Коли під вишиванкою ховається триколор: топ посадовців Сіверськодонецька й міст Луганщини, які зрадили Україну

Ще майже три роки тому вони представляли Україну за кордоном, або ж носили вишиванку, говорили українською і тримали в руках синьо-жовтий прапор. Але з початком повномасштабного вторгнення росії послуговуються окупантам.

Мова про наближених до влади активістів, посадовців і керівників громад Луганської області, які довгий час мімікрували під українських патріотів, їм вдавалося обманювати і своє керівництво, і своїх виборців. Вони прославляли ЗСУ, тиснули руки військовим, фотографувалися з державним стягом під час національних свят, але зараз так само завзято вихваляють росію і путіна.

Напередодні Дня гідності та свободи “Сєвєродонецьк онлайн” вирішив нагадати, що українська мова та вишиванка не завжди означає, що людина, а тим більше посадовець чи представник місцевої влади, щиро любить Україну й не зрадить її.

Яна Силкіна, Сіверськодонецьк

Силкіна ще у 2022 році працювала начальницею відділу сімейної політики департаменту соціального захисту населення Луганської ОВА. Коли вона офіційно звільнилася з місця роботи, достеменно невідомо, але її декларація при звільненні опублікована 5 червня 2022 року.
У неї є чоловік Костянтин Силкін, який працював на хімзаводі “Азот”.

Ось 2019 рік, Силкіна на фото поруч з Елеонорою Поліщук - директоркою Департаменту соціального захисту населення Луганської ОВА. Вони разом брали участь в ознайомчій поїздці до Грузії щодо впровадження резолюції РБ ООН 1325 “Жінки, мир, безпека”.

А ось Силкіна отримує подяку з українським гербом від заступниці голови Луганської ОВА Катерини Безгинської.

Вже у серпні 2022 року стало відомо, що Силкіна перейшла на бік окупантів і тепер працює заступницею голови окупаційної адміністрації Сіверськодонецька. Цього року вона дала інтерв’ю пропагандистам і розповіла, що зберігала свої проросійські погляди з 2014 року попри те, що працювала на українській держслужбі.

“На щастя, і мені, і моїм близьким, і моєму найближчому оточенню вдалося зберегти цю чіткість позиції, розуміння того, що ми росіяни за духом. І жодна українізація не змінила цієї позиції”, - сказала Силкіна й додала, що її чоловік поділяє ці погляди. 

“Після звільнення з облдержадміністрації, що виїхала у Дніпро, я ще не розуміла, де працюватиму, що робитиму, але, звичайно ж, ми з родиною розуміли, що залишаємося вже тут, у “лнр”, і просто чекали звільнення Сіверськодонецька. Коли надійшла пропозиція стати заступником голови адміністрації з соціальних питань, то на роздуми, напевно, мені знадобилося секунди зо три”, - так Силкіна казала про те, як стала зрадницею. В Україні за фактом її зради порушили кримінальну справу.

Віталій Невеселий, Сіверськодонецьк

Невеселий з липня 2018 року по жовтень 2020 року очолював міський відділ молоді та спорту Сіверськодонецької міської ради. Його не можна назвати тим, хто прикидався, вдаючи з себе патріота України, оскільки у липні 2020 року він очолив проросійську обласну організацію "Патріоти за життя", якою керував тоді ще живий зрадник Ілля Ківа.

У відповідь на цю подію керівництво міської ради не звільнило Невеселого, а запропонувало йому визначитися, “чи він лишається керівником виконавчого органу міської ради, який слугує усім сіверськодончанам, незалежно від їхньої політичної орієнтації, чи очолює Луганське обласне відділення громадської організації “Патріоти за життя”.

Нацкорпус організував численний мітинг проти перебування Невеселого на посаді. Співпадіння чи ні, але чиновник у міськраді не затримався.

Чим Невеселий займався протягом двох років достеменно невідомо, але вже після окупації Сіверськодонецька став керівником відділу молоді та спорту підконтрольної рф адміністрації міста.

У жовтні 2022 року Луганська обласна федерація боксу звернула увагу на те, що Невеселий у всіх своїх публічних висловлюваннях та інтерв'ю стверджує, що був “провідним спортсменом регіону та має спортивне звання майстра спорту України з боксу, а в деяких публікаціях не соромиться надавати собі почесне звання “Майстер спорту України міжнародного класу”.

“Спортсмен” Невеселий В., не був переможцем та призером змагань Всеукраїнського рівня, не входив до складу збірної команди України з боксу (що є необхідними умовами для присудження вищезгаданих спортивних звань) і щобільше, він не ставав навіть переможцем та призером обласних змагань!” - зазначалося у заяві. 

17 жовтня у мережі з’явилася інформація, що Невеселий нібито загинув у ДТП у Сіверськодонецьку, але ніякого підтвердження цього досі немає.

Костянтин Кисіль, Сіверськодонецьк

Кисіль, попри свій юний вік, до російського вторгнення був членом комісії з питань контролю за станом благоустрою та врегулюванню питань щодо стихійної торгівлі Сєвєродонецької ВЦА. Він - відомий у місті активіст-патріот, “борець за декомунізацію”, був також помічником колишнього заступника міського голови Григорія Пригеби та навіть мав у міськраді окремий кабінет.

