльності

Таким чином з’явилася “Восток вендетта”, яка почала займатися антиросійською інформаційною діяльністю та публікувати результати своєї роботи у мережі.

“Щоб не зламали сайт, на гугл-платформі створили блог та групу у Facebook. І про все, що відбувалося, як літопис, на противагу тому, що писали луганські жителі, почали викладати свою власну історію”, – каже Оле.

Частина представників руху опору залишалася у Луганську, але згодом дехто виїхав. Однак робота не припинялася.

“Ми почали з'ясовувати, хто такі ці Громови, Нікітини, звідки ростуть Болотови”, – каже Оле.

Довідково: Валерій Болотов – перший голова самопроголошеної “лнр”. Василь Нікітін був прессекретарем незаконного військового формування “Армия юго-востока”. Володимир Громов у 2014 році був заступником Болотова.

Трохи пізніше “Восток Вендетта” вже почала співпрацювати із правоохоронними органами.

“Спочатку це була суспільна структура. З правоохоронцями працювали пізніше щодо обміну інформацією – приблизно у червні-липні 2014 року. Коли вже не тільки про якийсь політичний аспект йшлося – хто ці люди, що з ними відбувається – а вже йшли питання про переміщення техніки, місце розташування бойовиків. Ішов збір інформації через правоохоронців, які, зокрема, були у складі цієї групи. Вже з ними налагодився контакт на інституційній основі. Вони допомогли та сконтактували із всеукраїнськими ЗМІ”, – розповів Оле.

До складу “Восток Вендетта” входили люди, які мали технічні навички отримування доступу до певних проросійських ресурсів: електронної пошти, Вконтакте. Вони також займалися соціальним інжинірингом, фішингом, вішингом (різновиди способів виманювання персональної інформації у користувачів - ред.) та інше.

При цьому Хут підкреслює: “Це був не спецпідрозділ, а група людей, які об'єднані однією метою”.

“Троє хлопців, наприклад, могли перевіряти матеріали з усіляких російських баз, чи має людина російський паспорт. OSINT-інники (добування інформації та розвідка на основі відкритих джерел - ред.) певного левела. А далі отриману інформацію вони передавали іншим учасникам, які її використовували та розміщували на різних майданчиках”, – ділиться Оле.

Цікаві випадки

Учасники “Восток вендетта”, наприклад, зламували інтернет-майданчики телеканалу “гтрк лнр”, який був основним у системі агітації та пропаганди на окупованій Луганщині. Тоді на сайті та каналі у YouTube зникли всі відео. 

Оле розповів про ще один випадок: коли "Восток Вендетта" намагалася отримати доступ до матеріалів одного з російських кураторів, там було контрольне питання.

“Ним була комп'ютерна гра, наші люди довго думали, що це може бути. А потім згадали, що основною діяльністю цієї людини було кураторство козацтва. І вони вбили “гра Козаки” та отримали повний доступ до його жорсткого диска”, – поділився Хут.

У 2015 році кіберпідрозділ "Восток Вендетта" отримав документи "міністра інформаційної політики" "лнр" В'ячеслава Столяренка. Там значилося, що цей чоловік є агентом фсб та під псевдонімом “Георгий” постійно докладає про обстановку серед окупаційної влади самопроголошеної “лнр” у росію. 

Також у 2016 році “Восток Вендетта” опублікувала документи, що підтверджують наявність договору між ексголовою колишньої комуністичної партії України Петром Симоненком та головою “Спілки комуністичних партій КПРС” Казбеком Тайсаєвим щодо передачі будівлі обкому партії у Луганську у безоплатне користування. 

У російській вікіпедії у статті “Анонимус” про міжнародну спільноту хакерів “Восток вендетту” описали наступним чином:

Що наразі стало з “Восток вендеттою”

Робота спільноти наразі припинилася. Як зазначає Хут, це сталося насамперед, коли минув певний час, а методи, якими працювали раніше, втратили свій сенс.

“Це було на певному ентузіазмі, до певної міри це було аматорство. Потім побачили, що до цих тем і інтерес губиться, і росія там закріпилася. Почала змінюватись державна політика, тому ми перейшли на інший рівень. Ми досі підтримуємо зв'язки та реалізовуємо власні проєкти, але з цього перейшли до інших”, – каже Оле.

Він також розповів про теперішню діяльність колишніх учасників руху. Наприклад, Павло Антижаров працює в організації під егідою однієї з державних структур, яка займається централізованою протидією російській пропаганді.

“Там вже зовсім інші можливості, і його досвід там дуже потрібний”, – каже Оле та додає: “Я співпрацюю з розслідувальними організаціями по всій Європі”.

Оле Хут підкреслив, що навіть при цьому колишні засновники дотепер реалізують деякі проєкти.

На питання, чому рух припинив свою діяльність, Оле відповів:

“Просто ті місця, в яких ми зараз працюємо, дозволяють нам набагато ефективніше реалізувати наші плани та задуми, ніж наші колишні починання та техніка”.