“Четверта річниця Дня визволення Сєвєродонецька від незаконних озброєних формувань, 2018 рік. Злива не стала нам на заваді, ми ïï побороли!!!” - написав Кисіль на своїй сторінці у Facebook шість років тому й опублікував фото.

Того року він ще був студентом факультету інженерії Східноукраїнського національного університету ім. В.Даля. Цього року Кисіль був помічений за розвантаженням примірників підручників з “російською програмою” для шкіл Сіверськодонецька.

Альберт Зінченко, Станиця Луганська

Зінченко ще з 90-х пов’язаний з органами влади Луганщини. У 1996 він був заступником голови Станично-Луганської райдержадміністрації. Потім працював у Луганській ОДА, спочатку заступником начальника Головного управління економіки, а з 2006 року - керував цим управлінням. Вперше головою Станично-Луганської районної державної адміністрації Зінченко став у 2009 році, на цю посаду його призначив президент Віктор Ющенко.

Після окупації Луганська у 2014 році Зінченко виїхав на підконтрольну Україні територію, працював заступником виконавчого директора Асоціації органів місцевого самоврядування Луганської області. У 2021 році президент Володимир Зеленський затвердив кандидатуру Зінченка на посаду керівника Станично-Луганської ВЦА.

Ще на початку вторгнення рф стало відомо, що Зінченко, на відміну від 2014 року, обрав російський бік. І окупанти його призначили главою Станично-луганського муніципального округу.

18 лютого 2022 року в інтерв’ю Главкому Зінченко розповідав, яких руйнувань зазнала Станиця: “Невже хтось думає, що ми самі по собі стріляємо? Я дурні фейки не коментую. Якщо хтось на них ведеться, то переконати у зворотному неможливо”.

А вже 2 березня 2022 року в коментарі “Вільному радіо” Зінченко заявив, що Станицю Луганську здав "не він, а ЗСУ". "Я здав? Здав не я, здали ЗСУ, які пішли ввечері разом із прикордонниками, поліцією та всіма рештою. От їм і ставте запитання", - стверджував він. Цього ж дня Спеціалізована прокуратура розпочала розслідування за фактом державної зради Зінченка.

В інтерв'ю пропагандистам "лнр" згодом він зізнався: "У тому, що буде звільнення і Донбас повернеться до складу російської федерації, я не сумнівався з 2014 року. Було зрозуміло, що українська окупація буде тимчасовою".

Про ті вісім років з 2014, коли Станиця-Луганська була українською, Зінченко казав, що мешканців "обробляли" країни НАТО: "Вісім років тут працювали різноманітні ідеологічні інституції. Я не думаю, що це була ідеологема самої України, навряд чи вона була на це здатна. Швидше за все, рішення щодо обробки свідомості людей ухвалили країни НАТО. Знаєте, як кажуть: якщо хочеш завоювати народ – виховай його дітей. І основна ставка була зроблена на підростаюче покоління, на роботу з активною частиною населення щодо впровадження якихось західних наративів, західних цінностей".

Людмила Русанова, Сватове

Русанова була головою Сватівської районної ради, зайшла туди від проросійської партії ОПЗЖ у результаті місцевих виборів 2020 року. Але деякий час все одно вдавала з себе патріотку та позувала з українським прапором та з військовими. 16 лютого 2022 року Русанова брала участь у Дні єднання і співала гімн України.

“Голова Сватівської районної ради Людмила Русанова, виконавчий апарат районної ради взяли участь у заході з нагоди цього свята, яке відбулося на площі 50-річчя Перемоги. Учасники заходу взяли участь в піднятті державного Прапора України та у Марафоні Єднання #UAразом, взявши участь у спільному виконанні держаного гімну України, а також поклали квіти до пам’ятного знаку "Борцям за незалежність» на меморіалі Слави, Пам’яті та Скорботи”, - йдеться у повідомленні на офіційному сайті.

А вже 12 травня 2022 року Русанова, вже призначена окупантами головою Сватівського муніципального округу, урочисто отримала паспорт “лнр”.

Ігор Дзюба, Марківка

Дзюба - хрестоматійний приклад зрадника та колаборанта у вишиванці. Україномовний керівник Марківської ОТГ, який обрався на виборах 2020 року, любив позувати в українському національному одязі з державними прапорами, брати участь і організовувати патріотичні заходи, виголошувати промови про українську незалежність і українських воїнів.

“За нашу державність і суверенітет проливають кров мужні сини України. Ми повинні гідно пережити ці важкі часи і в єднанні, ціною спільних надзусиль захистити незалежність, наше право жити на своїй українській землі. Нехай серця кожного наповнюються гордістю за нашу державу, прагненням до єдності та порозуміння, а плідна праця буде надійною запорукою щасливого майбутнього. Ми – українці Всім миром захистимо свій вибір, а значить – захистимо і українську незалежність. І сьогодні з гордістю ми заявляємо: Держава наша є! Держава наша буде!”, - йдеться у промові Дзюби з нагоди 30 річниці Незалежності України.

Дзюба перейшов на бік росії одразу ж після повномасштабного вторгнення, адже Марківка - це прикордонний район. За повідомленнями місцевих мешканців, одразу ж окупантам передали списки родин воїнів АТО й проукраїнських активістів.

Дзюба залишався керувати Марківським муніципальним округом аж донедавна, брав участь у російских державних святах, вихваляв рф і триколор. На фото Дзюба другий праворуч.

Але 8 листопада його зняли з посади за вимоги тамтешньої “прокуратури”.

Дзюбу звинувачують у тому, що він “прийняв на службу до органу місцевого самоврядування сестру та її чоловіка. При цьому родичам встановив коефіцієнти премії у розмірі 100% до посадового окладу”.

З 12 листопада замість Дзюби окупованим Марківським районом керуватиме його заступниця Ірина Кузьменко.

Віталій Кононов, Старобільськ

Кононов у 2021 році був призначений головою Старобільської ВЦА, його кандидатуру представив тодішній керівник обласної ВЦА Сергій Гайдай, а затверджував Зеленський своїм указом. У біографії Кононова йдеться, що він у 2000 році закінчив Луганський інститут внутрішніх справ МВС України за фахом правознавство, став юристом.

У 2004 Кононов отримав професію "фахівець з фінансів" в університеті сучасних знань. У вересні 2020-го став заступником голови Старобільської районної державної адміністрації.

Але після вторгнення рф, відмовився виконувати свої службові обов’язки. За даними СБУ, Кононов на початку березня зустрівся з колишнім "регіоналом", який вступив у злочинну змову з окупантами та очолив "адміністрацію Старобільського району “лнр”.

Крім того, у березні-травні 2022 року він визначив особисті зустрічі з керівниками підприємств, установ, органів місцевого самоврядування, під час яких схиляв посадових осіб до переходу на бік ворога та до працевлаштування в окупаційних органах влади. Кононову повідомили про підозру в державній зраді.

На посаді “гауляйтера” Кононов протримався недовго, влітку 2023 року його замінили Володимиром Чернєвим. Зараз він називається на новий лад - “голова Старобільського муніципального округу”. Чернєв Україну зрадив ще у 2014 році. Прокуратура Луганщини повідомила йому про підозру у добровільному зайнятті посади у незаконному органі влади, створеному на тимчасово окупованій території, у тому числі в окупаційній адміністрації держави-агресорки (ч. 5 ст. 111-1 КК України).

Ольга Кучерява, Білокуракине

Кучерява за часів української Луганщини була старостою селища Курячівка. Це фото 2021 року, святкування дня села.

“На території села Курячівка постійно проводяться масові заходи з відзначення державних свят, свята села та традиційних свят, свята проводяться за підтримки селищної ради та всіх землекористувачів, велика їм вдячність. Ведеться облік військовозобовязаних, здійснюється оповіщення військовозобовязаних, складаються списки юнаків для прописки до призивної дільниці, ведеться облік учасників АТО та бойових дій та прирівняних до них. Не допускаю на території громади дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам територіальної громади та держави. Дотримуюся правил службової етики встановлених законодавчими актами України, актами селищної ради. Працюю для покращення умов життя та побуту населення громади”, - йдеться у звіті роботи Кучерявої за 2019 рік.

На місцевих виборах 2020 року вона мала стосунок до “команди Шахова” - нардепа Сергія Шахова, який просував на Луганщині партію “Наш край”. Кучерява балотувалася у Білокуракинську селищну раду, але не пройшла.

Тепер Кучерява на посаді керівниці окупаційної адміністрації Білокуракинського району (на фото вона на нараді у гауляйтера "лнр" Пасічника, - ред) не менш пафосно звітує про відзначення російських державних свят: "Російський прапор з гордістю несе у своєму триколорі великий сенс – світ, віра та енергія – ось його складові. Вже багато років він є уособленням могутності та слави величезної країни”.

Віталій Коваленко, Біловодськ. Олег Савченко, Мілове

І Коваленко, і Савченко за часів України не вдавали з себе патріотів, тому про них лише кілька слів. До вторгнення рф Коваленко працював усього лише старостою селища Городище Біловодської громади. Але при владі в Городищі був давно, обирався сільським головою ще у 2013 році від Партії регіонів.

Коваленко у 2022 році став головою Біловодського муніципального округу й одразу ж нахвалював росію, яка у той час руйнувала міста Луганщини: “росія для нас - це старший брат. І ключове тут слово "брат". А не так, як кажуть на Заході, - "партнер". Ми знаємо, хто такий партнер, як він може використати і покинути. Тому росія для нас саме брат!”

Савченко - також ексрегіонал, у 2010 році обрався депутатом Луганської обласної ради, яка повним складом (за виключенням одного депутата, - ред.) у 2014 році голосувала за рішення про невизнання легітимними центральні органи виконавчої влади України та за звернення по допомогу до “братського народу російської федерації”.

Попри це, у 2020 році мешканці Міловської ОТГ обрали його головою своєї громади, він йшов на вибори від ОПЗЖ. Результат не забарився, у 2022 Савченко одразу ж перейшов на бік окупантів.